Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану спільно з Українським союзом промисловців і підприємців неодноразово акцентували на потребі посилення професійного потенціалу та ефективності роботи органів виконавчої влади. У ситуації, коли держава протистоїть повномасштабній агресії рф та виснаженню ресурсів, саме якість державного управління є критичною умовою для збереження стійкості та економічної витривалості.

За оцінками Світового банку, потреби у відновленні України сягнули щонайменше 600 млрд доларів. Через відсутність належних і своєчасних рішень кризові процеси в економіці лише загострюються. Промислова інфляція за перші п’ять місяців 2025 року перевищила 42%, а рівень імпортозалежності наближається до 40% ВВП. При цьому надходження від експорту впали до 20% ВВП. Обсяги кредитування підприємств залишаються недостатніми для модернізації виробництва та реалізації проєктів із відбудови. Існують також ризики скорочення міжнародної фінансової допомоги.

Системні виклики залишаються невирішеними. В Україні досі не затверджено на рівні нормативного акту Плану відновлення, який би став основою координації внутрішніх і зовнішніх зусиль. Бюджетна декларація до 2028 року консервує бідність і низькі соціальні  стандарти – незначне підвищення мінімальної зарплати за три роки не покриватиме навіть базові потреби.

З усім цим має працювати переформатований Уряд, погоджений Верховною Радою України.

Загалом в умовах парламентсько-президентської республіки надзвичайно важливо, щоб Уряд формувався коаліційно, був підзвітний парламенту та регулярно звітував про свою діяльність. Практика представлення річних Програм діяльності Кабінету Міністрів має стати обов’язковою та виконуваною – цього, на жаль, не спостерігалося раніше. Звіти мають бути не формальністю, а інструментом оцінки ефективності, виявлення помилок і визначення кращих практик.

Окреме занепокоєння викликає відновлення підходів до укрупнення міністерств, зокрема ідеї щодо передачі функцій Міністерства аграрної політики до Міністерства економіки. Цей експеримент вже впроваджувався та був визнаний і фахівцями, і чиновниками як провальний.

Аграрний сектор забезпечує до 60% валютної виручки країни та формує понад 40% зайнятості у сільській місцевості. У контексті євроінтеграції та геополітичних викликів Україна потребує окремої політики розвитку АПК як одного з ключових драйверів відновлення.

Аналогічна ситуація – у сфері промислової політики. Відсутність системного підходу, розгалужених програм модернізації, індустріальної кооперації, декарбонізації, адаптації до ринків ЄС стримує розвиток промисловості. Особливу важливість індустріально-інноваційна політика має в умовах поглиблення сировинної структури економіки (за 2024 рік 82% українського експорту – це сировина). Міністерство з питань стратегічних галузей має відігравати ключову роль у цьому процесі – від машинобудування до ОПК, важливість якого в умовах війни є беззаперечною.

Ділова спільнота очікує, що новий склад Уряду презентує чітку, структуровану Програму своєї діяльності, із розстановкою пріоритетів та зазначенням джерел ресурсів для реалізації. Кожен міністр має представити в парламенті та на загал бачення розвитку відповідної сфери, програму дій, строки та механізми їх реалізації. Відкритість до діалогу з громадянським суспільством і бізнесом має стати невід’ємною частиною такого підходу.

Антикризовий штаб та УСПП залишаються відкритими до співпраці й діалогу з переформатованим Урядом задля формування дієвої економічної політики, прискорення модернізації, відбудови та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку України в умовах війни.

У князівстві Монако відбулася робоча зустріч голови Ради з відбудови України, прем’єр-міністра України в 2001-2002 рр., президента УСПП Анатолія Кінаха з керівником Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified (Нью-Йорк, США) Стівом Мельником.

Рада з відбудови функціонує в межах цієї міжнародної платформи, що об’єднує впливових лідерів з усього світу, бізнес та інвесторів.

