Польські фермери, які блокують пункти пропуску на кордоні, дороги поблизу пунктів пропуску з Україною, планують продовжити протест ще на місяць – до квітня. Вони також не виключають, що почнуть блокувати пасажирський рух між Україною і Польщею. Через дії низки польських організацій простоює гуманітарний вантаж та товари військового призначення для України, які є критично важливими в умовах війни та атак росіян.

Ситуація на кордоні з Польщею наразі стає дедалі більш складною, зокрема, і через те, що протести польських фермерів здебільшого носять характер незадоволеності потребою впровадження «зелених» норм ЄС в сільському господарстві, їх низькою рентабельністю тощо.

Це ті питання, які Україна не повинна і не може вирішувати, проте через які стала заручницею ситуації.

На цьому наголошує президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану Анатолій Кінах.

На його думку, вирішити проблему лише на рівні митниці чи навіть профільних міністерств наразі неможливо. Потрібне втручання на вищому рівні, включаючи участь прем’єрів, президентів України та Польщі, а також представників Єврокомісії.

Потрібен конструктивний діалог та узгоджені заходи між урядами та євроструктурами, щоб забезпечити безперешкодний рух людей та товарів через кордонні пункти пропуску. Також закликаємо правоохоронні органи Польщі карати, а ще краще – унеможливлювати акти пошкодження вантажів із українським зерном.

Раніше УСПП звертався до організацій польського бізнесу, з яким  має меморандуми про співробітництво. Польські партнери підтвердили: від дій фермерів-протестувальників страждає і їх економіка.

Ще в грудні минулого року (перша «хвиля» блокування експорту нашого АПК через кордон із Польщею) Польсько-українська господарча палата в листі-відповіді до УСПП зазначила:«Ми також закликаємо до припинення блокади, оскільки вона б’є по підприємцях в обох країнах. Кільканадцять компаній – членів Палати – повідомили, що блокада вже завдала їм збитків на суму понад 100 мільйонів злотих. Через блокаду вартість автомобільного фрахту зросла на 300%».

Тоді ж Український союз промисловців і підприємців звернувся до президентів України і Польщі, а також президентки Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн.

Ситуація на деякий час врегулювалася, проте поновлення блокування польськими фермерами кордону порушує торговельну політику, правила ЄС, а також спричиняє втрати для українського, польського та іншого європейського бізнесу.

Більше того – простоювання гуманітарної допомоги та військових товарів на кордоні може мати критичні наслідки.

Російська агресія руйнує українські землі, але загрожує і Польщі, і всьому ЄС!

Я переконаний, що спільні консультації на рівні прем’єр-міністрів та Президентів обох країн, із залученням Єврокомісії допоможуть знайти варіант розв’язання цієї проблеми. Важливою є й розробка спільних протоколів для швидкого розв’язання подібних ситуацій у майбутньому.

 

Учасники Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану наполягають на необхідності підвищення захисту прав інвесторів та приватної власності в Україні. Засідання  Штабу, участь в якому взяли представники Верховної Ради України, уряду, бізнес-спільнота та експерти, ставило на перший план питання прозорості та гласності в державно-бізнесових відносинах в умовах війни проти російського агресора.

Я вважаю, що взаємодія між державою і бізнесом повинна базуватися на принципі “не нашкодь”. Дуже важливо, щоб громадяни знали імена не лише корупціонерів, але й посадовців, які безпідставно блокують рахунки підприємцям, що може призводити до знищення робочих місць. В умовах війни із агресивним та цинічним ворогом, коли росія робить ставку на виснаження наших ресурсів, це абсолютно недопустимо.

Антикризовий штаб співпрацює  із Генпрокуратурою, правоохоронними органами, Радою бізнес-омбудсмена задля недопущення будь-яких проявів неправомірного тиску на чесний бізнес. Зокрема, із Генпрокурором планується впровадження щоквартальних зустрічей, на яких будуть обговорюватися поточні проблеми та цілком конкретні кейси.

Дивитися повністю відео мого виступу

Дослідження Світового банку (Ukraine: Firms through the War), свідчать, що близько 80%  українського бізнесу мають труднощі в доступі до фінансів та вимушені скоротити інвестиції у розвиток.  Це цілком корелюється із внутрішніми опитуваннями, які проводить Український союз промисловців і підприємців. Згідно із ними, цифра ще вище – 84-86%. Обмежений доступ до кредитів формується відповідною політикою Національного банку України, котрий утримує  високу облікову ставку (нині 15%) та не впроваджує механізми стимулювання банків кредитувати реальний сектор економіки більше.

