Стартував проєкт Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) Green Energy Help Desk з підтримки українського бізнесу у впровадженні енергоефективних рішень — ВДЕ, мікроенергосистем із полігенерацією.

Я, як Президент Українського союзу промисловців і підприємців, Прем’єр-міністр України (2001–2002 рр.) днями був обраний головою Ради з відбудови України (Chairman of the Reconstruction of Ukraine Council) у складі Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified (Нью-Йорк, США).

Це рішення стало логічним продовженням співпраці УСПП, Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану з міжнародною платформою, яка об’єднує топ-політиків, економістів, очільників транснаціональних корпорацій, науковців і лідерів громадянського суспільства з усього світу для вирішення ключових викликів сучасності — від питань сталого розвитку до посткризового відновлення держав.

У рамках нового мандату  представлятиму позицію українського бізнесу й експертного середовища у питаннях повоєнної відбудови України, зокрема:

інфраструктурного відновлення (житлова, транспортна сфера);

залучення міжнародних інвестицій та партнерств;

підтримки молоді з прифронтових територій, розвитку освіти, профорієнтації, стажувань та менторських програм;

відбудови промислового потенціалу України на основі принципів сталого розвитку.

Напередодні відбулася моя онлайн-зустріч  з лідером Lives Amplified Стівом Мельником, під час якої обговорено перспективні напрями співпраці. Окрему увагу приділено створенню грантових і партнерських програм для молоді, а також залученню бізнесу до конкретних проєктів з відновлення регіонів, які найбільше постраждали від бойових дій.

На мою думку: Україна має не лише відновити зруйноване російським агресором, але й закласти основу для модернізованої економіки, здатної конкурувати на глобальному рівні. Саме тому нам потрібні стратегічні міжнародні партнери, які готові інвестувати в людей, ідеї та довгострокові рішення.

Lives Amplified приділяє основну увагу реалізації проєктів розвитку, доступу до капіталу, комунікаціями стратегічних партнерів, урядів, нових ринків, розвитку державно- приватного партнерства.

Галузь надрокористування попри повномасштабну війну залишається вкрай важливою для України та має серйозний потенціал для розвитку, а відтак – наповнення бюджету країни, зміцнення нашої обороноздатності та платоспроможності громадян.

За результатом 2024 року тут зафіксовано суттєве зростання — на 38,7%, що стало можливим завдяки дії “морського коридору”.  Але,  порівняно з обсягами експорту за 2021 рік,  виторг за 2024 рік становить всього  39,8%.

Для відчутного покращення ситуації потрібно вжити заходів із модернізації системи обліку та управління надрами, забезпечення прозорості геологічної інформації, залучення приватних інвестицій та стимулювання розвитку інфраструктури.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, участь в якому взяли представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, Національної академії наук України, профільних асоціацій, бізнес-об’єднань і профспілок.

Зокрема, експертна спільнота відмітила, що потрібна координація з боку Уряду та парламенту, стабільна регуляторна база, залучення інвестицій, а також прозорість оподаткування, ліцензування, якісні геологічні дані у відкритому доступі, зручні процедури їх отримання тощо.

Так, на сьогодні інформація про запаси та ресурси багатьох корисних копалин в Україні є обмеженою грифами «таємно» або «для службового користування». Зокрема, йдеться про дані щодо покладів алмазів, золота, літію, титану, платини та інших стратегічних матеріалів.

На думку експертів, це перешкоджає укладенню міжнародних угод у сфері надрокористування та ускладнює співпрацю зі стратегічними партнерами.

Особливо це критично в умовах, коли Україні бракує необхідного капіталу та сучасних технологій.

Нам потрібна сучасна геологорозвідка, адаптація всіх процедур до стандартів ЄС, у тому числі звітності, розвиток інфраструктури, професійної освіти, локалізація переробки добутої сировини в Україні

Міжнародні угоди щодо добувної сфери в Україні – чи то із США, чи то із ЄС – повинні містити чітку позицію щодо створення додаткової вартості в Україні, відкриття тут заводів і технологічних кластерів, виробництва кінцевих продуктів в Україні.

Директор Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України Володимир Устименко зауважив, що в подібних угодах із західними партнерами не повинно бути преференційних режимів тільки для однієї країни.