Зустріч стала продовженням першого засідання української частини Ради, яке нещодавно відбулося в Києві в приміщенні НАН України. До її складу увійшли представники системного бізнесу, ділових асоціацій, НАНУ, провідних університетів, державних структур, а також гуманітарних і ветеранських ініціатив. Серед компаній — “АТБ-Маркет”, “Монобанк”, АТ “Таскомбанк”, Промислова група ТАС,  “Астарта”, “Каргоремтранс”, “МХП”, “Криптон”, “Укрелектрокабель”, ФРУ “Defense” та інші.

Під час зустрічі учасники наголосили на важливості фактору часу: готувати програми відновлення слід вже зараз, не чекаючи завершення активної фази війни з російським агресором. За оцінками міжнародних та національних експертів, сукупні збитки України вже перевищили $600 млрд. Наприклад, зруйновано понад 60 млн кв. м житла — для його реконструкції потрібно щонайменше $86 млрд. Енергетична, транспортна інфраструктура, гуманітарні проєкти – пріоритети Ради з відбудови.

Сторони погодилися, що відновлення має базуватися на принципах індустріально-інноваційної економіки із широким застосуванням новітніх технологій і створенням умов для масштабного залучення інвестицій. В пріоритеті – модернізація промисловості і серійне виробництво, енергетика, соціальна інфраструктура. Це запорука робочих місць та фактор повернення українців з-за кордону. Наразі 7 млн. українців знайшли притулок в країнах-партнерах, переважно в ЄС та Північній Америці. За різними опитуваннями, частка тих, хто планує повернутися, впала з 50% до 20%.

Окремо він наголосив на необхідності розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, залучення приватного капіталу у виробництво в секторі ОПК, щоб посилити обороноздатність країни.

Сторони погодили засідання Ради із відбудови у вересні у Вашингтоні – за участі міжнародного політикуму, представників американського бізнесу, міжнародних корпорацій та керівництва Lives Amplified. Під час заходу планується презентація конкретних проєктів, підготовлених українською стороною. Основний акцент — на їхній готовності до реалізації вже зараз.

Також обговорено гуманітарну складову співпраці. Йдеться про спільні ініціативи у сфері психосоціальної та фізичної реабілітації ветеранів, підтримку внутрішньо переміщених осіб, дітей-сиріт та постраждалих від війни. УСПП та Lives Amplified мають власні напрацювання, які буде об’єднано в межах діяльності Ради.

Довідка:
Рада з відбудови України функціонує в межах Lives Amplified — глобальної інституційної платформи, яка об’єднує чинних і колишніх світових лідерів, прем’єрів, президентів, очільників корпорацій тощо. Це найбільше середовище впливових діячів за межами ООН. В складі Lives Amplified діють Товариство світових лідерів Lives Amplified та Фонд Lives Amplified Foundation.

Місія платформи — підтримка трансформаційних ініціатив, що сприяють соціальному та економічному процвітанню людства.

Дивитися відеовиступ тут

Серед основних ризиків уповільнення економічного зростання, крім суто воєнних чинників, експерти виокремлюють відсутність ефективної концепції промислової політики, монетарну політику, яка не орієнтована на стимулювання розвитку, а також нестачу загальної адаптивної моделі зростання, придатної для умов воєнного часу.

Про це йшлося на черговому засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, організованому Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП). До участі традиційно були залучені представники Уряду, РНБОУ, Верховної Ради, профспілок, бізнесу, експертного середовища та міжнародних партнерів.

Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму виступі наголосив на тривожних тенденціях, які фіксуються в економіці. Зокрема, за його словами, промислова інфляція за підсумками квітня та в річному вимірі перевищила 52%, що є критичним сигналом:

Відповідно до економічного аналізу Антикризового штабу, інфляція в річному вимірі у квітні 2025 року сягнула 15,1%, при прогнозі уряду на рівні 9,5%. Водночас реальний ВВП у I кварталі зріс лише на 0,5%, що суттєво нижче від очікувань. У структурі промислового виробництва найгірша ситуація спостерігається в електроенергетиці (падіння на -34,9%), будівництві (-51%) та торгівлі (-29,5%).

