Анатолій Кінах

Tag Archive : бізнес війна

8 червня відбулося засідання Антикризового штабу стійкості бізнесу в умовах воєнного стану, яке проводилося Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП). Захід став майданчиком для обговорення монетарної та грошово-кредитної політики і поточних проблем в економіці України. У засіданні взяли участь представники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Національного банку України (НБУ), Національної академії наук України, Федерації профспілок України, місцевих органів влади.

Анатолій Кінах, президент УСПП, повідомив, що експерти Антикризового штабу УСПП (далі — Антикризовий штаб) відзначають зростання економічних ризиків, особливо в умовах затяжної війни. За даними Організації Об’єднаних Націй, за кордоном перебувають більше 8 млн українських біженців. Це загрозлива тенденція, яка формує ризики в контексті збереження людського потенціалу.

За прогнозами Світового банку, рівень бідності в Украї­ні становить 24,2% від загальної чисельності населення, а, за прогнозами на 2023 р., цей показник зростатиме й надалі.

А. Кінах зауважив, що близько 50% видатків державного бюджету покривається за рахунок зовнішнього фінансування (кредитів, позик, грантів). Станом на початок червня 2023 р. золотовалютні резерви НБУ становили 37,3 млрд дол. США. Це дасть змогу забезпечити стабільність проведення імпортних операцій на наступні 5 міс.

Водночас факт того, що 50% витрат компенсується за рахунок зовнішнього фінансування, — це безпрецедентна втрата економічної самодостатності держави, яка є найважливішою складовою національної безпеки. Тому боротьба за кожне робоче місце і створення необхідних умов для реалізації потенціалу, який є в українській економіці, мають бути стратегічним завданням як для держави, так і для суспільства та бізнесу.

Останні дослідження, в тому числі опитування представників бізнесу всіх рівнів (малого-великого), свідчать, що останні пів року відзначається тенденція до зростання силового фіскального тиску.

У Парламенті нещодавно ухвалено в першому читанні законопроєкт № 8401, який з 1 липня 2023 р. по суті повертає систему перевірок, штрафів, підвищуючи фіскальний тиск на малий бізнес. Цей проєкт нанесе прямий удар по платоспроможності населення в той час, коли питання самозайнятості, робочих місць повинно бути стратегічним завданням (прим. ред.: Верховна Рада в червні 2023 р. поки не планує збиратися на засідання, тому розгляд законопроєкту № 8401 перенесено на невідомий термін).

Юлія Тимошенко, лідер фракції «Батьківщина», повідомила, що наразі на сайті Президента України розміщена петиція стосовно накладення вето на законопроєкт № 8401 в разі його прийняття. Тому вона закликала підтримати її та не допустити посилення податкового тиску на бізнес в умовах війни.

А. Кінах звернув увагу на те, що наразі фактично заморожена система кредитування бізнесу. На це впливає фактор війни, але в історії є приклади, коли і в умовах війни держава знаходить можливість стимулювати економіку і забезпечувати доступ до ресурсів.

Облікова ставка НБУ майже рік тримається на рівні 25%, що впливає на відсотки за кредитами для бізнесу та громадян. При цьому НБУ фіксує за І кв. 2023 р. рекордні прибутки банківсько-комерційної системи — 34 млрд грн. Це сталося за рахунок депозитних сертифікатів НБУ (прим. ред.: цінні папери видані комерційному банку, що розміщує в НБУ готівкові кошти, з подальшим отриманням відсотків за цими сертифікатами) і випущених облігацій державного внутрішнього займу за вигідними відсот­ковими ставками. Через це банки не зацікавлені у видачі цих коштів в якості кредитів для бізнесу, а лише в отриманні відсотків за ставками депозитних сертифікатів НБУ та державними облігаціями.

