Литва є однією із лідерок в ЄС по підтримці України щодо свого ВВП (1,2% або 1 млрд. євро). Також Вільнюс лобіює виділення більше коштів у довгостроковому бюджеті Європейського союзу на потреби ЗСУ та відновлення нашої країни від наслідків повномасштабної агресії рф.
Попри виклики воєнного стану зміцнюється і ділове співробітництво, чому сприяє активна робота двосторонньої Ділової ради Україна-Литва. Українську частину очолює віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров.
Серед партнерів УСПП – не лише бізнес-асоціації – Конфедерація промисловців Литви, ТПП Вільнюса тощо, але й Уряд Литовської Республіки (Центральне агентство з управління проєктами). Відтак, діловий союз виступив адміністратором проектів із відбудови соціальної інфраструктури на Київщині (школа в Бородянці та дитячий садок в Ірпені), профінансованих коштом литовських партнерів.
Про підсумки співпраці в 2023 році та плани на наступний період йшлося на зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха із послом Литви в Україні Вальдемарасом Сарапінасом.
Сторони відзначили високу результативність спільних зусиль по нарощуванню торгово-економічного, інвестиційного співробітництва, а також реалізації гуманітарних проєктів в Україні.
У планах – на прикладі досвіду Литви масштабувати ці здобутки на інші держави ЄС та міжнародних донорів.
Бізнес обох країн активно долучається до роботи Міжурядової комісії, яка у вересні цього року провела перше засідання після тривалої перерви. Чимало пропозицій, поданих УСПП, Діловою радою, литовськими асоціаціями тощо було враховано в підсумкових рішеннях комісії.
Ділова рада моніторитиме хід їх реалізації.
Також на зустрічі було повідомлено про підсумкове в 2023 році засідання Ділової ради, яке планується в листопаді-грудні цього року.
Я вважаю, що для нас співпраця з Литвою дуже важлива – як в економічному, гуманітарному плані, так і в контексті адаптації їх досвіду вступу в ЄС. Це не лише про синхронізацію стандартів і регламентів, але й також про успішні стратегії просування інтересів національного бізнесу на ринку Євросоюзу.
Робоча зустріч була дуже плідною, адже сторони домовились про подальше удосконалення комунікацій, обмін інформацією та підтвердили взаємні наміри до спільної реалізації нових проєктів.
Експерти оцінюють прямі та непрямі збитки від війни в 600 млрд. доларів, те, що підраховано конкретно – 138 млрд. доларів руйнувань. Найбільше постраждала інфраструктура та промисловість. Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу при УСПП за участі представників Верховної Ради України, Уряду, НБУ, профспілок і галузевих асоціацій. Учасники систематизували макроекономічні показники 2022 року та зробили прогноз на поточний рік.
Учасники засідання відзначили, що «дещо менше падіння економіки» не означає позитивні новини для бізнесу, експортерів в 2023 році. Ключовими проблемами залишаються недоступність кредитних ресурсів, труднощі із логістикою, відключення електроенергії, подальші проблеми із блокуванням податкових накладних. Хоча в даному питанні завдяки зусиллям УСПП були здійснені перші зрушення.
Я вважаю, що критичною ситуація залишається в гірничо-металургійному комплексі. Падіння виробництва та експорту тут перевищило 70%. Попри звернення промисловців, уряд досі не затвердив нормативно комплекс заходів по збереженню цієї стратегічної галузі. УСПП, Антикризовий штаб вже направили звернення на Президента та будуть і надалі добиватися прийняття плану порятунку ГМК.
За підсумками 2022 р., виробництво сталі в Україні скоротилось на 70,7%, чавуну – на 69,8%, прокату – на 72,0%. Україна втратила 2 металургійні заводи у Маріуполі, які виробляли 40% сталі в Україні. Інші заводи скоротили завантаженість виробничих потужностей на 50% і більше.
Через дорогу логістику залізорудні компанії України втратили ринок Китаю, на який до війни постачалося 40-45% українського залізорудного експорту.