Президент УСПП повідомив, що Антикризовий штаб спільно з Національною академією наук України готує спеціальне засідання з аудиту реального стану економіки за всіма ключовими напрямками та пріоритетів плану відновлення від наслідків повномасштабної війни рф проти України. Ці напрацювання будуть передані в РНБОУ і парламент.

Щодо проєктів із відновлення – свої пропозиції надасть Рада з питань відбудови України у складі Глобальної організації світових лідерів Lives Amplified (Нью-Йорк, США), яку очолює Анатолій Кінах. Під час презентації Ради виступив і голова організації Стівен Мельник, який наголосив на великих перспективах співпраці з українським бізнесом та міжнародними донорами (транснаціональними корпораціями, інвесторами, фінансовими інституціями).

Засідання української частини Ради заплановано на червень. До її складу, як наголосив Анатолій Кінах, увійдуть авторитетні фахівці з ділового середовища, державного управління та представники системного українського бізнесу. Серед основних принципів роботи Ради — нульова толерантність до корупції, системність у підходах до відновлення країни, максимальна прозорість і залучення механізмів державно-приватного партнерства.

Окрему увагу на засіданні було приділено податковій політиці, яку прокоментувала віцепрезидентка УСПП Юлія Дроговоз.

За словами Ю.Дроговоз, за перші чотири місяці 2025 року в Україні припинили діяльність майже 120 тисяч ФОПів, які за попередній рік дали приблизно 1,3 млрд грн доходів.

Відтак учасники засідання Антикризового штабу висловили стурбованіть подальшим зниженням професійності та ефективності роботи органів державного управління.

Серед іншого, експерти і бізнес обговорили виклики для експорту в умовах втрати з 5 червня режиму “торгового безвізу” з ЄС, скорочення валютних надходжень від трудових мігрантів, дефіцит бюджету на рівні 24% ВВП та ризики наростання зовнішнього боргу.

На завершення було зазначено, що в умовах війни особливу роль відіграє кооперація держави, бізнесу та міжнародних партнерів, а також створення інституцій для системної реконструкції країни. Рада з відбудови, Антикризовий штаб та платформи на базі ділових асоціацій виступають ключовими майданчиками для напрацювання антикризових рішень, але потрібне і активне системне залучення в дану роботу Уряду, Верховної Ради. Зокрема, через модернізацію і запуск діяльності Національної ради з відновлення (заснована Указом Президента в квітні 2022 року, досі не діє), розробку комплексної Промислової стратегії на індустріально-інноваційних принципах, а також перегляд податкової, монетарної політики  з метою розвитку економіки та ділової, інвестиційної активності.

Україна готує звернення до Європейської комісії, щоб розпочати формалізовані переговори про відтермінування CBAM для України. В Українському союзі промисловців і підприємців зазначають: це необхідне рішення, яке діловий союз обстоював ще з минулого року. В умовах повномасштабної війни з російським агресором та дефіциту ресурсів запровадження додаткових вуглецевих зборів є критичним для української промисловості.

Про те, що Кабінет Міністрів України планує ініціювати офіційне звернення до Європейського Союзу з проханням відтермінувати дію механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) щодо українського експорту, повідомив Торговий представник України Тарас Качка. Наразі CBAM діє в обмеженому форматі, а з 1 січня 2026 року очікується повноцінне розгортання механізму. Йдеться про податок на вуглецеві викиди на ввезену продукцію металургійної, цементної, хімічної та інших галузей. За попередніми підрахунками, його запровадження коштувало б нашим виробникам понад мільярд євро.

Тому УСПП неодноразово звертався до урядових структур, європейських партнерів та міжнародних організацій із закликом врахувати виняткові умови, в яких працює українська промисловість.