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5–7–9%»

Надія Бігун, заступник міністра економіки України, повідомила, що за минулий рік понад 50% кредитів, які видано за цією програмою, припадає на агросектор. Однак, з точки зору Міністерства економіки України, ця програма має стимулювати і розвиток переробної промисловості. Тому наразі триває обговорення щодо механізмів вдосконалення програми з фокусом її на переробну промисловість, а також на розвиток бізнесу на деокупованих територіях.

Анатолій Баган, заступник директора Департаменту — начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики Київської міської державної адміністрації, зазначив, що окрім державної програми «Доступні кредити 5–7–9» є й місцеві програми кредитування бізнесу. Однак згідно з Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, відкриття асигнувань із державного бюджету за видатками та наданням кредитів здійснюється в порядку черговості. Кошти на кредити надаються лише в останній 3-й черзі, що затягує процес кредитування.

Тому спікер попросив, щоб у рекомендаціях Антикризового штабу, які будуть надіслані Парламенту за результатами засідання, передбачили внесення змін у законодавство, які б відносили такі платежі до 2-ї черги.

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Володимир Рябошлик, радник президента УСПП, старший експерт центру розвитку інновацій, звернув увагу, що Україна наразі збирає дані про шкоду, заподіяну російською агресією, для визначення суми компенсацій. Однак, окрім цього, необхідно збирати й дані про технологічні і економічні параметри відновлення та розвитку з охопленням як постраждалих, так і не постраждалих підприємств.

Це дасть змогу шляхом комп’ютерного моделювання визначати скоординовані й збалансовані сценарії розвитку. Така кількісна конкретизація за міжнародно визнаною методологією підвищить довіру до результатів і пришвидшить надходження допомоги.

Потім було звернуто увагу на «охолодження» економіки внаслідок запровадження облікової ставки НБУ 25%. Втрати кредитування бізнесу оцінюються у 150 млрд грн. Надання кредитів комерційним банкам від НБУ на рефінансування скоротилося на 100 млрд грн. І більшість цих коштів переспрямовано в депозитні сертифікати НБУ, які стали найбільш привабливими. На сплату відсот­ків за сертифікати з початку минулого року вже емісовано понад 40 млрд грн, внаслідок чого скоротилися доходи НБУ, передані до бюджету, та зросла грошова маса від цієї емісії, що додало до інфляції 5%. Виходить, що облікова ставка 25% фактично діє в бік підвищення інфляції, а не на її зниження, і частка зовнішньої економічної допомоги покриває шкоду, заподіяну ставкою 25%. Проте таке перебування несамодостатньої економіки на зовнішньому утриманні не може тривати вічно, і це несе загрозу національній безпеці.

За словами В. Рябошлика, програма «Доступні кредити 5–7–9%» частково компенсує ці негативні впливи, і Уряд розширює коло учасників цієї програми. Проте одночасно збільшуються і бюджетні витрати на компенсацію відсот­ків. Цей шлях наближається до вичерпання, і пора перейти до стратегії «Доступні кредити для всіх». Тобто створювати умови для здешевлення звичайних ринкових кредитів комерційних банків.

У якості першого кроку до цього слід визнати, що відсот­кова політика НБУ недостатньо враховує світовий досвід. Більшість країн успішно борються з високою інфляцією таким чином, що ставка тримається значно нижче інфляції, тому що зараз інфляція диктується набагато більш потужними факторами, такими як грошова маса. Україна не є винятком, у нас теж є проблема нестабільної грошової маси, і більше того, додатковим фактором, що нівелює вплив облікової ставки на інфляцію, є погіршення наповнення грошової маси товарною масою внаслідок повномасштабного вторгнення.

Усе це дає змогу відмовитися від традиційної прив’язки рівня ставки до рівня інфляції і радикально знижувати ставку, щоб покласти край «охолодженню» без загрози посилення інфляції за цим фактором.

