Правління Національного банку, прислухавшись до наполегливих вимог бізнесу, прийняло рішення вдруге поспіль знизити облікову ставку – до 20%. Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості бізнесу в умовах воєнного стану вітають такий крок НБУ, що свідчить про наявність зворотного діалогу експертних кіл та регулятора.

Водночас, в УСПП переконані, що таке незначне зниження недостатнє для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни рф проти України. В усіх розвинених країнах облікова ставка корелюється із показником інфляції, у нас же розрив між цими цифрами колосальний: 20% ставки проти інфляції в річному вимірі 8,6% (дані самого НБУ).

На організованих діловим союзом експертних обговореннях було наголошено: впливовість ставки на ціни може бути помітною лише за стабільних або близьких до стабільності умов.

Війна є найбільшим форс-мажором для економіки, тому головним є тут кредитування підприємництва і промисловості, щоб втримати на плаву власне виробництво, зберегти достатню кількість робочих місць і забезпечити платоспроможний попит.

За опитуваннями УСПП, 60% підприємців не можуть взяти кредит через високі ставки. Програма «Доступні кредити 5-7-9» не вирішує проблему в масштабах реальної економіки.

Свого часу запровадження ставки 25% переломило кредитування бізнесу і спричинило його до невпинного падіння. Втрати кредитування оцінюються у 150 мільярдів гривень, що веде і до втрат виробництва. Незначне зниження ставки не вплине на цю проблему, тут потрібні кардинальніші заходи і чітка політика Нацбанку спільно із урядом, парламентом.

Поки що банківський сектор уникає ризиків фінансування бізнесу, натомість заробляє за рахунок витрат держбюджету, купуючи цінні папери уряду, та депозитні сертифікати НБУ.

За п’ять місяців 2023 року українські банки заробили 53,59 млрд гривень. Це у 2,2 рази більше показника відповідного періоду 2021 року. Такий результат є аномальним в умовах зниження кредитування бізнесу.

Тим часом підприємці і промисловці шукають гранти, інвестиції – будь-що, щоб підтримати власну операційну діяльність, адже є брак кредитування.

Це ж стало і однією із причин збільшення міграції за кордон. Згідно із опитуванням Gradus, до 30% бізнесу або планують, або вже здійснили релокацію за кордон.

«Вартість кредитних ресурсів і їх доступність мають вирішальне значення для відновлення України від наслідків війни. Важливе підвищення економічної і фінансової самодостатності», – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

В липні цього року тільки 41% видатків державного бюджету України покривалося за рахунок власних надходжень.

Тому УСПП і Антикризовий штаб цілеспрямовано займаються цією проблемою, у тому числі направляли низку рекомендацій в КМУ та Нацбанк, де наполегливо вимагали поступово знижувати облікову ставку та приводити її у відповідність до показників інфляції. Паралельно із цим вживати заходів по заохоченню банків видавати більше кредитів та за доступнішими ставками для реального сектору економіки.

«НБУ разом із парламентом і урядом повинні сформувати систему страхування інвесторів від воєнних ризиків, неприпустимості нерівноправної конкуренції бізнесу і уряду за фінансові ресурси, підтримки самозайнятості. Це має бути системна і комплексна політика», – зазначив Анатолій Кінах.

Раніше діловий союз, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже проводили консультації і засідання із Національним інститутом стратегічних досліджень, НАН України, фінансистами, які дійшли одностайного висновку: грошово-кредитна політика НБУ потребує корекції, мають бути розширені програми кредитування бізнесу.

Ця позиція, передана в Офіс президента, уряд, НБУ, лишається незмінною.

Cтворення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub стане частиною зусиль по розвитку індустріально-інноваційної економіки України. Цей проект, представлений IP (Intellectual Property) офісом, Міністерством економіки України та підтриманий президентом Українського союзу промисловців і підприємців Анатолієм Кінахом, обіцяє принести значні переваги для національної економіки та бізнес-спільноти.

Презентацію модерував заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, а учасниками стали представники експертних інституцій та ділового сектору.