Більш детально про стан галузі та її поточні проблеми розповіла Ксенія Оринчак, виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України.

Наразі добувна галузь генерує 295-300 млн. грн. в рік доходів в держбюджет. Тарифна політика є одним із бар’єрів, окрім воєнних ризиків, чому сфера поки малоприваблива для великих інвесторів. Зокрема, зросли ціни на спецдозволи, ренту тощо.

«Потрібне зняття грифу секретності з відомостей про кількість і якість природних копалин, адже ми хочемо залучити інвесторів, а їм потрібна ця інформація при прийнятті рішення щодо капіталовкладень», – підкреслила на цьому заході –  Ксенія Оринчак.

Проблема недостатнього рівня розвідки ділянок корисних копалин є як головним барʼєром для розширення банку родовищ, так і головною причиною відсутності інтересу з боку зарубіжних інвесторів до наявних родовищ.

Також вона повідомила, що на держаному рівні досі немає  визначення, які ж копалини ми вважаємо стратегічно/критично важливими. Відсутність такого розуміння ускладнює розвиток галузі.

Учасники засідання переконані, що держава має набагато активніше залучати приватні компанії до геологорозвідки. Адже наразі в законодавстві не передбачено надання окремих спецдозволів для геологічного вивчення і практично відсутні стимули для бізнесу ризиковано інвестувати у нові нерозвідані ділянки. Вагомий фактор, що також відлякує інвестора – це загроза позбавлення спецдозволів власників, що отримали його законним шляхом на основі чинних на той час актів законодавства.

Хоча, деякі кроки в напрямку впорядкування роботи галузі держава вже робить. Наприкінці минулого року була розроблена державна програма розвитку сировинної бази.

За результатами засідання будуть сформовані відповідні рекомендації та рішення, які спрямують в Уряд та парламент, РНБОУ.

Загальна площа руйнувань від повномасштабної агресії рф, за оцінками експертів, складає понад 60 мільйонів квадратних метрів житлового фонду України. Руйнація охопила не лише приватні будинки, але й багатоповерхові житлові комплекси, залишивши мільйони громадян без даху над головою. Понад 7 млн. українців виїхало за кордон, біля 5 млн. стали внутрішніми біженцями, змушеними залишити свої домівки через бойові дії або тимчасову окупацію територій.

Для вирішення проблеми відновлення житла Уряд впроваджує кілька програм, які мають на меті покращення ситуації. Однією з таких є програма ЄОселя, що забезпечує певну підтримку для купівлі житла. Однак, вона не може задовольнити потреби усіх, хто цього потребує — на рік підписується лише 10-20 тисяч угод, що значно менше за кількість осіб, що не мають житла. Аналогічно, програма «Доступні кредити 5-7-9» та «ЄВідновлення» вирішують лише незначну частину проблем.

Однією з головних проблем є відсутність чіткої, затвердженої на нормативному рівні Програми забезпечення ВПО (внутрішньо переміщених осіб) житлом. Крім того, українська економіка на четвертому році війни потребує глибокого аудиту, щоб оцінити реальний стан промисловості, демографічну ситуацію та можливості для подальшого відновлення. Низький рівень ефективності держуправління та корупція ускладнюють реалізацію програм відновлення. Також важливим фактором є необхідність створення нових робочих місць та підвищення соціальних стандартів, щоб люди мали змогу залишатись в Україні чи повернутися, якщо вони свого часу виїхали.

Існує необхідність проведення аудиту житлового фонду та залучення приватних інвестицій через державно-приватне партнерство. Такий підхід дозволить привабити іноземних інвесторів, які зацікавлені у відновленні житлової інфраструктури України, однак вони вимагають чіткої політики держави, захисту прав інвесторів та прозорих умов для участі в таких проєктах.

У парламенті наразі розглядається законопроєкт, який має сформувати основи житлової політики України, зокрема, забезпечення житлом ВПО та залучення приватних інвестицій для відновлення міст.