На жаль, НБУ продовжує триматися старої політики за нових умов і обмежується половинними заходами. Так, нещодавнє зниження інфляції НБУ вважає підставою знизити облікову ставку наприкінці року. Втім, зважаючи на те, що грошова маса невпинно збільшується останні пів року, і це через деякий час призведе і до зростання інфляції. А за збереження прив’язки до інфляції ставка знову зросте, і пригнічення економіки триватиме далі.

Тому доповідач запропонував перейти на механізм формування облікової ставки ринковим шляхом, обнулити ставку за депозитні сертифікати НБУ та перейти на систему трьох ставок Європейського центрального банку.

А. Кінах, підсумовуючи, підкреслив, що проблема ресурсного забезпечення економічного відновлення Украї­ни є комплексною і стосується не лише облікової ставки НБУ.

Зокрема, державна програма «Доступні кредити 5–7–9» показала свою ефективність, але її реалізація потребує компенсації з державного бюджету, що має обмежені ресурси. Міжнародна допомога — не безкінечна, і її потрібно розглядати як можливість для вдосконалення власної економіки. Адже Україні слід повернути мільйо­ни українських біженців із закордону, які не чекатимуть роками, поки економіка країни відновиться, і вони зможуть повернутися.

Тому завданням НБУ є проактивна економічна політика, спрямована на зростання ВВП, кількості робочих місць, платоспроможності населення.

За пропозиціями УСПП, бізнесу в цілому вже в травні можуть бути остаточно ухвалені 2 важливих нормативних документи, що стосуються відновлення України від наслідків війни та розвитку її економіки. Йдеться про рішення РНБОУ та Рекомендації парламентського Комітету з питань економічного розвитку. Про це йшлося під час розширеного засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах війни, Правління УСПП за участі представників Верховної Ради України, Уряду, НБУ, НАНУ, структурованих об’єднань та організацій  промисловців, підприємців, роботодавців,  профспілок.

Я вважаю, що зараз ми формуємо умови для консолідації дій гілок влади та громадянського суспільства в напрямі стимулювання самозайнятості, переробки, вирішення проблем ключових галузей – гірничо-металургійного комплексу, аграрного сектору тощо.  На жаль, триває блокування агресором зернового коридору морем, а також є труднощі із транзитом АПК територією ЄС. Єврокомісія вже прийняла відповідне рішення про зняття блокування транзиту українського зерна, олії тощо, проте воно буде замінене безпрецедентною забороною ЄС на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику до низки країн Євросоюзу. Україна має зробити висновки та інвестувати в переробку, бо критична залежність від торгівлі сировиною, як бачимо, грає не на нашу користь.  Ось і учасники засідання наголосили на тому, що витрати на оборону, боротьбу із агресором за минулий рік склали 34% ВВП України, що вдесятеро перевищує показник 2021 року. Це необхідні витрати, тому єдиним виходом є збільшення дохідної частини бюджету. Це можливо і потрібно робити не через підвищення податків чи тарифів, а навпаки – стимулюючи діловий та інвестиційний клімат.  Структура бюджету поточного року загострює проблематику наявності ресурсів: близько 50% його відсотків – це кредити, позики, гранти.  У цьому контексті принципове значення має довіра міжнародних партнерів до України. Тому зловживання допомогою, корупція – все це в умовах воєнного стану є злочинними діями.

При цьому не менш важливим є припинення зволікання в прийнятті і реалізації рішень щодо розвитку національної економіки, відбудови зруйнованої інфраструктури та державної підтримки найбільш постраждалих галузей промисловості.

Я радий повідомити громадськості, що УСПП, експерти, Антикризовий штаб налагодив доволі ефективний діалог в даному напрямі із Верховною Радою України, Радою національної безпеки і оборони України.