На мою думку, оновлений меморандум із МВФ, який передбачає розробку та впровадження комплексної стратегії розширення кредитування, – це крок у правильному напрямку. Засідання Антикризового штабу, в якому взяли участь представники Верховної Ради, аналітичних інституцій та ділових організацій, було присвячене обговоренню цих питань. Учасники зауважили, що грошово-кредитна політика НБУ має найнижчий рівень кредитування серед країн Європи, що потребує серйозних змін.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, УСПП, до якого доєдналися представники Верховної Ради, низки експертних аналітичних інституцій, а також ділових організацій, профспілок тощо.

Учасники зазначили, що грошово-кредитна, монетарна політика НБУ наразі має наслідком найнижчий рівень кредитування серед країн Європи (до 14% ВВП), тоді як в ЄС ці показники близько 90%. Загалом Світовий банк рекомендує утримувати рівень кредитування не нижче 80%, якщо економіка окремо взятої країни хоче розвиватися та мати успішний баланс експорту і імпорту.

Вартість комерційних позик перевищує 20%, для порівняння в єврозоні це, як правило, 4%. Таким чином, для більшості українського підприємництва невигідно звертатися до банків, шукаючи поповнення оборотного капіталу. Більшість розраховує на власні ресурси, яких небагато: до прикладу, в АПК рентабельність підприємств коливається в межах 7-15%.

Потрібне вдосконалення взаємодії Верховної Ради,  Кабінету Міністрів, Національного банку у питаннях адаптації засад грошово-кредитної політики до потреб воєнного стану, більш ефективної участі банків у підтримці процесів відновлення.

Дещо пояснив суперечливу політику НБУ президент Асоціації українських банків Андрій Дубас. За його словами, утримування Нацбанком облікової ставки, яка значно перевищує показники інфляції (15% і 5% відповідно) пояснюється пересторогою щодо ритмічності поставок міжнародної фінансової допомоги.

“Також низький рівень кредитування не можна списувати суто на позиції українських банків. Насправді вони зацікавлені в кредитуванні, але, будучи відповідальними за кошти своїх клієнтів, вони намагаються мінімізувати ризики, відтак, дуже уважно відбирають кредитні портфелі. Тут немає єдиної відповіді на питання, що з цим робити, проте очевидно держава має взяти на себе страхування воєнних ризиків. Тоді обсяги кредитування зростуть”, – повідомив пан Дубас.

Тут зазначимо, що відповідно до вищезгаданих опитувань, лише  8% респондентів з бізнесу отримали державну підтримку.

Учасники засідання погодилися на тому, що державна політика в цьому напрямі повинна спрямовуватися на підвищення економічної активності, створення стимулів  для зниження вартості кредитів та заохочення інвестування. Все це можливо через страхування воєнних ризиків, залучення під ці цілі коштів міжнародних партнерів.

Антикризовий штаб виступив із ініціативою організації відповідних Комітетських слухань у Верховній Раді за участі експертів, банківського сектору, уряду та НБУ.

Асоціація українських банків в даному контексті також пропонує організувати окремі зустрічі між представниками банків України та галузевими виробниками, обговоривши конкретні кейси та обсяги кредитування, які ті потребують.

Ці ініціативи будуть опрацьовані в робочому порядку. Ми поінформуємо про організацію таких заходів додатково.

Також за результатами засідання будуть сформовані рекомендації, які будуть спрямовані до НБУ, уряду і парламенту.

У Києві відбулася ключова зустріч представників Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) із делегацією із Сполучених Штатів Америки. Переговори, участь в яких взяли президент УСПП Анатолій Кінах, генерал Микола Маломуж, віце-президент УСПП Сергій Тихонов та ін., а також провідні бізнесмени, громадські діячі та політики із США, зокрема Даглас Бленд Бейкер, Ед Вілсон, канадський підприємець, меценат Югослав Каріч, інвестбанкір Марина Акопян, були спрямовані на обговорення можливостей інвестицій та гуманітарної допомоги для відбудови України від наслідків повномасштабної агресії рф.