«Ми ще минулого року наголошували, що застосування CBAM без перехідного періоду чи винятків для України — це економічно згубне рішення. У березні цього року ми знову звертались до Уряду з аргументами від бізнесу й експертів. УСПП послідовно підтримує євроінтеграцію, але підходи щодо вуглецевих мит мають бути справедливими й реалістичними», — зазначають в діловому союзі.

Промисловість України наразі працює в умовах повномасштабної війни: підприємства зазнають руйнувань від ворожих обстрілів, стикаються з браком обігових коштів, втрачають ринки та паралельно змушені інвестувати в енергетичну автономність, щоби уникнути простоїв у блекаути. Запровадження додаткового мита за викиди СО₂ без урахування цих факторів — це прямий удар по конкурентоспроможності українського експорту.

УСПП підкреслює, що CBAM не повинен стати новою торговельною стіною між Україною та ЄС. Союз закликає європейських партнерів проявити солідарність – не лише політичну, але й економічну, адже це також частина колективної безпеки.

УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану разом із галузевими об’єднаннями готують цільове засідання з питань погоджених із ЄС дій по реалізації політики декарбонізації.

«ЄС має врахувати, що Україна захищає не лише себе, а й безпеку Європи. Тому і підтримка має бути відповідною — включно з економічними винятками на період війни та відновлення від наслідків російської агресії», — наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

 

Україні потрібна стратегія самодостатності та індустріального відновлення на засадах партнерства і справедливого балансу інтересів.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Угоди між Україною та США про економічне співробітництво у сфері надрокористування. Це рішення, що поки носить більш політичний характер, може створити нові можливості для зміцнення енергетичної, технологічної та економічної самодостатності України – за умови роботи державних інституцій у цьому напрямі.

Таку думку висловили в Українському союзі промисловців і підприємців.

Як підкреслив президент УСПП, голова Ради з відбудови України в рамках Глобальної організації світових лідерів  Lives Amplified (Нью-Йорк, США) Анатолій Кінах, “угода з США щодо надрокористування має перетворитися на стимул для розвитку переробної промисловості в Україні. Необхідно уникати повторення сировинної моделі – ми маємо створювати в Україні виробництва з високою доданою вартістю”.

Чому це питання важливе саме зараз?

На тлі повномасштабної війни з російським агресором, наша економіка зазнала збитків на понад 600 млрд. доларів,  52% державного бюджету України фінансується за рахунок зовнішніх грантів і позик міжнародних партнерів та фінансових інституцій. Соціальні стандарти заморожені до 2027 року і залишаються на вкрай низькому рівні. Рівень безробіття за підсумками 2024 року становив 15%, тоді як оборонно-промисловий комплекс країни завантажений лише на 40% від своїх потужностей. Для порівняння: російська військово-промислова машина працює у режимі 24/7, а рівень безробіття в рф складає всього близько 2,5%.

У таких умовах підвищення економічних спроможностей України має стати не просто стратегічною ціллю, а національною ідеєю. Розробка надр, індустріально-інноваційна економіка, створення доданої вартості всередині країни, розбудова енергонезалежності, збереження і розвиток людського потенціалу – ключові вектори національної безпеки.

«Ця міждержавна Угода є рамковою. Її подальше наповнення та ефективність реалізації безпосередньо залежатимуть від української державної політики – її послідовності, прозорості та здатності захищати національні інтереси в балансі інтересів із західними партнерами», – прокоментував Анатолій Кінах.

Важливо вибудовувати модель державно-приватного партнерства у сфері надрокористування, формувати довготривалу політику інвестування з рівними і прозорими конкурентними умовами, створювати умови для переробки сировини в Україні, забезпечувати екологічну відповідальність і високі соціальні стандарти для громад, де здійснюється видобуток.

Угода та її перспективи обговорювалися на засіданні Антикризового штабу з питань стійкості економіки  під час воєнного стану за участі представників бізнес-асоціацій, наукових інституцій, зокрема Інституту геології КНУ, НАН України. За підсумками наради було підготовлено пакет рекомендацій, які спрямовані до Ради національної безпеки і оборони України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу президента. Ці пропозиції стосуються активізації геологічної розвідки, створення індустріальних майданчиків із глибокою переробкою сировини, зміцнення науково-технічної бази в галузі.

