Наразі рівень банківського кредитування економіки в Україні становить близько 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються (Чехія -70%, Польща -60%, Грузія -80% ВВП).

Для ефективної реалізації ініціативи Президента “Зроблено в Україні”, розширення локалізації виробництва бізнесу потрібен доступ до ресурсів.

Згідно внутрішніх опитувань УСПП 60% компаній стикаються із фінансовим “голодом”, приймаючи рішення про оптимізацію виробництва.

Тому Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану неодноразово зверталися до НБУ щодо напрацювання спільного з Кабміном і бізнесом механізму розширеного кредитування реального сектору економіки.

Пропоновані заходи передбачають подальше зниження облікової ставки та заохочення банків до збільшення кредитних портфелів підприємцям.

Бізнес, якось витримавши повернення довоєнних штрафів, перевірок і податків, так і не отримав доступу до ресурсів.

Більше того – на фоні цих уже системних проблем аномально зростає прибутковість банківської сфери, котра відійшла від своєї основної функції – кредитування економіки, та сконцентрувалася на власних заробітках. Платоспроможні банки в 2023 році за попередніми даними, отримали 86,5 млрд грн чистого прибутку. Це майже вчетверо вище показника за 2022 рік.

Тому також зниження НБУ на 1,5 в.п. ставок за 3-місячними депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування  є позитивним фактором.

Необхідно міняти структуру економіки із сировинної моделі на технологічну, зі ставкою на переробку та продукцію з високою доданою вартістю. На це потрібні чималі кошти. Але ми підрахували, що 1 грн. державних інвестицій приведе в країну 3 грн. приватних інвестицій. Це те, що ми могли б робити, особливо зараз, коли є затримка із зовнішньою фінансовою допомогою. Політика локалізації є правильною і дуже на часі. Для цього маємо підтримати виробників ресурсами.

Блокування польськими фермерами експорту українського зерна через кордон Україна-Польща вже стало, на жаль, перманентним явищем.  Причиною поновлення блокування стало ухвалене напередодні рішення Єврокомісії про продовження ще на рік повного відкриття ринку ЄС для української продукції, в тому числі аграрної.

Тут слід розуміти кілька речей: по-перше, асоціювати організатора цих «акцій» – Конфедерацію Рафала Меклера – із цілою Польщею було б великою помилкою. Їх підтримка в Польщі – всього кілька відсотків.  Виникає питання, чому ж польський уряд на чолі із Д.Туском не може проігнорувати цей так званий протест та просто не розблокувати пункти пропуску за допомогою правоохоронних органів? Все впирається у політику безумовної підтримки національного виробника. Та ж сама сентенція, що і «клієнт завжди правий».

Тому що може і повинна зробити за таких обставин Україна? Безумовно, вести консультації з Єврокомісією та наполягати на виконанні Польщею законодавства ЄС, Угоди про вільну торгівлю, а також чинних домовленостей у сфері перевезень. Слід зазначити, що Єврокомісія вже закликала Польщу, Словаччину й Угорщину зняти одностороннє обмеження на імпорт українських агротоварів.

У той же час, українські дипломати, уряд мають посилювати інформаційну та медіа присутність в країнах-партнерах, тим паче в таких важливих і найближчих нам, як Польща. Потрібно більше медіаприсутності нашого бізнесу, волонтерів, військових, а також демонстрація роликів про справжнє обличчя агресії рф: терор і вбивства мирного населення, загарбницькі амбіції не тільки щодо України, а в перспективі Польщі, країн Балтії тощо.

Громадськість в країнах ЄС має чітко розуміти: будь-яке послаблення України (економічне, фінансове, затримка із наданням озброєння)  – це пряма загроза для них самих із боку росії.

Не варто недооцінювати громадську думку – в демократичних країнах саме суспільний запит формує порядок денний в політиці – внутрішній та зовнішній.

Серед того, що ще можна зробити:

Дипломатичний рівень:

Тристоронні переговори. Євросоюз, Україна та Польща мають сісти за стіл переговорів з метою досягнення взаємовигідних угод щодо перевезень українського зерна. Виконання цих угод має бути під контролем ЄС. Їх порушення з боку польської сторони має негайно каратися.

Діловий рівень:

Розширення транспортних маршрутів. Українські перевізники та уряд повинні розглянути можливість розширення транспортних маршрутів, які обходять територію Польщі, щоб забезпечити безперебійні поставки зерна в ЄС.