Окрім безпосередньо бойовий дій, найбільшими викликами для української металургії стали логістичні проблеми та перебої в енергопостачанні. Морські порти ЄС мають відносно невеликі потужності. Згідно з оцінками учасників ринку, вони не мають потенціалу для обслуговування українського експорту. Через відключення електроенергії підприємства щоденно вимушені зупиняти виробничі потужності, що негативно впливає на терміни експлуатації обладнання та збільшує потреби у ремонтах.
Іншим питанням, яким активно опікується Антикризовий штаб – відновлення житла, що постраждало внаслідок російської агресії. Ми отримали офіційну відповідь, що законопроєкт №7198, що був фактично заморожений з квітня, буде винесено н голосування найближчим часом. Очікуємо вже на його прийняття, це дасть змогу формувати відповідні державні цільові програми та систематизувати процес компенсацій. Також УСПП домігся прийняття закону в грудні 2022 року №2732 про бронювання фахівців, тоді ж звернувся до Кабміну із закликом терміново прийняти необхідні підзаконні акти. Цього досі не зроблено, хоча проект постанови уряду є.
Є також позитивні новини по результатам наших звернень щодо неприпустимості ліквідації Мінагрополітики і Мінстратегпрому – ці питання зняті із порядку денного
Щодо АПК: попередні експертні прогнози щодо зменшення посівних площ (на45% до показників 2021 року), зміни структури посівів та зниження врожайності зернових культур (на 10-30% порівняно до середньої урожайності минулих років) та очікуване зменшення експортного потенціалу зернових потребує серйозного реагування з боку влади.
Як повідомив на засіданні Антикризового штабу – Перший заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький: падіння в АПК минулоріч співпадає із падінням ВВП та становить близько 30%. Доступний ресурс землі на посівну – 19 млн гектарів. Цьогоріч аграрії внесуть 40-50% добрив від потрібної норми, що вплине на врожайність. Зростання вартості логістики (УЗ свого часу підняла тарифи аж на 70%, проти чого неодноразово виступали і виробники, і УСПП) призводить до того, що 40-50% прибутку від зернових на міжнародних ринках «з’їдає» доставка. Проблема № 2: вартість логістика і потреба в кредитах», – підсумував урядовець.
За підсумками засідання Антикризовий штаб направить свої пропозиції уряду, парламенту та Офісу президента. Враховуючи критичну ситуацію в ГМК, промисловці готуватимуть повторне звернення на Президента із уточненими показниками за 2022 рік та своїми прогнозами (загалом невтішними) на 2023 рік.
До Українського союзу промисловців і підприємців надходять чимало скарг від бізнесу на комунікації з податковою і УСПП прагне розібратися, чи проблема є системною. Відтак, чергове засідання Антикризового штабу цього разу було присвячене податковим питанням. До заходу долучилися в.о. першого заступника голови ДПС Владислав Бугасов, представники «Енергоатому», «Лайфселл», «Укрмашбуд», Української зернової асоціації тощо.
В ході заходу відзначалось, що за підсумками року прогнозний дефіцит бюджету складе 1,5 трлн. гривень або 32% ВВП. Безробіття сягає 32%. Ми повинні боротися за кожне працююче підприємство. Кожне втрачене робоче місце – це своєрідний «подарунок» ворогу. Основною проблемою є нестача інформації по бюджетному відшкодуванню експортерам, на що неодноразово скаржились представники великих і малих компаній. УСПП направляв відповідні запити в Мінфін, інші структури, втім, даних для аналізу промисловцям і підприємцям так і не надано.
Через це важко визначити обсяг проблеми, за деякими експертними думками, йдеться про мільярди гривень. Це, по суті, безвідсоткове кредитування бюджету підприємцями, які самі страждають від нестачі оборотних коштів і постійного падіння виробництва.
Чому відшкодування ПДВ настільки важливе, не враховуючи власне фінансову складову? Судячи із звернень підприємців, це призводить до негативних наслідків по всьому ланцюжку контрагентів: невчасно реєструються податкові накладні, накопичується податковий борг, до бізнесу застосовуються штрафні санкції. В умовах воєнного часу та блекаутів для багатьох це стає непосильним бар’єром в роботі. УСПП просить відкрити реєстр накладних, щоб проаналізувати ситуацію і надати відповідні пропозиції уряду.