Наразі завершено підготовку проєкту рішення РНБОУ, до якого включено чимало пропозицій УСПП – «Стійкість національної економіки в умовах воєнного стану.  Рішення вже на розгляді Президента, має бути затверджене відповідним Указом. Після цього Антикризовий штаб опікуватиметься моніторингом і контролем виконання зазначених у ньому завдань. Дуже важливо, що в ньому враховані більшість наших пропозицій – від порятунку ГМК, розвитку переробки в АПК, до релокації підприємств, тарифної політики, створення цільових галузевих програм для промисловості тощо.

Я дякую колегам із українського парламенту за постійну участь в роботі Антикризового штабу, а також проведення спільних з УСПП, іншими структурованими об’єднаннями бізнесу, експертами Комітетських слухань щодо реалізації Плану відновлення України. Відтак ми маємо надію, що оформлені за результатами слухань Рекомендації Комітету будуть розглянуті в першій половині травня. Відтак, ми матимемо нормативний пакет документів, який потрібно буде втілювати в життя без зволікань.

Учасники засідання розглянули також питання бронювання фахівців та службових відряджень, які досі дуже турбують бізнес-спільноту України.

На основі отриманих на запит УСПП  відповідей від підприємств узагальнено пропозиції щодо оптимізації процесу бронювання на адресу Прем’єр-міністра України.

У відповідь на подані Українським союзом промисловців і підприємців, Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах війни пропозиції уряд удосконалив процедуру бронювання військовозобов’язаних, визначивши чіткі терміни етапів процедури.  Відповідна постанова буде опублікована незабаром.

Я хочу зазначити, що з цього питання,  ми в постійному діалозі із урядом, Генштабом та тримаємо це питання на контролі.  Антикризовий штаб, УСПП очікують прийняття згаданого рішення РНБОУ та затвердження Рекомендацій Комітету щоб вийти на більшу конкретику та системність у взаємодії із гілками влади – із посиленням персональної відповідальності.  До слова, в проекті рішення РНБОУ враховано неодноразову пропозицію УСПП щодо посилення координації дій Кабміну та Національного банку. Обидва органи за останній рік показували різність в оцінці стану економіки, прогнозах по інфляції і росту ВВП, а також не погоджували свої дії в ключових питаннях.

 

За оцінками Мінагрополітики, загальний експорт зернових за серпень становить до 4 млн тонн (до війни 6 млн. тонн).  Посівні площі у 2022 під ярі культури зменшилися на 20% є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах. Скорочення площ посіву озимих культур може сягати 25-30 %.

Через подорожчання палива та інших ресурсів критичною стає ситуація із забезпеченням аграріїв добривами.

Про це йшла мова в рамках засідання Українського союзу промисловців і підприємців та Антикризового штабу допомоги бізнесу. До заходу долучися представники уряду, профільних асоціацій, експерти – загалом більше 160 учасників.

Предметом розгляду стала ситуація в агрокомплексі із проведенням посівної озимих, а також тяжке становище в гірничо-металургійній галузі, де виробництво впало до 15% від довоєнних обсягів.

Як відзначили учасники засідання, головною проблемою є те, що на 8 місяці війни економіка України не переведена на воєнні рейки. Рішення в податковій, кредитній та ін. сферах ухвалюються повільно, немає чітких стратегічних і оперативних планів щодо критично важливих галузей.

«Втрати аграріїв від наслідків війни (руйнування окупантами складів, інфраструктури, крадіжка росіянами зерна, обмеження нашого експорту морськими шляхами) вже склали 26 млрд. доларів. Більше 20% площ будуть не засіяні, і причиною тут є не тільки замінованість полів чи окупація частини території України, але й нестача обігових коштів. До прикладу, 20 млрд. гривень – це сума неповерненого ПДВ тільки в агросекторі. Це кошти, які могли б спрямовуватися на закупівлю необхідного насіннєвого матеріалу, добрив тощо», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз пропонує уряду, окрім подальшого розвитку експортних коридорів, подумати над застосуванням зерна і олійних на внутрішньому ринку. Йдеться про інвестиції в тваринництво (рослинна сировина піде на корми), формування державного резерву (закупівля зерна, яке фермери не змогли реалізувати на експорт).