Miciя IP&I Hub – створити ефективну національну інноваційну екосистему,  забезпечивши стимулююче середовище для інновацій, підприємництва та бізнес-сектору.

Хаб об’єднає державний і приватний сектор, потенційних інвесторів та надаватиме консультаційну підтримку всім учасникам, інформаційно-правовий супровід трансферу технологій, послуги патентних досліджень, оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності тощо.

Також шукатимуть гранти для бізнесу, наукових розробок і допомагатимуть в оформлені відповідних заявок на їх отриманнz/

Я вважаю, що діяльність Національного хабу повинна бути частиною загальнодержавної економічної політики, спрямованої на модернізацію і індустріально-інноваційні підходи у виробництві. Це комплекс заходів, куди входять податкова реформа, захист інтелектуальної власності, патентна політика, кредитування, страхування інвестицій від ризиків воєнного часу тощо.

Важливо, щоб інноваційна діяльність, трансфер технологій були в основі і Плану відновлення України від наслідків війни.

«Державно-приватне партнерство є ключовою складовою успіху IP&I Hub. Співпраця між урядом та приватним сектором сприяє вирішенню багатьох економічних завдань, зокрема залученню інвестицій, розвитку нових технологій та створенню робочих місць. Це може допомогти Україні стати важливим гравцем на світовому ринку технологій. Адже до цього чимало вітчизняних розробок через брак фінансування чи уваги з боку держави знаходили своє втілення за кордоном або ж так і залишалися на папері», – відзначив лідер ділової спільноти.

В цілому, створення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub на базі IP офісу має потенціал стати каталізатором для розвитку інноваційної економіки України та сприяти її конкурентоспроможності на світовому ринку. Діяльність хабу, як частина комплексної стратегії розвитку, може позитивно вплинути на ріст національного бізнесу, створення нових робочих місць та загальний інноваційний потенціал України.

Анатолій Кінах, президент УСПП, повідомив, що експерти Антикризового штабу УСПП (далі — Антикризовий штаб) відзначають зростання економічних ризиків, особливо в умовах затяжної війни. За даними Організації Об’єднаних Націй, за кордоном перебувають більше 8 млн українських біженців. Це загрозлива тенденція, яка формує ризики в контексті збереження людського потенціалу.

За прогнозами Світового банку, рівень бідності в Украї­ні становить 24,2% від загальної чисельності населення, а, за прогнозами на 2023 р., цей показник зростатиме й надалі.

А. Кінах зауважив, що близько 50% видатків державного бюджету покривається за рахунок зовнішнього фінансування (кредитів, позик, грантів). Станом на початок червня 2023 р. золотовалютні резерви НБУ становили 37,3 млрд дол. США. Це дасть змогу забезпечити стабільність проведення імпортних операцій на наступні 5 міс.

Водночас факт того, що 50% витрат компенсується за рахунок зовнішнього фінансування, — це безпрецедентна втрата економічної самодостатності держави, яка є найважливішою складовою національної безпеки. Тому боротьба за кожне робоче місце і створення необхідних умов для реалізації потенціалу, який є в українській економіці, мають бути стратегічним завданням як для держави, так і для суспільства та бізнесу.

Останні дослідження, в тому числі опитування представників бізнесу всіх рівнів (малого-великого), свідчать, що останні пів року відзначається тенденція до зростання силового фіскального тиску.

У Парламенті нещодавно ухвалено в першому читанні законопроєкт № 8401, який з 1 липня 2023 р. по суті повертає систему перевірок, штрафів, підвищуючи фіскальний тиск на малий бізнес. Цей проєкт нанесе прямий удар по платоспроможності населення в той час, коли питання самозайнятості, робочих місць повинно бути стратегічним завданням (прим. ред.: Верховна Рада в червні 2023 р. поки не планує збиратися на засідання, тому розгляд законопроєкту № 8401 перенесено на невідомий термін).

Юлія Тимошенко, лідер фракції «Батьківщина», повідомила, що наразі на сайті Президента України розміщена петиція стосовно накладення вето на законопроєкт № 8401 в разі його прийняття. Тому вона закликала підтримати її та не допустити посилення податкового тиску на бізнес в умовах війни.