У перевірках на предмет можливості надання бюджетного відшкодування є випадки затягування цього процесу, застосування норм Порядку №1165 щодо зупинення реєстрації податкових накладних у випадку виявлення ризикового контрагента в ланцюжку тощо.
В умовах постійних блекаутів, проблем з енергопостачанням бізнес невчасно реєструє податкові накладні та потім отримує їх блокування і інші проблеми. УСПП наполягає на незастосуванні штрафних санкцій до підприємців на період воєнного стану.
Повідомляється, що за жовтень 2022 року випадки блокування ПН стали масовими, причому блокуються операції, що є постійними для підприємств.
Є і позитивні зрушення, на чому наголосила віце-президент УСПП. Поки ділове середовище очікує на Постанову КМУ щодо переліку територій, на яких відбувалися бойові дії, які перебували під тимчасовою окупацією, в співпраці з Мінфіном, ДПС, Комітетом ВРУ напрацьовано відповідний законопроєкт №7720. Ним вирішуватиметься низка питань, у тому числі враховуються пропозиції УСПП.
Для того, щоб більш предметно опрацювати вищезгадані скарги бізнесу УСПП направить їх ДПС і пропонує обговорити в робочому порядку за напрямами.
В.о. першого заступника голови ДПС Владислав Бугасов підтвердив готовність податкової посилити комунікації і разом опрацювати звернення підприємців, а також теми щодо блокування ПН, відшкодування ПДВ тощо.
Водночас УСПП не обмежується цим та хотів би обговорити із фіскальним органом звільнення компаній від рентної плати за використання радіочастотного ресурсу в регіонах, які перебували під тимчасовою окупацією.
Учасники засідання з числа представників різних компаній говорили також про потребу вирішення проблеми з оподаткуванням ввозу дизель-генераторів (постанова №224 стосується медичних засобів і на кордоні підприємці, що завозять генератори, змушені платити мито), термінів нанесення на них знаків відповідності.
Підсумкові пропозиції Антикризового штабу будуть оформлені вже наступного тижня, оприлюднені на сайті УСПП та надіслані уряду, ДПС.
Економічні відносини Україна-Польща, незважаючи на війну і руйнування інфраструктури в Україні, утримуються на високому рівні. За перші три місяці цього року польський експорт скоротився всього на кілька відсотків, а ось український – навпаки зріс аж на 40%. Велика частка тут – це зернові і інша сировина.
Такі дані озвучив на спільній з УСПП панелі X Форуму інтермодального транспорту FRACHT 2022 (Варшава) президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота.
Він розповів, що в 2021 році був рекордний рівень товарообігу – більше 12,5 млрд. доларів. 20 тис. українських компаній працюють в Польщі, 6 тис. польських – в Україні.
Яцек Пєхота пропонує розвивати міжгалузеві промислові зв’язки, проводити систематичні вебінари для бізнесу, В2В зустрічі.
У свою чергу президент УСПП Анатолій Кінах відмітив, що є всі передумови для зростання обсягів співпраці, подвоєння спільних проєктів. УСПП підписав відповідні угоди із Польсько-українською господарчою палатою та Роботодавцями Польщі.
На його погляд, важливо розвивати виробництво і створювати робочі місця в Україні. Це зменшить міграційну кризу в Європі та сприятиме скорішому відновленню України.
«Кожна 4-та людина працездатного віку в Україні втратила роботу. 35% підприємств не працює. За розрахунками Світового банку, ВВП України просяде на 40-45% за підсумками року. Це потужні виклики, проте хочу, щоб наші партнери знали: уряд, бізнес, експертні організації вже працюють над планом відновлення економіки. Прийнято щонайменше 6 пакетів рішень для цього, створена Національна рада з відновлення України. Безумовно, нам потрібне сприяння міжнародних партнерів. Тому ми надзвичайно вдячні Польщі за підтримку нашого народу, європейських устремлінь та економічного розвитку», – зазначив Анатолій Кінах.