Рада з відбудови України, яку очолює Анатолій Кінах, паралельно напрацьовує цільові напрями міжнародного партнерства з США, ЄС та іншими стратегічними союзниками – на засадах рівноправного співробітництва та взаємовигідної інтеграції української економіки у глобальні ланцюги доданої вартості.

Українські надра повинні бути інструментом прискорення індустріального відновлення на інноваційних принципах, розвитку нових галузей, зокрема критичних матеріалів, технологій подвійного призначення, «зеленої» енергетики. Для цього необхідна цілісна стратегія, заснована на синергії державної політики, бізнесу та міжнародних партнерів.

УСПП закликає владу перейти до імплементації практичних кроків, які дозволять реалізувати потенціал цієї Угоди в інтересах сталого розвитку, національної безпеки та економічної самодостатності України.

 

Україна та Європейський Союз підписали меморандум про співпрацю в оборонній сфері — це ще один важливий крок у напрямі інтеграції нашої держави в загальноєвропейську архітектуру безпеки та колективної стійкості.

Наші виробники ОПК співпрацюватимуть із Асоціацією аерокосмічної, безпекової та оборонної промисловості Європи (Aerospace, Security and Defence Industries Association of Europe (ASD), а також братимуть участь у промислових консорціумах за відповідними програмами ЄС.

В Українському союзі промисловців і підприємців вітають підписання документа, який відкриває нові можливості для кооперації між українським ОПК та відповідними структурами ЄС, зокрема Європейським оборонним агентством.

Як підкреслив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс, Європа може вчитися у України в питаннях розвитку безпілотних систем, штучного інтелекту, мобільності і гнучкості виробництва. Це — пряме визнання високого рівня українських розробок у сфері оборонних технологій, створених під тиском реальних бойових умов.

«Україна довела, що є надійним партнером. Наш ОПК демонструє здатність до адаптації, модернізації і розвитку технологій подвійного призначення. Важливо не втратити ці напрацювання, а закріпити їх через рівноправну кооперацію з європейськими структурами», — зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Ще в 2024 році УСПП провів низку стратегічних зустрічей з європейськими представниками в сфері безпеки.

Зокрема, під час діалогу президента УСПП Анатолія Кінаха з єврокомісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом було обговорено створення спільних платформ для проєктів у сфері військових і космічних технологій, розвиток технологічної кооперації, підвищення спроможності оборонно-промислових кластерів.

Окрім цього, діловий союз ініціював публічну дискусію про включення України як невід’ємного елемента європейської системи безпеки. Ця позиція чітко артикулюється в заявах УСПП на національному і міжнародному рівні.

УСПП спільно з Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану провели серію закритих консультацій з представниками вітчизняного оборонного комплексу, під час яких обговорювали шляхи пришвидшення адаптації українських виробничих стандартів до норм НАТО та ЄС. Це критично важливо для запуску спільних проектів та формування єдиного оборонного простору.

Пропозиції УСПП вже передані євроструктурам. Серед ключових пунктів:

Спільне виробництво зброї та спецтехніки, зокрема на території України;

Розширення обсягів замовлень на українські оборонні підприємства з боку європейських партнерів;

Обмін технологіями та створення міжінституційних R&D-центрів;

Прискорення гармонізації регламентів і стандартів, що діють у країнах-членах НАТО.

Також запропоноване було інституційне закріплення співпраці — створення двосторонніх координаційних офісів Україна–ЄС з питань промислової оборони, адаптація регуляторних норм;  спеціальних інкубаторів для підтримки стартапів у військових технологіях.

«Це питання не тільки безпеки. Це — нові робочі місця, експортний потенціал, проривні інновації. Україна може і має бути не лише споживачем, а й співтворцем нової європейської системи оборонної промисловості», — наголошують в УСПП.