Стимулювання альтернативних шляхів. Укладення договорів з іншими країнами-членами ЄС для стимулювання використання альтернативних маршрутів доставки.

Правоохоронний рівень:

Захист прав перевізників. Забезпечення правового захисту для українських перевізників та запобігання будь-яким спробам перешкоджати їх діяльності. Співпраця з правоохоронними органами країн-членів ЄС для забезпечення безпеки та недопущення будь-яких актів блокування чи перешкоджання перевезенню зерна.

Учасники Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану наполягають на необхідності підвищення захисту прав інвесторів та приватної власності в Україні. Засідання  Штабу, участь в якому взяли представники Верховної Ради України, уряду, бізнес-спільнота та експерти, ставило на перший план питання прозорості та гласності в державно-бізнесових відносинах в умовах війни проти російського агресора.

Я вважаю, що взаємодія між державою і бізнесом повинна базуватися на принципі “не нашкодь”. Дуже важливо, щоб громадяни знали імена не лише корупціонерів, але й посадовців, які безпідставно блокують рахунки підприємцям, що може призводити до знищення робочих місць. В умовах війни із агресивним та цинічним ворогом, коли росія робить ставку на виснаження наших ресурсів, це абсолютно недопустимо.

Антикризовий штаб співпрацює  із Генпрокуратурою, правоохоронними органами, Радою бізнес-омбудсмена задля недопущення будь-яких проявів неправомірного тиску на чесний бізнес. Зокрема, із Генпрокурором планується впровадження щоквартальних зустрічей, на яких будуть обговорюватися поточні проблеми та цілком конкретні кейси.

Дивитися повністю відео мого виступу

Дослідження Світового банку (Ukraine: Firms through the War), свідчать, що близько 80%  українського бізнесу мають труднощі в доступі до фінансів та вимушені скоротити інвестиції у розвиток.  Це цілком корелюється із внутрішніми опитуваннями, які проводить Український союз промисловців і підприємців. Згідно із ними, цифра ще вище – 84-86%. Обмежений доступ до кредитів формується відповідною політикою Національного банку України, котрий утримує  високу облікову ставку (нині 15%) та не впроваджує механізми стимулювання банків кредитувати реальний сектор економіки більше.

На мою думку, оновлений меморандум із МВФ, який передбачає розробку та впровадження комплексної стратегії розширення кредитування, – це крок у правильному напрямку. Засідання Антикризового штабу, в якому взяли участь представники Верховної Ради, аналітичних інституцій та ділових організацій, було присвячене обговоренню цих питань. Учасники зауважили, що грошово-кредитна політика НБУ має найнижчий рівень кредитування серед країн Європи, що потребує серйозних змін.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП, до якого доєдналися представники Верховної Ради, низки експертних аналітичних інституцій, а також ділових організацій, профспілок тощо.

Учасники зазначили, що грошово-кредитна, монетарна політика НБУ наразі має наслідком найнижчий рівень кредитування серед країн Європи (до 14% ВВП), тоді як в ЄС ці показники близько 90%. Загалом Світовий банк рекомендує утримувати рівень кредитування не нижче 80%, якщо економіка окремо взятої країни хоче розвиватися та мати успішний баланс експорту і імпорту.

Вартість комерційних позик перевищує 20%, для порівняння в єврозоні це, як правило, 4%. Таким чином, для більшості українського підприємництва невигідно звертатися до банків, шукаючи поповнення оборотного капіталу. Більшість розраховує на власні ресурси, яких небагато: до прикладу, в АПК рентабельність підприємств коливається в межах 7-15%.

Потрібне вдосконалення взаємодії Верховної Ради,  Кабінету Міністрів, Національного банку у питаннях адаптації засад грошово-кредитної політики до потреб воєнного стану, більш ефективної участі банків у підтримці процесів відновлення.

Дещо пояснив суперечливу політику НБУ президент Асоціації українських банків Андрій Дубас. За його словами, утримування Нацбанком облікової ставки, яка значно перевищує показники інфляції (15% і 5% відповідно) пояснюється пересторогою щодо ритмічності поставок міжнародної фінансової допомоги.