Президент УСПП переконаний, що пріоритетними в даному напрямі мають бути: відновлення промисловості України і її модернізація на сучасних індустріально-інноваційних стандартах, спільні проєкти з Польщею та іншими країнами ЄС в інтермодальних перевезеннях, налагодження спільних виробництв із експортом на треті ринки.
Насамкінець Анатолій Кінах висловив сподівання, що з ухваленням Європейською радою рішення про надання Україні статусу кандидата економічні зв’язки між ЄС і Україною, трансфер технологій значно посилиться і буде вигідний усім сторонам.
НБУ в період воєнного стану і загострення дефіциту бюджету зробив болючий крок для ринку, піднявши облікову ставку у 2,5 раза – з 10 до 25 %.
З одного боку, в умовах прискорення інфляційних процесів та зниження валютних резервів підвищення облікової ставки є виправданим кроком. З іншого – існують ризики, що така політика призведе до гальмування процесів відновлення економіки і негативно вплине на кредитування.
На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців.
«З початком війни НБУ зафіксував валютний курс, щоб утримати гривню від девальвації. З часом розрив між офіційним курсом та ринком став рости і негативно впливав на стан золотовалютних резервів. Якщо в березні Нацбанк тратив $2 млрд. на інтервенції, то в травні – вже $3,4 млрд. Щоб зупинити величезний попит на валюту, стримати інфляцію, і був здійснений цей крок. Проте ми закликаємо і уряд, і НБУ негайно прийняти комплексні заходи, щоб пом’якшити негативний вплив на бізнес», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
Передовсім це стосується підтримки підприємців і промисловців, чиї активи і виробництво постраждали внаслідок війни і обстрілів рф. Це бізнес з деокупованих територій чи тих, де проходили бойові дії – Київської, Харківської, Чернігівської, Сумської, Житомирської та ін. областей, релоковані на захід країни підприємства тощо.
Підхід має бути адресний. Бізнес повинен отримувати доступ ресурсів на сприятливих умовах. Навіть великий бізнес в умовах воєнного стану потребує певної підтримки держави, лібералізації податкового законодавства, спрощення митних процедур, вирішення врешті питання бронювання фахівців та можливостей тимчасового відрядження фахівців за кордон для обслуговування міжнародних контрактів.
«Необхідною є гармонізація фіскальних та монетарних чинників антикризового регулювання. Для запобігання загрозам депресивних явищ у національній економіці повоєнне відновлення бізнесу має супроводжуватись використанням доступних прозорих механізмів підтримки ділової активності та розвитку людського капіталу. Закликаємо до розробки та реалізації спільних компенсаторних заходів Кабінету Міністрів, Верховної Ради, НБУ з покращення доступу бізнесу до фінансових ресурсів», – підкреслили в УСПП.
Про це ж йшлося на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу, що діє піж егідою ділового союзу та Антикризової ради громадських організацій. В його складі – представники ради НБУ, уряду, голови профільних парламентських комітетів, керівники ОВА, територіальних громад тощо.
Відповідний пакет пропозицій вже сформовано та направлено на розгляд Президента та Прем’єр-міністра України.
Бізнес зазначає, що інфляція в Україні може досягнути 20% за прогнозом Світового банку. При цьому війна в Україні, блокування портів і експорту нашого зерна, міграційне навантаження в ЄС та попередні чинники, пов’язані із коронавірусною пандемією, розганяють інфляцію і в ЄС та США, де така становить більше 8%. В таких країнах, як Польща, Естонія – більше 13%.
Відтак, Україні слід враховувати обсяги можливої майбутньої підтримки від західних партнерів в частині фінансування, опираючись і на ці дані, у тому числі.
Потрібно максимально відновлювати діяльність виробничих майданчиків, де це можливо. В умовно безпечних областях України (це десь 70% від всієї території держави) економіка повинна перевищувати довоєнні показники з метою мінімізації втрат– підсумували в УСПП.
