Анатолій Кінах

Tag Archive : інфляція

У березні споживча інфляція знизилася до 3,2%, що набагато нижче за прогнозовані НБУ 5%. Про що це свідчить? В УСПП переконані, що причинами зниження інфляції в Україні є, по-перше, зменшення попиту. Повномасштабна війна рф проти України триває вже понад 2 роки та спрямована на виснаження ресурсів. Її економічним наслідком, окрім руйнувань агресором цивільної інфраструктури, житлового фонду, закриття сотень промислових підприємств, малого і середнього бізнесу тощо, є  і втрата значної частини населення. Понад 6 млн. українців залишили країну, шукаючи безпечних умов для проживання: переважно це молоді жінки з дітьми чи без, люди похилого віку, школярі випускних класів чи студенти.

Це призвело до зменшення попиту на товари та послуги, особливо на ринку споживчих товарів. Зменшений попит зазвичай знижує ціни (але в нашому випадку просто утримує їх в прийнятному ціновому діапазоні) і призвести до меншого тиску на інфляцію.

По-друге, важко заперечити, що війна – це майже завжди економічна нестабільність, якщо не будуть вжиті заходи по стимулюванню капіталовкладень, самозайнятості тощо. Відтак, інвестиції та виробництво пригнічені, що також впливає на зниження рівеня інфляції.

Також є мораторій на підвищення цін і тарифів на енергоносії для населення та по суті фіксований курс долара, що стримує ціни на імпортні продукти.

Тому залучення саме приватних інвестицій: як національних, так і міжнародних має стратегічно важливе значення, особливо в умовах ризиків зниження зовнішньої фінансової допомоги.

На довгострокову перспективу, інфляція може залишатися на низькому рівні, якщо економіка не відновиться швидко внаслідок війни та руйнувань.

Однак, якщо відбудеться реабілітація економіки, інфляція може знову почати зростати, особливо якщо відновлення відбудеться швидко із зростанням попиту. До прикладу, якщо збудуться всі позитивні прогнози, і більшість українських біженців із накопиченими заощадженнями вирішать все ж повернутися в Україну та облаштувати тут життя.

 

Вплив низького рівня інфляції має два аспекти:

– Позитивний вплив: Низька інфляція частково допомагає підтримувати платоспроможність громадян, формувати більш прогнозовані умови для бізнесу.

– Негативний вплив: Однак, низька інфляція може також вказувати на зниження економічної активності та може бути супроводжена зменшенням зайнятості та інвестицій, що в довгостроковій перспективі вкрай невигідно та може призвести до стагнації економіки.

Нагадаємо, що в рік повномасштабного вторгнення рф наш ВВП впав більше, ніж на 29%. Відновлення є, але воно слабке: 5% у 2023, 3-4% за прогнозами в 2024 році. Вже не вистачає робочих рук, а експерти (у тому числі і урядові), роблять підрахунки, що для економічного відновлення потрібно буде залучити додатково 5,4 млн. українців. Вочевидь, це ті самі біженці, які перебувають за межами України.

Для цього потрібно формувати умови, і першочергово – достатню кількість робочих місць із гідною оплатою праці. Тому УСПП та Антикризовий штаб підтримали ініціативу Президента «Зроблено в Україні» та вже напрацювали пакет конкретних заходів з її реалізації в окремих галузях промисловості.

Локалізація виробництва, імпортозаміщення, залучення інвестицій в переробку, інновації – це дозволить пожвавити економічну активність та не прив’язуватися до рівня інфляції.

Спойлер: не завжди цифра інфляції говорить про реальний стан купівельної спроможності населення чи стан фінансового ринку.

Враховуючи всі ці обставини, можна припустити, що низький рівень інфляції є відображенням складної економічної ситуації, пов’язаної з війною та руйнуваннями, а також може бути впливом зменшення попиту та економічної нестабільності. Тривалість низького рівня інфляції та його вплив на економіку може залежати від того, як швидко буде відновлено економіку після війни.