“Також низький рівень кредитування не можна списувати суто на позиції українських банків. Насправді вони зацікавлені в кредитуванні, але, будучи відповідальними за кошти своїх клієнтів, вони намагаються мінімізувати ризики, відтак, дуже уважно відбирають кредитні портфелі. Тут немає єдиної відповіді на питання, що з цим робити, проте очевидно держава має взяти на себе страхування воєнних ризиків. Тоді обсяги кредитування зростуть”, – повідомив пан Дубас.

Тут зазначимо, що відповідно до вищезгаданих опитувань, лише  8% респондентів з бізнесу отримали державну підтримку.

Учасники засідання погодилися на тому, що державна політика в цьому напрямі повинна спрямовуватися на підвищення економічної активності, створення стимулів  для зниження вартості кредитів та заохочення інвестування. Все це можливо через страхування воєнних ризиків, залучення під ці цілі коштів міжнародних партнерів.

Антикризовий штаб виступив із ініціативою організації відповідних Комітетських слухань у Верховній Раді за участі експертів, банківського сектору, уряду та НБУ.

Асоціація українських банків в даному контексті також пропонує організувати окремі зустрічі між представниками банків України та галузевими виробниками, обговоривши конкретні кейси та обсяги кредитування, які ті потребують.

Ці ініціативи будуть опрацьовані в робочому порядку. Ми поінформуємо про організацію таких заходів додатково.

Також за результатами засідання будуть сформовані рекомендації, які будуть спрямовані до НБУ, уряду і парламенту.

У Києві відбулася ключова зустріч представників Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) із делегацією із Сполучених Штатів Америки. Переговори, участь в яких взяли президент УСПП Анатолій Кінах, генерал Микола Маломуж, віце-президент УСПП Сергій Тихонов та ін., а також провідні бізнесмени, громадські діячі та політики із США, зокрема Даглас Бленд Бейкер, Ед Вілсон, канадський підприємець, меценат Югослав Каріч, інвестбанкір Марина Акопян, були спрямовані на обговорення можливостей інвестицій та гуманітарної допомоги для відбудови України від наслідків повномасштабної агресії рф.

В продовження співпраці УСПП, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану  із урядом – прийнято рішення про скасування обмежень на бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу. КМУ вніс зміни у постанову №76: за документом підприємства ОПК можуть бронювати працівників без обмежень за кількістю, навіть якщо вони мають дефіцитну військову спеціальність.

Раніше Український союз промисловців і підприємців та Антикризовий штаб звертали увагу парламенту, уряду та Офісу президента на потребу масштабування та виходу на серійне виробництво зброї, боєприпасів, спецтехніки для потреб Сил оборони України.

Я вже провів низку нарад із керівниками підприємств оборонно-промислового комплексу, переконаний, що такий крок надасть їм можливість стабільно працювати та збільшувати обсяги виробництва.

Окрім того, в УСПП виступають за стратегічне планування розвитку українського ОПК. Мається на увазі наявність стабільних середньострокових (на 2-3 роки вперед) замовлень від держави, створення спільних із європейськими партнерами виробництв, відкриття ліній кредитування таких підприємств за зниженими ставками тощо.

📌 Ключові тези:

1. Виснаження Ресурсів: Як це впливає на наше майбутнє?
2. Втрати України – $470 млрд: Шляхи відновлення економіки.
3. Площа Замінована і Забруднена – 174 тис. кв. км: Боротьба з екологічною кризою.
4. Відновлення Самодостатності: Важливість повернення до економічної самодостатності.
5. Негайний Перехід на Мобілізаційний Стан Економіки: Як швидко розвиватися в непростий час?
6. Уряд Національної Єдності: Чому це критично?
7. Деформація Банківської Системи: Захист фінансової стабільності.
8. В Росії більше десятка заводів виробляють БПЛА: Питання безпеки.
9. Приклад Ізраїлю: Як використовувати досвід для власного розвитку?

Дивитися віде тут

Залежність від зовнішнього фінансування та обмежені шляхи експорту матимуть серйозний вплив на економіку України в наступному році, пише Reuters.

З цим погоджується Український союз промисловців і підприємців, а також Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану.

УСПП висловлював своє занепокоєння відсутністю в уряду чіткої стратегії збільшення економічної самодостатності України. Зараз майже 50% доходів державного бюджету складає фінансова допомога з боку міжнародних партнерів. У держбюджеті на 2024 рік заплановано покриття дефіциту в 41 млрд. доларів, отримавши кошти у тому числі із США та ЄС. Проте процес їх виділення складний, наприклад, в Конгресі досі заблокований відповідний пакет допомоги з боку республіканців. А в Європейському Союзі фінансування блокує Угорщина, котра бажає таким чином вирішувати власні проблеми у взаємовідносинах із ЄС.