М’ясо-молочна галузь України страждає через скорочення поголів’я худоби (великої рогатої та свиней). Дефіцит сировини для виготовлення м’ясних продуктів доходить до 40%, повідомив Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації м’ясної галузі. При цьому існує великий потенціал постачання даного товару на ринок ЄС: там ціна на м’ясо значно вища, бо зросла вартість кормів. В Україні через проблеми із експортом вона навпаки впала в рази. Потрібні лише певні компенсації від держави ризиків та деякі нормативні зміни, говорить експерт.

У молочній галузі ситуація з експортом дещо краща, хоча виробництво молока прогнозовано складе тільки 6 млн. тон. 37 підприємств галузі від початку війни зупинили роботу. Втім, експорт зріс на 30% і негативне сальдо торгівлі становить тільки 4 млн. доларів, тоді як минулого року ця цифра була 108 млн.

«Хронічною проблемою є відсутність запасу обігових коштів. Програма «Доступні кредити 5-7-9» для нашої галузі не працює, практично нікому із виробників не вдалося отримати позику за нею. Критично важливою є ціна на газ, яка в серпні зросла до 49 грн. за куб. Потрібно зменшувати її. Заборгованість по поверненню ПДВ 1 млрд. грн – це 25% від коштів, які потребує галузь в цілому на розвиток», – зазначив Вадим Чагаровський, голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України.

Ще більш важким залишається становище вітчизняного ГМК.

Близько 40% довоєнних потужностей українського виробництва сталі опинилися під окупацією, зруйновані або розташовані в безпосередній близькості від району бойових дій.

Згідно із оцінками «Укрметалургпром», підприємства, які продовжують працювати, сьогодні завантажені в середньому на 15%.  Виплавка сталі та експорт продукції в 2022 році синхронно впали на 62%.

У порівнянні з довоєнним роком витрати компаній ГМК на логістику загалом зросли у 4-6 разів. Тому підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 70% стали суттєвим бар’єром для діяльності.

«Усі підприємства працюють у збиток», – коментує Сергій Біленький, голова Федерації металургів України.

При цьому він завважив, що виробництва стараються зберегти потужності та трудові колективи, зокрема, продовжують виплачувати зарплати. Виплати, щоправда, стали меншими на 25%, а з врахуванням інфляційного чинника – реальні зарплати менші на 50% від довоєнних показників.

У сфері ГМК пропонується здійснити наступні кроки:

– Закликати міжнародних партнерів посилити санкції щодо рф, зокрема, ввести заборону на імпорт російського ГМК (опосередкований у тому числі), заміщуючи його українською продукцією;

– Ввести спецтарифи на залізниці на рівні 30% від поточних;

– Знизити на період воєнного стану вартість електроенергії і газу для виробництв; ввести мораторій на їх збільшення;

– Мораторій на експорт металобрухту;

– Нульові ставки екоподатку на період воєнного стану;

– Розблокування портів для експорту не тільки АПК, але й ГМК продукції.

По становищу в АПК і ГМК галузях будуть підготовлені окремі рішення Антикризового штабу, які надішлють Прем’єр-міністру і профільним міністерствам. УСПП ініціює проведення цільового засідання КМУ по означеним питанням.

«Якщо в найближчі місяці не будуть прийняті заходи підтримки ГМК, ми можемо просто втратити потенціал галузі. На зовнішніх ринках наших експортерів витіснять конкуренти з Індії, Бразилії, ПАР, а на внутрішньому нам не вистачатиме матеріалу для відбудови інфраструктури, виготовлення броні тощо. Це базові речі. Щодо АПК, то тут загрози для продовольчої безпеки України немає, але скорочення посівів і відповідно експорту болюче вдарить по бюджету, робочим місцям, нашому статусу одного із провідних світових постачальників в цій царині», – підсумували учасники засідання.