УСПП продовжить системну роботу з європейськими інституціями, а також через Раду з відбудови України в Глобальній організації світових лідерів Lives Amplified (США), яку очолює Анатолій Кінах, — з метою закріплення оборонної кооперації як фундаментального елементу стратегії відновлення.

Україна ризикує продовжити втрачати свій людський і трудовий потенціал через хронічне недофінансування соціальної сфери та відсутність системної політики у сфері праці та освіти. Про це заявив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в ефірі програми Ранок.LIVE.

«Заморожування соціальних стандартів до 2027 року — стратегічна помилка Уряду. Це рішення означає, що мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 000 грн, а прожитковий мінімум — 3028 грн. Такий підхід не відповідає реальній вартості життя та підриває внутрішній споживчий попит, що, своєю чергою, негативно впливає на економіку і бізнес», — наголосив лідер ділової спільноти.

За його словами, питання соціальних стандартів стоїть особливо гостро у контексті війни на виснаження ресурсів із російським агресором, адже тісно пов’язане з перспективою повернення мільйонів вимушених переселенців, відновленням економіки та її стійкістю.

«Попри індексацію, більшість громадян отримують пенсії та зарплати, які не покривають базові потреби. Найбільше страждають пенсіонери — близько 60% із понад 10 мільйонів отримують пенсію менш ніж 5 000 гривень. Це неприпустимо», — підкреслив він.

Крім того, А.Кінах звернув увагу на критичну ситуацію у сфері освіти: за його словами, нинішній рівень оплати праці освітян не дозволяє зберігати якісні кадри. «Освіта має стати одним із головних пріоритетів держави, йдеться не тільки про реформу, а передусім — про матеріальні стимули для педагогів/викладачів. Це ключ до збереження людського капіталу та відбудови/модернізації України як сучасної конкурентоспроможної держави», — заявив очільник промисловців і підприємців.

Він також акцентував на потребі системного підходу до підготовки кадрів, перекваліфікації, запуску програм реінтеграції ветеранів війни, соціальної адаптації ВПО та комплексної роботи з ринком праці.

«Потрібні вагомі зміни у пошуку внутрішніх ресурсів, щоб забезпечити гідний рівень життя громадян та гарантувати довгострокову стійкість економіки», — резюмував президент УСПП.

 

Що має змінитися в підході держави до використання своїх мінеральних ресурсів.

Україна володіє майже повною таблицею Менделєєва. Рідкісноземельні метали, графіт, літій, титан, уран — усе це ресурси, за які у світі точиться безмовна, але жорстка конкуренція. У час війни з російським агресором, коли ресурси стали синонімом виживання, Україна отримала історичний шанс трансформувати свою мінерально-сировинну базу на користь довгострокового розвитку. Але нинішня політика у сфері надрокористування загрожує перетворити Україну на «сировинний придаток» — з усіма притаманними для цього статусу ризиками: від економічної вразливості до погіршення демографічного становища.

На цьому наголосив у розмові із журналістами Анатолій Кінах, президент УСПП та голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Одним із пунктів «Плану перемоги», який президент Володимир Зеленський презентував у Вашингтоні та Брюсселі наприкінці минулого року, стала пропозиція до союзників щодо співпраці у сфері корисних копалин. Проте, як зауважує Анатолій Кінах, ключовий момент було втрачено — Україна так і не озвучила, на яких умовах готова ділитися своїми надрами.

«Ми повинні бути не постачальниками сировини, а повноцінними учасниками міжнародної кооперації. Наприклад, не руда літію — а батареї. Не титанова губка — а деталі для Boeing. Не уранова руда — а учасники циклу виробництва палива для АЕС», — підкреслив  президент УСПП.

Натомість, після провалу першої рамкової угоди з США, друга версія документу, за його словами, вже мала ознаки «колоніального характеру»: окрім надр, у неї включили транспортну та енергетичну інфраструктуру, порти. І все це — без чіткого бачення української сторони та без обговорення базових принципів на державному рівні.