Штаб створений під егідою українського Союзу промисловців і підприємців. У складі: представники уряду (заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов), ВРУ (голови профільних комітетів Данило Гетьманцев, Дмитро Наталуха), Нацбанку України (голова Ради Богдан Данилишин), Офісу Президента, обласних військових адміністрацій (голова Закарпатська ОВА Віктор Микита), Торгово-промислової палати, Будівельної палати, профспілок, роботодавців, галузевих асоціацій тощо.
Штаб концентрується на оперативному вирішенні проблемних питань українських експортерів, виробників, аграріїв в умовах воєнного стану, допомозі в релокації підприємств із зон бойових дій, підготовці пропозицій по нормативному забезпеченню даних процесів.
Президент УСПП Анатолій Кінах коротко окреслив ситуацію в економіці України. Війська рф усвідомлено нищать цивільну та транспортну інфраструктуру в країні, обстрілюють мирні міста, мінують поля і дороги. Це створює чималі безпекові, організаційні, фінансові виклики для бізнесу і промисловості. За підсумками 2022 року втрати України від війни, яку веде проти неї рф, можуть становити до 45% ВВП. Половина українців працездатного віку або втратили своє робоче місце, або отримують урізані чи нерегулярні виплати.
«Ми повинні ефективно використати комунікаційний майданчик Антикризового штабу, щоб оперативно вирішувати проблеми як загальноекономічні, так і кожного окремого підприємства, що звернеться до нас». Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий погодився із тим, що запас фінансової міцності в умовах війни в громадян вичерпується, а тому конче необхідно стимулювати відновлення виробництв. Зі свого боку профспілки активно допомагають внутрішньо переміщеним особам в гуманітарному плані. Для переселенців відкрито всі санітарно-курортні заклади профспілок і 7 тис. наших співгромадян знайшли там тимчасовий прихисток. Також Осовий високо оцінив ті результати, яких добилася Національна тристороння соціально-економічна рада (НТСЕР) у напрямі виключення рф із міжнародних організацій, лобіювання підтримки громадянським суспільством ЄС надання Україні статусу кандидата.
Сергій Тихонов поінформував, що представники Мінстратегпрому перебувають в регіонах країни для допомоги із релокацією промислових підприємств, розміщенням внутрішньо переміщених осіб.
«На сьогодні 360 підприємств переїхали в західні області, з них 94 на Закарпаття. Якщо на першому етапі половина всіх релокованих фірм – це були ІТ та легпром, то зараз 14% мають машинобудівні підприємства. Збільшилась кількість заявок від переробної галузі АПК». За його словами, ключовими потребами на даний час є: наявність фінансового інструменту від Нацбанку щодо викупу житла для ВПО, зміни в законодавство щодо земельних питань, індустріальних парків. За його словами, в Солотвино (Закарпатська обл.) незабаром буде зареєстрований перший за час війни індустріальний парк, що займатиметься меблевою промисловістю.
«Релокація підприємств повинна бути удосконалена на урядовому рівні. По суті, переїзд кожного виробництва – це окремий своєрідний бізнес-план. Але є речі, які мають передбачатися автоматично: доступ до сировинної бази, фінансів, налагодженість логістики, вирішення соціально-побутових проблем трудового колективу та їхніх сімей», – зазначив Анатолій Кінах
Представник УСПП в Харкові Едуард Набока домовився із Мінстратегпромом вирішувати низку подібних завдань для підприємства «Турбогаз», яка планує перемістити потужності на захід країни. «Є питання щодо дозволів на тимчасовий виїзд за кордон для фахівців, які обслуговують експортовані Україною товари авіа-, машинобудівної промисловості тощо. За підтримки УСПП був направлений відповідний лист до уряду, є доручення Прем’єр-міністра, але на практиці виконання поки немає. Варто пришвидшити цю роботу», – наголосив Едуард Набока.
Український союз промисловців вже на зв’язку із урядом з даного питання і має надію, що найближчими днями відрядження спеціалістів, як і бронювання фахівців на стратегічно важливих підприємствах – буде вирішене.
Антикризовий штаб також обговорив проєкти будівництва житла для внутрішніх переселенців. Своє бачення виклав президент Будівельної палати України Петро Шилюк. Він повідомив, що в умовно безпечних регіонах України галузь готова поновити роботу. Також, на його думку, оскільки в країні війна, то уряд повинен тимчасово регулювати ціноутворення на ринку.