Наразі рівень кредитування бізнесу в нас є найнижчим серед розвинених країн світу – всього 7% від ВВП. У той час, коли в Чехії та Польщі цей показник варіюється в діапазоні 70-80% від їх ВВП.

Антикризовий штаб, Український союз промисловців і підприємців веде постійний діалог з цього питання  з Нацбанком та урядом. Є перші досягнення: розширення програми «Доступні кредити 5-7-9» і її фокус на переробну промисловість і підприємства на прифронтових територіях; НБУ знизив облікову ставку в цілому з 25% до 15%.

Проте цього недостатньо, потрібна комплексна грошово-кредитна, монетарна політика, спрямована на розвиток економіки і самозайнятості.

В продовження цих зусиль голова Антикризового штабу, президент УСПП Анатолій Кінах провів зустріч із президентом Асоціації українських банків Андрієм Дубасом і головою Ради АУБ Станіславом Аржевітіним.

Сторони обговорили питання ресурсного забезпечення стійкості національної економки, а також реалізацію проєктів із відновлення України від наслідків повномасштабної агресії рф.

Учасники зустрічі домовилися об’єднувати зусилля щодо адаптації національної грошово-кредитної, монетарної політики до викликів воєнного стану. Серед іншого, йшлося про потребу налагодження системної взаємодії в цьому напрямі між урядом, парламентом та Нацбанком – із залученням до діалогу представників бізнесу, промисловості, експертів.

УСПП та Асоціація українських банків прийняли рішення про постійні комунікації.

На початку 2024 року сторонами заплановане проведення цільового засідання щодо покращення національним виробникам і експортерам доступу до ресурсів.

У катарській столиці відбувся довгоочікуваний показ історичного художнього фільму «Довбуш» – легенди, що надихає покоління тих, хто бореться за свободу рідної землі. Завдяки спільним зусиллям Посольства України в Катарі та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), компанії OMNY DOME INTERNATIONAL TRADING організовано показ цього фільму українською мовою з англійськими субтитрами.

Посол України в Катарі Андрій Кузьменко висловив подяку УСПП та Представнику УСПП у Катарі та Омані Мустафі Бакрі Аль Сарміні за спонсорську допомогу у придбанні франшизи на показ. Він вручив пану Мустафі нагороду за активну участь у житті української громади Катару та волонтерську діяльність.

Особливою подією заходу стало відеозвернення режисера фільму Олеся Саніна з Харківщини, який перебуває там з показами фільму для наших військових

Учасники показу в Досі здійснили благодійні внески волонтерським організаціям України.

Польща є одним із найближчих союзників України під час війни та нашим головним торговим партнером з обсягом експорту/імпорту за 7 місяців 2023 року в 3 млрд. доларів. Варшава одна із найактивніших лобістів вступу України до ЄС та НАТО, чимало допомогла нам із озброєнням, технікою і гуманітарною допомогою від початку повномасштабної агресії рф.  Водночас, Польща також прийняла мільйони українських біженців, запропонувавши житло, соціальні виплати та можливість роботи.

Незважаючи на воєнний стан та численні обстріли російськими агресорами цивільної інфраструктури України,  близько 600 польських компаній залишилися працювати в Україні, сплачуючи податки та підтримуючи соціальні ініціативи. Деякі з них вже планують розширювати свої інвестиції. Тому за останні 3 місяці уряд та Сейм Польщі розробили і прийняли законопроект щодо страхування інвестицій в Україні. Закон з цього приводу вже підписаний Президентом Польщі А.Дудою і реалізується на практиці.

У процесі відбудови України хочуть взяти участь майже 2,5 тисяч компаній, які повідомили про свою готовність Польській агенції інвестицій і торгівлі. З контактів та обговорень, проведених польською та українською стороною, схоже, що таких підприємців буде набагато більше.

Про це стало відомо за результатами Конгресу з відбудови України «Common Future» в Познані. Організаторами стали партнери Українського союзу промисловців і підприємців – Польсько-українська господарча палата, Ягеллонський клуб тощо за підтримку Уряду Польщі та за персональної участі президента А.Дуди.

Участь в заході взяли не лише польські, але й українські підприємці, представники компаній з інших країн, а також польської державної адміністрації та європейських інституцій, які створюватимуть механізми фінансування відбудови України.