А. Кінах звернув увагу на те, що наразі фактично заморожена система кредитування бізнесу. На це впливає фактор війни, але в історії є приклади, коли і в умовах війни держава знаходить можливість стимулювати економіку і забезпечувати доступ до ресурсів.

Облікова ставка НБУ майже рік тримається на рівні 25%, що впливає на відсотки за кредитами для бізнесу та громадян. При цьому НБУ фіксує за І кв. 2023 р. рекордні прибутки банківсько-комерційної системи — 34 млрд грн. Це сталося за рахунок депозитних сертифікатів НБУ (прим. ред.: цінні папери видані комерційному банку, що розміщує в НБУ готівкові кошти, з подальшим отриманням відсотків за цими сертифікатами) і випущених облігацій державного внутрішнього займу за вигідними відсот­ковими ставками. Через це банки не зацікавлені у видачі цих коштів в якості кредитів для бізнесу, а лише в отриманні відсотків за ставками депозитних сертифікатів НБУ та державними облігаціями.

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5–7–9%»

Надія Бігун, заступник міністра економіки України, повідомила, що за минулий рік понад 50% кредитів, які видано за цією програмою, припадає на агросектор. Однак, з точки зору Міністерства економіки України, ця програма має стимулювати і розвиток переробної промисловості. Тому наразі триває обговорення щодо механізмів вдосконалення програми з фокусом її на переробну промисловість, а також на розвиток бізнесу на деокупованих територіях.

Анатолій Баган, заступник директора Департаменту — начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики Київської міської державної адміністрації, зазначив, що окрім державної програми «Доступні кредити 5–7–9» є й місцеві програми кредитування бізнесу. Однак згідно з Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, відкриття асигнувань із державного бюджету за видатками та наданням кредитів здійснюється в порядку черговості. Кошти на кредити надаються лише в останній 3-й черзі, що затягує процес кредитування.

Тому спікер попросив, щоб у рекомендаціях Антикризового штабу, які будуть надіслані Парламенту за результатами засідання, передбачили внесення змін у законодавство, які б відносили такі платежі до 2-ї черги.

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Володимир Рябошлик, радник президента УСПП, старший експерт центру розвитку інновацій, звернув увагу, що Україна наразі збирає дані про шкоду, заподіяну російською агресією, для визначення суми компенсацій. Однак, окрім цього, необхідно збирати й дані про технологічні і економічні параметри відновлення та розвитку з охопленням як постраждалих, так і не постраждалих підприємств.

Це дасть змогу шляхом комп’ютерного моделювання визначати скоординовані й збалансовані сценарії розвитку. Така кількісна конкретизація за міжнародно визнаною методологією підвищить довіру до результатів і пришвидшить надходження допомоги.

Потім було звернуто увагу на «охолодження» економіки внаслідок запровадження облікової ставки НБУ 25%. Втрати кредитування бізнесу оцінюються у 150 млрд грн. Надання кредитів комерційним банкам від НБУ на рефінансування скоротилося на 100 млрд грн. І більшість цих коштів переспрямовано в депозитні сертифікати НБУ, які стали найбільш привабливими. На сплату відсот­ків за сертифікати з початку минулого року вже емісовано понад 40 млрд грн, внаслідок чого скоротилися доходи НБУ, передані до бюджету, та зросла грошова маса від цієї емісії, що додало до інфляції 5%. Виходить, що облікова ставка 25% фактично діє в бік підвищення інфляції, а не на її зниження, і частка зовнішньої економічної допомоги покриває шкоду, заподіяну ставкою 25%. Проте таке перебування несамодостатньої економіки на зовнішньому утриманні не може тривати вічно, і це несе загрозу національній безпеці.

За словами В. Рябошлика, програма «Доступні кредити 5–7–9%» частково компенсує ці негативні впливи, і Уряд розширює коло учасників цієї програми. Проте одночасно збільшуються і бюджетні витрати на компенсацію відсот­ків. Цей шлях наближається до вичерпання, і пора перейти до стратегії «Доступні кредити для всіх». Тобто створювати умови для здешевлення звичайних ринкових кредитів комерційних банків.