«Для будівників тонна металу коштує 35 тис. грн., кіловат година електроенергії – 5,6 грн і т.д. Якщо держава не регулюватиме, то матимемо захмарні ціни на ринку, житло не буде доступним за ціною для українців. Обмежувати націнку на прибуток наразі потрібно у всіх галузях», – заявив П.Шилюк.
УСПП підтримує пропозиції Будівельної палати і після їх остаточного формулювання – направить в уряд. При цьому Анатолій Кінах звернув увагу, що паралельно треба врегулювати і перелік критичного імпорту. Окрім дійсно потрібних для армії, оборони, гуманітарних потреб і виробництва товарів комплектуючих, сюди віднесені навіть деякі фрукти і т.д.
«До 90% позицій довоєнного імпорту зараз входять до номенклатури «критичного». Це негативно впливає на вітчизняного товаровиробника», – переконані в діловому союзі.
Заступник гендиректора ТОВ «Нібулон» Михайло Різак порушив також питання, про яке вже раніше висловлювався УСПП: необхідність відновлення реєстрації податкових накладних та відшкодування ПДВ.
«Ці кошти підуть до АПК на польові роботи, також для підвищення пропускної спроможності пунктів пропуску на кордоні з країнами ЄС. Важливим є і бронювання с/г техніки. Є випадки, коли філії із земельним банком в 10 тис. га залишалися без бензовозів взагалі. Уряд має визначити мінімальні гарантії наявності техніки, спираючись на розрахунок потреб для аграрних господарств», – вважає Михайло Різак.
Переорієнтація логістики експорту з морської на автомобільну і залізничну – болюче питання для аграріїв, металургів, підприємств, орієнтованих на зовнішні ринки. До війни і блокування рф морських шляхів, 65% експорту йшло через порти.
За інформацією президента ТПП України Геннадія Чижикова, на складах в Україні перебуває 2 млн. тон соняшникової олії. За 2 тижні автотранспортом експортовано тільки 24 тис. тон, що є трохи більше 1%. Палата на постійному зв’язку із митницею та МінАПК.
«Маємо запропонувати нестандартні рішення для розширення пропускної спроможності пунктів пропуску. На складах в Україні зберігається велика кількість агросировини і продукції: зерна, олійних і тд. З новим врожаєм, ми занепокоєні, може виникнути проблема із його зберіганням. Тому ми зацікавлені в відновленні обсягів експорту, бо це і джерело надходження валюти», – відповів на це президент УСПП Анатолій Кінах.
Антикризовий штаб збиратиметься кожні 10 днів. До наступного засідання будуть напрацьовані спільні пропозиції по означеним питанням, а деякі (релокація названих підприємств, дозволи на тимчасові відрядження українських фахівців) – плануються бути вирішеними.
Антикризовий штаб є відкритим до співпраці, експерти, представники ділових асоціацій, органів влади, обласних військових адміністрацій – можуть доєднуватися до спільної роботи.
В умовах російської військової агресії проти України пріоритетом нашої
роботи є дієва підтримка Збройних Сил України та органів державної влади в
боротьбі з окупантом.
Збереження та продовження економічної діяльності наших виробничих
підприємств, малого та середнього бізнесу, їх можливості швидко адаптувати
роботу відповідно до потреб воєнного стану є ефективним внеском в нашу
Перемогу.
Для обговорення наших спільних можливостей з підтримки економіки
України, вирішення першочергових завдань збереження виробничого та трудового
потенціалу 31 березня 2022 року (четвер) в УСПП відбудеться нарада.
Початок – об 11:00
До участі запрошуються керівники профільних міністерств та відомств,
галузевих об’єднань бізнесу, наукових установ, експерти.
Нарада відбудеться у форматі відеоконференції на базі платформи Zoom.
Посилання на відеоконференцію (ідентифікатор та пароль) буде надіслано
учаснику на e-mail, вказаний під час попередньої реєстрації, яка здійснюється за
посиланням: https://forms.gle/1hANp5PYTtDhFX4W7