Треба робити на принципах державно-приватного партнерства аудит житла, яке може бути надано в оренду ВПО на пільгових умовах, проєктів з незавершеного будівництва, залучати інвестиції, гранти і зовнішню фінансову допомогу. Такі можливості є, і УСПП, наприклад, вже співпрацював з Урядом Литви в схожих напрямках (соціальна інфраструктура – школи, садочки тощо)

У підсумку, відновлення житлової інфраструктури є важливим і надзвичайно складним завданням для України. Це потребує злагоджених дій на всіх рівнях, чіткої стратегії та співпраці держави з приватними інвесторами, аби забезпечити громадянам країни дах над головою після руйнівних наслідків війни з російським агресором.

Питання соціальних стандартів в Україні стоїть дуже гостро, адже напряму пов’язане із можливістю повернення мільйонів біженців додому, зростанням економіки та її самодостатності в цілому. Триває війна із російським агресором на виснаження ресурсів, паралельно із цим змінилася кон’юнктура зовнішньої підтримки,  через що зявляються ризики зниження обсягів фінансової допомоги.  Незважаючи на індексацію пенсій та соціальних виплат, більшість громадян продовжує отримувати зарплати та пенсії, які не відповідають реальним потребам. Найбільша проблема саме із останніми.

Згідно з даними,  в Україні налічується близько 10,3 мільйона пенсіонерів, з яких 60% отримують пенсію, що не перевищує 5 000 грн.

Я нещодавно у  ефірі Ранок.LIVE зазначав, що низький рівень соціальних виплат є неприпустимим і необхідно шукати внутрішні ресурси для підвищення соціальних стандартів.  Потрібні вагомі зміни у пошуку ресурсів для забезпечення гідного життя людей.

З одного боку, Уряд заморозив соціальні стандарти на три роки — до 2027 року. Це означає, що мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 000 грн, а прожитковий мінімум — на рівні 2 920 грн, що, на думку експертів, не відповідає реальній вартості життя та негативно впливає на споживчий попит, відтак і становище бізнесу.

За підрахунками роботодавців, профспілок і експертів, для адекватного забезпечення соціальних потреб прожитковий мінімум повинен бути не меншим за 10 000 грн.

Я говорю про необхідність розробки стратегії розвитку промислових галузей та стимулювання національного виробництва, адже тільки за рахунок цього можна збільшити доходи бюджету, а отже — й соціальні виплати.

Потрібні податкові та митні стимули для основних галузей промисловості, доступне кредитування для бізнесу, інвестиції в нові технології та інфраструктуру. Якщо економіка не зростатиме, то й соціальні стандарти підвищити не вдасться

Протягом наступних трьох років замороження соціальних стандартів, звісно, не вирішить проблему. Справжнім шляхом до поліпшення життя громадян має стати комплексний підхід: розвиток економіки через внутрішні ресурси та створення сприятливого середовища для підприємців, інвесторів.

У польському Арламуві, на запрошення екс-президента Польщі Леха Валенси, відбулася масштабна зустріч політиків, дипломатів і представників бізнесу з Польщі, ЄС, України та США. Головна тема – міжнародна співпраця задля відновлення України від повномасштабної агресії рф та зміцнення її позицій у Європі та світі, зокрема в контексті останніх геополітичних подій у Вашингтоні.

Український громадський та діловий сектор на заході представила делегація Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) на чолі з президентом Анатолієм Кінахом. Він разом із Лехом Валенсою вже тривалий час співпрацює над розробкою механізмів залучення міжнародних інвесторів до відбудови України. Партнери провели низку робочих зустрічей, де обговорили економічні перспективи країни, можливості фінансування інфраструктурних та виробничих проєктів, а також шляхи модернізації економіки.

Важливим етапом заходу стала презентація бізнес-проєктів, спрямованих на відновлення житлового фонду, інфраструктури та промисловості України на індустріально-інноваційних засадах. Платформою для реалізації цих ініціатив може стати Фундація “Premier-U”, створена УСПП за підтримки польських партнерів у Варшаві. Її головна місія – сприяти відбудові України, модернізації промисловості та інтеграції країни у європейський і світовий економічний простір. До Наглядової ради фундації вже увійшли колишні очільники урядів України та Польщі, а також планується залучення екс-прем’єрів інших країн-членів ЄС.