Проблема не лише у змісті угоди, а й у відсутності системного підходу з боку української влади. Делегації їдуть на переговори без чіткої програми, без узгодженої позиції, інформування громадян про ключові пункти таких домовленостей.

«Зараз ми самі працюємо через свої канали із Сполученими Штатами та іншими партнерами. Наша логіка така: ми повинні формувати такі відносини, щоб Україну розглядали не як державу, що ходить по світу з простягнутою рукою, а як партнера. Партнера з яким можна взаємовигідно працювати, мати спільний результат, вигідний для всіх сторін. Партнера надійного, прогнозованого, але який буде захищати свої національні інтереси, так як роблять усі держави», – повідомив Анатолій Кінах.

За даними ЗМІ, Угоду про копалини між США та Україною можуть підписати «скоро», адже залишився технічний бік обговорення.

Зараз УСПП спільно з Інститутом геології КНУ ім. Шевченка працює над створенням державної політики у сфері надрокористування. Йдеться не лише про інвентаризацію, а й про глибоку реформу — від відкритості даних до боротьби з корупцією.

З 1994 року темпи виснаження українських родовищ значно перевищують відкриття нових. Часто ліцензії не використовуються або використовуються в інтересах приватних гравців. Необхідно провести аудит, анулювати «сплячі» дозволи, адаптувати дані до міжнародних стандартів, і що найголовніше — запровадити прозорі правила гри для інвесторів.

«Конкуренція має бути не між країнами за українські надра, а між інвесторами — за право брати участь у проектах на збалансованих прозорих умовах», — переконаний президент УСПП.

Україна має історичний шанс — перетворити природне багатство на економічну самодостатність. Неприпустимо для суверенної держави забезпечувати 52% (дані за 2024 рік) видатків державного бюджету за рахунок зовнішніх джерел: кредитів, займів та частково грантів.

Надра — це не просто економіка, це основа майбутнього, і з цим потрібно системно працювати, резюмував очільник промисловців і підприємців України.

Президенту Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), голові Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолію Кінаху присвоєно звання почесного професора Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Відповідне рішення ухвалила Вчена рада закладу.

Церемонія вручення відбулася в урочистій обстановці за участі керівництва, професорсько-викладацького складу та студентської спільноти університету.

Антикризовий штаб, який очолює Анатолій Кінах, працює з початку повномасштабної війни рф проти України. Його діяльність спрямована на підготовку стратегічної аналітики та пропозицій для РНБО України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Офісу Президента. До роботи штабу залучені бізнес-асоціації, аналітичні центри, профспілки, представники міністерств, відомств, волонтери.

Особлива увага в роботі Антикризового штабу приділяється формуванню стратегій відновлення України на основі принципів індустріально-інноваційного розвитку та зміцнення людського капіталу. У цьому контексті активізовано співпрацю з університетською та академічною спільнотою, діє меморандум про співпрацю з Національною академією наук України.

Зокрема, рік тому між УСПП та Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова також було підписано меморандум про співпрацю. Йдеться про підготовку фахівців у сферах, що мають критичне значення для відновлення держави – математика, фізика, програмування, соціологія, реабілітація тощо.

Присвоєння почесного звання є визнанням внеску Анатолія Кінаха у розвиток міжсекторального діалогу, кроком до посилення взаємодії між державними інституціями, наукою, освітою та бізнесом щодо не лише відбудови, але й модернізації економіки, інфраструктури України.

«Наразі є гостра необхідність аналітичного супроводу реформ і рішень, які формують майбутнє країни, а також ефективної комунікації влади з науковою та професійною спільнотою на етапі їх підготовки. Наша співпраця з НАН України, провідними вищими навчальними закладами, серед яких і Університет імені Михайла Драгоманова, спрямована на подолання цього розриву та інтеграцію наукової й експертної думки в процеси стратегічного планування та відновлення держави», — зазначив Анатолій Кінах.