У якості першого кроку до цього слід визнати, що відсот­кова політика НБУ недостатньо враховує світовий досвід. Більшість країн успішно борються з високою інфляцією таким чином, що ставка тримається значно нижче інфляції, тому що зараз інфляція диктується набагато більш потужними факторами, такими як грошова маса. Україна не є винятком, у нас теж є проблема нестабільної грошової маси, і більше того, додатковим фактором, що нівелює вплив облікової ставки на інфляцію, є погіршення наповнення грошової маси товарною масою внаслідок повномасштабного вторгнення.

Усе це дає змогу відмовитися від традиційної прив’язки рівня ставки до рівня інфляції і радикально знижувати ставку, щоб покласти край «охолодженню» без загрози посилення інфляції за цим фактором.

На жаль, НБУ продовжує триматися старої політики за нових умов і обмежується половинними заходами. Так, нещодавнє зниження інфляції НБУ вважає підставою знизити облікову ставку наприкінці року. Втім, зважаючи на те, що грошова маса невпинно збільшується останні пів року, і це через деякий час призведе і до зростання інфляції. А за збереження прив’язки до інфляції ставка знову зросте, і пригнічення економіки триватиме далі.

Тому доповідач запропонував перейти на механізм формування облікової ставки ринковим шляхом, обнулити ставку за депозитні сертифікати НБУ та перейти на систему трьох ставок Європейського центрального банку.

А. Кінах, підсумовуючи, підкреслив, що проблема ресурсного забезпечення економічного відновлення Украї­ни є комплексною і стосується не лише облікової ставки НБУ.

Зокрема, державна програма «Доступні кредити 5–7–9» показала свою ефективність, але її реалізація потребує компенсації з державного бюджету, що має обмежені ресурси. Міжнародна допомога — не безкінечна, і її потрібно розглядати як можливість для вдосконалення власної економіки. Адже Україні слід повернути мільйо­ни українських біженців із закордону, які не чекатимуть роками, поки економіка країни відновиться, і вони зможуть повернутися.

Тому завданням НБУ є проактивна економічна політика, спрямована на зростання ВВП, кількості робочих місць, платоспроможності населення.

За оцінками Мінагрополітики, загальний експорт зернових за серпень становить до 4 млн тонн (до війни 6 млн. тонн).  Посівні площі у 2022 під ярі культури зменшилися на 20% є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах. Скорочення площ посіву озимих культур може сягати 25-30 %.

Через подорожчання палива та інших ресурсів критичною стає ситуація із забезпеченням аграріїв добривами.

Про це йшла мова в рамках засідання Українського союзу промисловців і підприємців та Антикризового штабу допомоги бізнесу. До заходу долучися представники уряду, профільних асоціацій, експерти – загалом більше 160 учасників.

Предметом розгляду стала ситуація в агрокомплексі із проведенням посівної озимих, а також тяжке становище в гірничо-металургійній галузі, де виробництво впало до 15% від довоєнних обсягів.

Як відзначили учасники засідання, головною проблемою є те, що на 8 місяці війни економіка України не переведена на воєнні рейки. Рішення в податковій, кредитній та ін. сферах ухвалюються повільно, немає чітких стратегічних і оперативних планів щодо критично важливих галузей.

«Втрати аграріїв від наслідків війни (руйнування окупантами складів, інфраструктури, крадіжка росіянами зерна, обмеження нашого експорту морськими шляхами) вже склали 26 млрд. доларів. Більше 20% площ будуть не засіяні, і причиною тут є не тільки замінованість полів чи окупація частини території України, але й нестача обігових коштів. До прикладу, 20 млрд. гривень – це сума неповерненого ПДВ тільки в агросекторі. Це кошти, які могли б спрямовуватися на закупівлю необхідного насіннєвого матеріалу, добрив тощо», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз пропонує уряду, окрім подальшого розвитку експортних коридорів, подумати над застосуванням зерна і олійних на внутрішньому ринку. Йдеться про інвестиції в тваринництво (рослинна сировина піде на корми), формування державного резерву (закупівля зерна, яке фермери не змогли реалізувати на експорт).