Однією з ключових ініціатив зустрічі стало заснування економічного форуму «Арламув» – нового майданчика для стратегічного діалогу між Україною, ЄС та США. Його головна мета – координація зусиль задля ефективної реконструкції України та її інтеграції у західні структури.

Учасники форуму детально обговорили геополітичну ситуацію, виклики, з якими стикається Україна, та роль міжнародної спільноти у забезпеченні безпеки й економічного розвитку. Особливу увагу приділили питанням політичної, військової та економічної співпраці.

За підсумками зустрічі всі сторони погодилися, що необхідно прискорити створення умов для досягнення справедливого миру в Україні та продовжувати консолідувати міжнародні зусилля щодо її відновлення.

Я разом із делегацією ділового союзу вирушив до Польщі на запрошення колишнього президента Польщі Леха Валенси. Основною темою зустрічі стане міжнародна співпраця у відбудові України від повномасштабної російської агресії, відновлення її економіки та зміцнення позицій на європейській і світовій аренах.

Серед ключових ініціатив, які планується розглянути під час зустрічі:

• Економічний форум «Арламув»: створення нового майданчика для діалогу та співробітництва між Україною, Європою та США.
• Презентація Фонду «Прем’єр У»: спрямованого на трансформацію та розвиток України.
• Представлення інвестиційних проєктів: у контексті економічного відновлення України.

Зустріч об’єднає представників політики, дипломатії, бізнесу Польщі та міжнародних організацій, створюючи унікальний простір для конкретних кроків задля майбутнього України та ЄС. Це особливо важливо на тлі останніх подій у відносинах між Україною та США.

Варто зазначити, що Лех Валенса та низка колишніх польських політв’язнів підписали листа до президента США Дональда Трампа, висловлюючи підтримку Україні.

Висловлюємо вдячність польським партнерам за підтримку та сподіваємося на спільну реалізацію масштабних ініціатив з відновлення країни.

Угода про рідкоземельні метали, як її вже охрестили в ЗМІ, стала не менш обговорюваною темою в міжнародній політиці та в діалозі України та США, ніж варіанти зупинення війни рф проти нашої країни.

Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в інтерв’ю українським ЗМІ наголосив, що угода про надра стане своєрідним тестом для України – якою державою вона постане після війни: сировинним придатком розвинених країн чи сучасною індустріально-інноваційною економікою. Це не лише економічне питання, а й стратегічне: від цього залежить повернення мільйонів українців додому та створення робочих місць.

За словами А.Кінаха, будь-які угоди щодо надр України мають розглядатися виключно у контексті Плану відновлення України, який має бути заснований на принципах сучасної високотехнологічної економіки. Він підкреслив, що нинішня структура експорту України, де 80% становить сировина, не сприяє сталому розвитку країни. Відтак, необхідно запровадити довгострокову політику щодо переробки природних ресурсів безпосередньо в Україні – залучаючи як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.

Концепція залучення партнерів до розробки надр вперше була представлена в «Плані перемоги» Президента Володимира Зеленського, проте там не були чітко визначені умови такої співпраці. Україні необхідно відстоювати власні економічні інтереси: не експортувати сировину, як-от титанову губку чи літій, а налагоджувати спільне виробництво кінцевої продукції – компонентів для аерокосмічної галузі, акумуляторів тощо.

Анатолій Кінах також наголосив, що відповідно до Конституції надра України є власністю її громадян. Крім того, значна кількість ліцензій на розробку надр була видана приватним компаніям, а інформація про запаси корисних копалин базується на застарілих радянських даних. Тому першочерговим завданням має стати сучасна геологічна розвідка та аудит родовищ.

Важливо також розуміти, що гарантії безпеки – це не лише розміщення ППО навколо родовищ, а й міжнародні інвестиції у створення спільних виробництв. Рідкоземельні метали відіграють критичну роль у військово-промисловому комплексі, а отже, питання їхнього використання – це питання національної безпеки. Україна повинна відійти від іміджу сировинного придатку та стати рівноправним партнером у міжнародних економічних процесах, зміцнюючи глобальну безпеку та власний економічний потенціал.