Я очолював делегацію УСПП і мав честь бути спікером цього поважного форуму. Народна дипломатія і комунікація між бізнесом двох країн є дуже важливою складовою нашого спільного розвитку як сучасних європейських держав. Впевнені, що нам потрібно намагатися в об’єктивних питаннях захисту національних економічних інтересів вирішувати все конструктивних шляхом.

Український союз промисловців і підприємців долучився до спільної заяви польського і українського бізнесу, які на фоні труднощів із експортом зернових підтвердили високий рівень взаємодовіри і бажання розвивати торгово-економічні відносини, працювати над існуючими і запускати нові проєкти.

Сторони цілком поділяють думку, що відбудова України має здійснюватися на принципах транспарентності процесів, сучасних стандартах, жорсткої протидії корупції тощо.

Важливим є обмін досвідом. Польща має великий досвід у тих секторах, які потребуватимуть нових інвестицій в Україні. Це і житлове будівництво, і енергетичний сектор, пов’язаний із зеленою енергетикою, і водна, автомобільна, залізнична чи гідротехнічна інфраструктура.

Заступник Міністра фондів та регіональної політики, уповноважена Ради з питань польсько-української співпраці у сфері розвитку Ядвіга Емілевіч повідомила про прагнення економічної присутності Польщі в Україні, щоб «процес повоєнної відбудови України став можливістю розвитку нових форм співпраці для польських компаній».

З іншого боку зрозуміло, що тісна економічна кооперація вже триває. Адже, за даними Кабміну, зараз у Польщі працюють 29 тис. підприємств, в яких хоча б один із співвласників має українську національність. Більшість із них зареєструвалася після початку повномасштабної агресії рф.

Робота Конгресу виявилася дуже плідною, комунікації  між учасниками продовжаться в робочому форматі.

УСПП має меморандуми про співробітництво і тісно співпрацює із Роботодавцями Польщі та Польсько-українською господарчою палатою, Союзом підприємців і роботодавців Польщі, Інститутом корпоративного права та міжнародних інвестицій тощо.

Разом сторони опрацьовують можливість проведення польсько-українського форуму з відновлення України в Києві та створення Реєстру проєктів та програм, рекомендованих для залучення приватного капіталу з-за кордону. Є ціла низка пілотних проєктів (системи оповіщення, виробництво базальтового волокна в Україні тощо), під які УСПП активно шукає інвесторів.

Литва є однією із лідерок в ЄС по підтримці України щодо свого ВВП (1,2% або 1 млрд. євро). Також Вільнюс лобіює виділення більше коштів у довгостроковому бюджеті Європейського союзу на потреби ЗСУ та відновлення нашої країни від наслідків повномасштабної агресії рф.

Попри виклики воєнного стану зміцнюється і ділове співробітництво, чому сприяє активна робота двосторонньої Ділової ради Україна-Литва. Українську частину очолює віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров.

Серед партнерів УСПП – не лише бізнес-асоціації – Конфедерація промисловців Литви, ТПП Вільнюса тощо, але й Уряд Литовської Республіки (Центральне агентство з управління проєктами). Відтак, діловий союз виступив адміністратором проектів із відбудови соціальної інфраструктури на Київщині (школа в Бородянці та дитячий садок в Ірпені), профінансованих коштом литовських партнерів. 

 

Про підсумки співпраці в 2023 році та плани на наступний період йшлося на зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха із послом Литви в Україні Вальдемарасом Сарапінасом.

Сторони відзначили високу результативність спільних зусиль по нарощуванню торгово-економічного, інвестиційного співробітництва, а також реалізації гуманітарних проєктів в Україні.

У планах – на прикладі досвіду Литви масштабувати ці здобутки на інші держави ЄС та міжнародних донорів.

Бізнес обох країн активно долучається до роботи Міжурядової комісії, яка у вересні цього року провела перше засідання після тривалої перерви. Чимало пропозицій, поданих УСПП, Діловою радою, литовськими асоціаціями тощо було враховано в підсумкових рішеннях комісії.

Ділова рада моніторитиме хід їх реалізації.

Також на зустрічі було повідомлено про підсумкове в 2023 році засідання Ділової ради, яке планується в листопаді-грудні цього року.

