Висока облікова ставка в розмірі 25%, запроваджена Нацбанком під час війни і збережена до 2024 року, не мотивує банки кредитувати реальний сектор економіки. Фінустановам набагато вигідніше інвестувати в депозитні сертифікати НБУ за ставкою в 20 -23% та мати стабільний прибуток, ніж іти в «ризикове» інвестування бізнесу.
Більше того, така політика приводить до незрозумілої конкуренції із урядом за ресурси. Довгий час ставка за військовими облігаціями (ОВДП) становила 16% річних, а в лютому 2023 року вона зросла до 19,75% річних.
У той час ділова активність в Україні не може вийти на довоєнний рівень, щоб хоч якось компенсувати минулорічне падіння ВВП у близько 30%. Значна частина бізнесу – 20-25% – відновила свою роботу: повністю чи частково. Зростання вартості сировини, енергоресурсів, недоступність кредитних коштів, відсутність достатньої кількості кваліфікованих працівників, дорога логістика (перевезення на УЗ підскочили аж на 70%) – все це негативно позначається на підприємництві. Сюди слід додати проблеми із блокуванням податкових накладних (40% бізнесу стикнулося із цим), несвоєчасне повернення ПДВ тощо.
«Згідно із нашою інформацією, біля 60% бізнесу так чи інакше потерпає від браку фінансових коштів на релокацію, відновлення виробництва, модернізацію чи переорієнтування на нові ринки, шляхи доставки тощо. Ці кошти десь потрібно брати. Внутрішній ринок втратив у купівельній спроможності, на експорт потрібні додаткові фінанси. Ми вдячні за продовження програми «Доступні кредити 5-7-9», але її можливості обмежені. За даними Міністерства фінансів України, підприємці отримали від банків за час війни 18 тисяч кредитів, з них тільки десь 1,5% на інвестиційні цілі. Потрібно масштабувати кредитування української економіки», – зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Антикризового штабу допомоги бізнесу Анатолій Кінах.
Здебільшого промисловці, підприємці покладаються на власні фінанси, говорять в УСПП. Проте це джерело обмежене, а непрогнозованість податкової політики може і взагалі змусити підприємця замислитися про доцільність розширення/подальшого ведення бізнесу.
Так, у профільному фінансовому комітеті ВРУ нещодавно заявили про наміри повернути довоєнні фіскальні перевірки і штрафи, а також ПДВ на пальне до 20%. Діловий союз виступив проти ухвалення будь-яких рішень на цю тему без діалогу із бізнесом та техніко-економічних обґрунтувань.
Повертаючись до теми кредитування, то, як ми вже зауважили, 60% компаній відчувають брак коштів. Політика НБУ по утриманню облікової ставки на рівні 25% продовжуватиме тримати дорогі ставки по кредитам в банках, що є недоступними для переважної частини бізнесу.
Відтак, УСПП, Антикризовий штаб допомоги бізнесу вимагає від уряду та НБУ спільно із діловою спільно опрацювати механізми розширення, стимулювання програм кредитування – на міжнародному та державному рівні, а також лібералізацію вимог до кредитної застави, адресний підхід до термінів повернення валютної виручки.
Завдання уряду тут – система гарантій та страхування ризиків. Для цього повинна бути вироблена спільна політика із Нацбанком та Верховною Радою України, Офісом президента.
Це ж саме стосується і необхідності формування більш погоджених дій в сфері експорту, особливо в питаннях валютно-курсової політики. За підсумками року останній впав аж на 35%. Зважаючи на зменшення посівних площ та прогноз зменшення врожайності зернових в 2023 році, проблеми в ГМК – поточний рік може показати більш невтішну статистику.
«Таким чином ми збільшимо прибутковість в експорті товарів і послуг. Особливо, якщо повернення ПДВ буде своєчасним і в повному обсязі», – підсумували в УСПП.
Ці пропозиції УСПП, Антикризового штабу були передані РНБОУ та ввійшли до проєкту її рішення щодо стійкості національної економіки в умовах війни. Проєкт розглядатиметься на засіданні Ради національної безпеки і оборони України найближчим часом.