Таким чином, співпраця із США та в перспективі з ЄС у сфері видобутку рідкоземельних копалин повинна базуватися на чітко визначених умовах, що відповідатимуть стратегічним інтересам України.

Будь-які домовленості мають враховувати не лише короткострокові вигоди, а й довгострокові перспективи розвитку індустріальної, технологічно розвиненої держави.

Тут можна подивитися відео мого виступу на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП)

Попри всі труднощі, викликані трирічною агресією Росії, українська економіка продовжує відновлюватися, хоча й повільнішими темпами, ніж прогнозувалося. Нині реальний ВВП України становить лише 80% довоєнного рівня. Масштаб збитків, завданих війною, перевищив $500 мільярдів: зруйновано чи пошкоджено 10% житлового фонду країни, втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Проте найболючішою проблемою залишається брак інвестицій. На інвестиційні цілі перерозподіляється лише 16% ВВП — удвічі менше, ніж у середньому по світу. Ситуація ускладнюється тим, що війна триває у форматі затяжного конфлікту на виснаження ресурсів. Україна має терміново активізувати процеси економічного відновлення та робити ставку на підтримку промисловості, розвитку оборонного комплексу, машинобудування та інших критично важливих галузей.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП). У заході взяли участь понад 300 представників ділової спільноти, експерти, народні депутати, представники Кабміну та РНБО, а також міжнародні партнери. Серед ключових спікерів були президент УСПП Анатолій Кінах, бізнес-омбудсмен Роман Ващук та Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

Виклики бізнесу в умовах війни

Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму виступі наголосив на необхідності запровадження державних програм розвитку промисловості зі системним підходом. Він звернув увагу на негативний вплив податкового тиску, зростання тарифів на енергетику та логістику, а також дефіцит кадрів та енергоресурсів.

“Опитування серед бізнесу показало, що 37% підприємців планують закрити, скоротити чи релокувати свої виробництва до країн ЄС. Держава та ділові асоціації повинні спільно працювати над розв’язанням цієї проблеми. Особливо гостро стоїть питання доступу до кредитування, яке в Україні наразі найнижче в Європі — лише 15% ВВП”, — підкреслив Анатолій Кінах.

Він також зазначив, що валютні інтервенції Національного банку України минулого року сягнули $35 мільярдів, але, попри це, гривня девальвувала на 14%. Поступове підвищення облікової ставки лише погіршує ситуацію з доступом до кредитних ресурсів для бізнесу.

Бізнес-омбудсмен: інституційні проблеми

Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України, у своєму виступі розкритикував створення нових органів для комунікації з підприємцями, які часто мають обмежений функціонал та вплив. Він закликав до посилення роботи вже існуючих інституцій та забезпечення чіткого дотримання законодавства.

“Жодне з великих питань бізнесу — ані в митній, ані в податковій сфері — досі не було вирішено. Потрібно зосередитися на бездоганному виконанні вже ухвалених законів”, — зазначив він.

Гірничо-металургійний комплекс: на межі виживання

Особливу увагу на засіданні приділили проблемам гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Через наближення російських військ до міста Покровськ було зупинено єдину в Україні шахту з видобутку коксівного вугілля, що критично важливе для сталеливарної галузі. Президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков повідомив, що це може спричинити скорочення виробництва щонайменше на 50% у 2025 році.

Попри деяке зростання експорту після відкриття морського коридору, більшість підприємств ГМК перебувають у важкому стані. Галузь залишається експортноорієнтованою на 80% і забезпечує значні валютні надходження до бюджету. Тому уряд має запропонувати комплексні заходи для підтримки цієї сфери.

Плани на майбутнє

За підсумками засідання Антикризовий штаб спільно з профільними асоціаціями, такими як “Укрметалургпром”, підготують рекомендації для Кабміну щодо підтримки ГМК, промисловості та розвитку економіки в цілому. До таких заходів належатимуть програми кредитування, реформування тарифної політики та підтримка підприємств.

Україна стоїть на роздоріжжі. Подальший розвиток залежатиме від здатності держави та бізнесу спільно вирішувати нагальні проблеми, забезпечуючи стійкість економіки в умовах війни. Тільки консолідовані дії дозволять країні рухатися до відновлення та сталого зростання.