Я вважаю, що для нас співпраця з Литвою дуже важлива – як в економічному, гуманітарному плані, так і в контексті адаптації їх досвіду вступу в ЄС. Це не лише про синхронізацію стандартів і регламентів, але й також про успішні стратегії просування інтересів національного бізнесу на ринку Євросоюзу.

Робоча зустріч була дуже плідною, адже сторони домовились про подальше удосконалення комунікацій, обмін інформацією та підтвердили взаємні наміри до спільної реалізації нових проєктів.

Експерти оцінюють прямі та непрямі збитки від війни в 600 млрд. доларів, те, що підраховано конкретно – 138 млрд. доларів руйнувань. Найбільше постраждала інфраструктура та промисловість. Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу при УСПП за участі представників Верховної Ради України, Уряду, НБУ, профспілок і галузевих асоціацій.  Учасники систематизували макроекономічні показники 2022 року та зробили прогноз на поточний рік.

Учасники засідання відзначили, що «дещо менше падіння економіки» не означає позитивні новини для бізнесу, експортерів в 2023 році. Ключовими проблемами залишаються недоступність кредитних ресурсів, труднощі із логістикою, відключення електроенергії, подальші проблеми із блокуванням податкових накладних. Хоча в даному питанні завдяки зусиллям УСПП були здійснені перші зрушення.

Я вважаю, що критичною ситуація залишається в гірничо-металургійному комплексі. Падіння виробництва та експорту тут перевищило 70%. Попри звернення промисловців, уряд досі не затвердив нормативно комплекс заходів по збереженню цієї стратегічної галузі. УСПП, Антикризовий штаб вже направили звернення на Президента та будуть і надалі добиватися прийняття плану порятунку ГМК.

За підсумками 2022 р., виробництво сталі в Україні скоротилось на 70,7%, чавуну – на 69,8%, прокату – на 72,0%. Україна втратила 2 металургійні заводи у Маріуполі, які виробляли 40% сталі в Україні. Інші заводи скоротили завантаженість виробничих потужностей на 50% і більше.

Через дорогу логістику залізорудні компанії України втратили ринок Китаю, на який до війни постачалося 40-45% українського залізорудного експорту.

Окрім безпосередньо бойовий дій, найбільшими викликами для української металургії стали логістичні проблеми та перебої в енергопостачанні. Морські порти ЄС мають відносно невеликі потужності. Згідно з оцінками учасників ринку, вони не мають потенціалу для обслуговування українського експорту. Через відключення електроенергії підприємства щоденно вимушені зупиняти виробничі потужності, що негативно впливає на терміни експлуатації обладнання та збільшує потреби у ремонтах.

Іншим питанням, яким активно опікується Антикризовий штаб – відновлення житла, що постраждало внаслідок російської агресії.  Ми отримали офіційну відповідь, що законопроєкт №7198, що був фактично заморожений з квітня, буде винесено н голосування найближчим часом. Очікуємо вже на його прийняття, це дасть змогу формувати відповідні державні цільові програми та систематизувати процес компенсацій.   Також УСПП домігся прийняття закону в грудні 2022 року №2732 про бронювання фахівців, тоді ж звернувся до Кабміну із закликом терміново прийняти необхідні підзаконні акти. Цього досі не зроблено, хоча проект постанови уряду є.

Є також позитивні новини по результатам наших звернень щодо неприпустимості ліквідації Мінагрополітики і Мінстратегпрому – ці питання зняті із порядку денного

Щодо АПК: попередні експертні прогнози  щодо зменшення посівних площ (на 45% до показників 2021 року), зміни структури посівів та зниження врожайності зернових культур (на 10-30% порівняно до середньої урожайності минулих років) та очікуване зменшення експортного потенціалу  зернових потребує серйозного реагування з боку влади.

Як повідомив на засіданні Антикризового штабу – Перший заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький:  падіння в АПК минулоріч співпадає із падінням ВВП та становить близько 30%. Доступний ресурс землі на посівну – 19 млн гектарів.  Цьогоріч аграрії внесуть 40-50% добрив від потрібної норми, що вплине на врожайність. Зростання вартості логістики (УЗ свого часу підняла тарифи аж на 70%, проти чого неодноразово виступали і виробники, і УСПП) призводить до того, що 40-50% прибутку від зернових на міжнародних ринках «з’їдає» доставка. Проблема № 2: вартість логістика і потреба в кредитах», – підсумував урядовець.