М’ясо-молочна галузь України страждає через скорочення поголів’я худоби (великої рогатої та свиней). Дефіцит сировини для виготовлення м’ясних продуктів доходить до 40%, повідомив Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації м’ясної галузі. При цьому існує великий потенціал постачання даного товару на ринок ЄС: там ціна на м’ясо значно вища, бо зросла вартість кормів. В Україні через проблеми із експортом вона навпаки впала в рази. Потрібні лише певні компенсації від держави ризиків та деякі нормативні зміни, говорить експерт.

У молочній галузі ситуація з експортом дещо краща, хоча виробництво молока прогнозовано складе тільки 6 млн. тон. 37 підприємств галузі від початку війни зупинили роботу. Втім, експорт зріс на 30% і негативне сальдо торгівлі становить тільки 4 млн. доларів, тоді як минулого року ця цифра була 108 млн.

«Хронічною проблемою є відсутність запасу обігових коштів. Програма «Доступні кредити 5-7-9» для нашої галузі не працює, практично нікому із виробників не вдалося отримати позику за нею. Критично важливою є ціна на газ, яка в серпні зросла до 49 грн. за куб. Потрібно зменшувати її. Заборгованість по поверненню ПДВ 1 млрд. грн – це 25% від коштів, які потребує галузь в цілому на розвиток», – зазначив Вадим Чагаровський, голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України.

Ще більш важким залишається становище вітчизняного ГМК.

Близько 40% довоєнних потужностей українського виробництва сталі опинилися під окупацією, зруйновані або розташовані в безпосередній близькості від району бойових дій.

Згідно із оцінками «Укрметалургпром», підприємства, які продовжують працювати, сьогодні завантажені в середньому на 15%.  Виплавка сталі та експорт продукції в 2022 році синхронно впали на 62%.

У порівнянні з довоєнним роком витрати компаній ГМК на логістику загалом зросли у 4-6 разів. Тому підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 70% стали суттєвим бар’єром для діяльності.

«Усі підприємства працюють у збиток», – коментує Сергій Біленький, голова Федерації металургів України.

При цьому він завважив, що виробництва стараються зберегти потужності та трудові колективи, зокрема, продовжують виплачувати зарплати. Виплати, щоправда, стали меншими на 25%, а з врахуванням інфляційного чинника – реальні зарплати менші на 50% від довоєнних показників.

У сфері ГМК пропонується здійснити наступні кроки:

– Закликати міжнародних партнерів посилити санкції щодо рф, зокрема, ввести заборону на імпорт російського ГМК (опосередкований у тому числі), заміщуючи його українською продукцією;

– Ввести спецтарифи на залізниці на рівні 30% від поточних;

– Знизити на період воєнного стану вартість електроенергії і газу для виробництв; ввести мораторій на їх збільшення;

– Мораторій на експорт металобрухту;

– Нульові ставки екоподатку на період воєнного стану;

– Розблокування портів для експорту не тільки АПК, але й ГМК продукції.

По становищу в АПК і ГМК галузях будуть підготовлені окремі рішення Антикризового штабу, які надішлють Прем’єр-міністру і профільним міністерствам. УСПП ініціює проведення цільового засідання КМУ по означеним питанням.

«Якщо в найближчі місяці не будуть прийняті заходи підтримки ГМК, ми можемо просто втратити потенціал галузі. На зовнішніх ринках наших експортерів витіснять конкуренти з Індії, Бразилії, ПАР, а на внутрішньому нам не вистачатиме матеріалу для відбудови інфраструктури, виготовлення броні тощо. Це базові речі. Щодо АПК, то тут загрози для продовольчої безпеки України немає, але скорочення посівів і відповідно експорту болюче вдарить по бюджету, робочим місцям, нашому статусу одного із провідних світових постачальників в цій царині», – підсумували учасники засідання.