Очевидно, що зменшення чи затримка із наданням допомоги нашими міжнародними партнерами можуть негативно вплинути на ситуацію із соціальними виплатами в Україні та на інші сфери. Відтак, надзвичайно важливо створювати стимули для національної економіки, яка має нарощувати оберти попри війну.

На цьому наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

«Що потрібно? Знизити податковий тиск для бізнесу та не «кошмарити» його зайвими перевірками, розгорнути програми доступного кредитування за участі банківського сектору, а не лише за кошт держбюджету, запустити механізми підтримки переробної галузі, скоротити державні невійськові витрати (бруківка, дороги), водночас інвестуючи в відкриття нових виробництв», – зазначив лідер ділової спільноти.

Щодо труднощів із експортом, які відчуває наш бізнес у зв’язку із перманентними блокуваннями поляками/словаками сухопутних пунктів пропуску, то тут, безумовно, потрібна дипломатична і юридична робота з боку України та асоціацій бізнесу ЄС. Водночас, це чіткий сигнал, що потрібно розвивати знову ж таки переробну галузь. Обсяги продукції тоді будуть значно менші, але вона міститиме додану вартість і коштуватиме дорожче. Плюс це робочі місця та інвестиції в Україну.

«Збільшення економічної самодостатності – це не про підвищення податків чи друк грошей – такі речі будуть контрпродуктивні. Навпаки, потрібно визначити найбільш ефективні і потрібні галузі промисловості – це ОПК, гірничо-металургійна, хімічна, будівельна, переробка в АПК, легка промисловість тощо – і розміщати тут державні замовлення, давати можливості для залучення кредитних коштів.  Другий крок – інтегрувати наших виробників і їх потужності в План відновлення України, а також ті окремі проєкти із відбудови постраждалих регіонів, що фінансуються коштом міжнародних партнерів», – переконаний Анатолій Кінах.

Частина цих пропозицій врахована в аналітиці Ради національної безпеки і оборони України, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, Мінекономіки України тощо.

До прикладу, по налагодженню серійного виробництва в ОПК і масштабуванню зразків зброї і спецтехніки готується спільна записка аналітичних центрів, УСПП, Антикризового штабу до Президента України.

Про розвиток переробної галузі заговорили в уряді на постійній основі, зокрема, виділивши фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» з ухилом саме в цю сферу.

Проте потрібні комплексні і системні дії. Антикризовий штаб за участі представників парламенту, Кабміну, Офісу президента, науково-експертних інституцій, бізнес-організацій наполягає на підсиленні спільних дій по підвищенню економічної самодостатності України.

Наразі рівень кредитування бізнесу в нас є найнижчим серед розвинених країн світу – всього 7% від ВВП. У той час, коли в Чехії та Польщі цей показник варіюється в діапазоні 70-80% від їх ВВП.

Антикризовий штаб, Український союз промисловців і підприємців веде постійний діалог з цього питання  з Нацбанком та урядом. Є перші досягнення: розширення програми «Доступні кредити 5-7-9» і її фокус на переробну промисловість і підприємства на прифронтових територіях; НБУ знизив облікову ставку в цілому з 25% до 15%.

Проте цього недостатньо, потрібна комплексна грошово-кредитна, монетарна політика, спрямована на розвиток економіки і самозайнятості.

В продовження цих зусиль голова Антикризового штабу, президент УСПП Анатолій Кінах провів зустріч із президентом Асоціації українських банків Андрієм Дубасом і головою Ради АУБ Станіславом Аржевітіним.

Сторони обговорили питання ресурсного забезпечення стійкості національної економки, а також реалізацію проєктів із відновлення України від наслідків повномасштабної агресії рф.

Учасники зустрічі домовилися об’єднувати зусилля щодо адаптації національної грошово-кредитної, монетарної політики до викликів воєнного стану. Серед іншого, йшлося про потребу налагодження системної взаємодії в цьому напрямі між урядом, парламентом та Нацбанком – із залученням до діалогу представників бізнесу, промисловості, експертів.

УСПП та Асоціація українських банків прийняли рішення про постійні комунікації.

На початку 2024 року сторонами заплановане проведення цільового засідання щодо покращення національним виробникам і експортерам доступу до ресурсів.