За підсумками засідання Антикризовий штаб направить свої пропозиції уряду, парламенту та Офісу президента. Враховуючи критичну ситуацію в ГМК, промисловці готуватимуть повторне звернення на Президента із уточненими показниками за 2022 рік та своїми прогнозами (загалом невтішними) на 2023 рік.

Відео дивитися тут

До Українського союзу промисловців і підприємців надходять чимало скарг від бізнесу на комунікації з податковою і УСПП прагне розібратися, чи проблема є системною. Відтак, чергове засідання Антикризового штабу цього разу було присвячене податковим питанням. До заходу долучилися в.о. першого заступника голови ДПС Владислав Бугасов, представники «Енергоатому», «Лайфселл», «Укрмашбуд», Української зернової асоціації  тощо.

В ході заходу відзначалось, що за підсумками року прогнозний дефіцит бюджету складе 1,5 трлн. гривень або 32% ВВП. Безробіття сягає 32%.  Ми повинні боротися за кожне працююче підприємство. Кожне втрачене робоче місце – це своєрідний «подарунок» ворогу. Основною проблемою є нестача інформації по бюджетному відшкодуванню експортерам, на що неодноразово скаржились представники великих і малих компаній. УСПП направляв відповідні запити в Мінфін, інші структури, втім, даних для аналізу промисловцям і підприємцям так і не надано.

Через це важко визначити обсяг проблеми, за деякими експертними думками, йдеться про мільярди гривень. Це, по суті, безвідсоткове кредитування бюджету підприємцями, які самі страждають від нестачі оборотних коштів і постійного падіння виробництва.

Чому відшкодування ПДВ настільки важливе, не враховуючи власне фінансову складову? Судячи із звернень підприємців, це призводить до негативних наслідків по всьому ланцюжку контрагентів: невчасно реєструються податкові накладні, накопичується податковий борг, до бізнесу застосовуються штрафні санкції. В умовах воєнного часу та блекаутів для багатьох це стає непосильним бар’єром в роботі.  УСПП просить відкрити реєстр накладних, щоб проаналізувати ситуацію і надати відповідні пропозиції уряду.

У перевірках на предмет можливості надання бюджетного відшкодування є випадки затягування цього процесу, застосування норм Порядку №1165 щодо зупинення реєстрації податкових накладних у випадку виявлення ризикового контрагента в ланцюжку тощо.

В умовах постійних блекаутів, проблем з енергопостачанням бізнес невчасно реєструє податкові накладні та потім отримує їх блокування і інші проблеми. УСПП наполягає на незастосуванні штрафних санкцій до підприємців на період воєнного стану.

Повідомляється, що за жовтень 2022 року випадки блокування ПН стали масовими, причому блокуються операції, що є постійними для підприємств.

Є і позитивні зрушення, на чому наголосила віце-президент УСПП. Поки ділове середовище очікує на Постанову КМУ щодо переліку територій, на яких відбувалися бойові дії, які перебували під тимчасовою окупацією, в співпраці з Мінфіном, ДПС, Комітетом ВРУ напрацьовано відповідний законопроєкт №7720. Ним вирішуватиметься низка питань, у тому числі враховуються пропозиції УСПП.

Для того, щоб більш предметно опрацювати вищезгадані скарги бізнесу УСПП направить  їх ДПС і пропонує обговорити в робочому порядку за напрямами.

В.о. першого заступника голови ДПС Владислав Бугасов підтвердив готовність податкової посилити комунікації і разом опрацювати звернення підприємців, а також теми щодо блокування ПН, відшкодування ПДВ тощо.

Водночас УСПП не обмежується цим та хотів би обговорити із фіскальним органом звільнення компаній від рентної плати за використання радіочастотного ресурсу в регіонах, які перебували під тимчасовою окупацією.

Учасники засідання з числа представників різних компаній  говорили також про потребу вирішення проблеми з оподаткуванням ввозу дизель-генераторів (постанова №224 стосується медичних засобів і на кордоні підприємці, що завозять генератори, змушені платити мито), термінів нанесення  на них знаків відповідності.

Підсумкові пропозиції Антикризового штабу будуть оформлені вже наступного тижня, оприлюднені на сайті УСПП та надіслані уряду, ДПС.