 

 

Економічна активність у 2023 році залишатиметься слабкою, але поступово пожвавлюватиметься в міру зниження безпекових ризиків. Ключовими проблемами, не пов’язаними безпосередньо із війною та руйнуваннями, залишаються адміністрування податків (блокування податкових накладних, труднощі із відшкодуванням ПДВ), різке підвищення деяких тарифів, збереження високої облікової ставки в 25% до 2024 року, недосконала система службових відряджень для бізнесу і виробників тощо.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу при УСПП, участь в якому взяли голова профільного парламентського комітету Дмитро Наталуха, заступник міністра економіки Ігор Фоменко, заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов, керівники профільних асоціацій – Будівельної палати, Укрцемент, Укрмашбуд тощо, представники малого і середнього бізнесу.

Ключовими питаннями засідання стали удосконалення процедур з бронювання фахівців, а також із службових відряджень за кордон.

За наполяганням УСПП, інших ділових асоціацій, затверджено постанову Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року, згідно якої бізнес зможе забронювати військовозобов’язаних працівників, які є критично важливими, щоб підприємство продовжувало працювати. За місяць вже 300 підприємств визначено як критично важливі, щодня формуються відповідні накази в Мінекономіки, процедура запрацювала.

Уряд провів роз’яснювальні зустрічі із спеціалістами обласних військових адміністрацій та центральних органів влади по виконанню даної постанови, повідомив Ігор Фоменко.

Проте, за словами самого бізнесу, механізм бронювання потрібно удосконалювати і надалі, адже виникає багато нюансів. Наприклад, за критеріями визначення критично важливого підприємства, під один із них (експорт, що перевищує 32 млн.) не підпадають компанії, що складаються із кількох юридичних осіб, каже Вадим Чагаровський, голова Ради директорів «Союзу молочних підприємств України». Він пропонує, щоб за даним критерієм розглядався кінцевий бенефеціар, а не окрема юридична особа.

Щодо службових відряджень, то тут ситуація ще складніша. За опитуванням, проведеним УСПП серед своїх членів, близько 60% бізнесу стикаються із нею. Поза тим, відрядження для укладання контрактів, постачання обладнання, участі у виставках є життєво необхідними для ділової активності.

Так, очільник асоціації «Укрмашбуд» Володимир Саченко відмітив, що організація поїздок конструкторів і техніків вітчизняних підприємств за кордон є непростим завданням. Наші заводи постачають комплектуючі на замовлення в Німеччину, Швецію, Італію, проте разом із товаром необхідні спеціалісти, які налагодять роботу тієї чи іншої техніки чи банально проведуть передачу товару.

За цими напрямками УСПП продовжить співпрацювати із Мінекономіки та іншими структурами.

Другим питанням порядку денного стала підготовка до слухань в Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку на тему: «План відновлення України від наслідків війни». Захід пройде 16 березня за ініціативи Українського союзу промисловців і підприємців.

За словами голови Комітету Дмитра Наталухи, вже зараз необхідно формувати умови для пожвавлення ділової активності та сприятливий інвестиційний клімат, щоб після перемоги був притік капіталу в Україну. У цьому він погоджується із позицією УСПП, що потрібна розробка конкретних галузевих програм, чіткі дати, з тим, щоб План набув конкретики і робота з його реалізації була розпочата.

«Інакше втрата виробничого потенціалу, людських ресурсів тощо змусить внутрішніх інвесторів орієнтуватися на західні ринки, а не на національний», – сказав пан Наталуха.

Завдяки пожвавленню діалогу бізнесу із владою, за останній час вдалося досягти низки конкретних результатів. Так, за словами президента УСПП Анатолія Кінаха, пропозиції Антикризового штабу включені до проекту рішення РНБО в рамках підготовки засідання з питання забезпечення стійкості та розвитку національної економіки в умовах воєнного стану.

Серед них пропозиції щодо формування інфраструктури,  ліцензійної підготовки та оснащення вузькопрофільних фахівців з гуманітарного розмінування, підготовки комплексної Державної програми з визначення потреб переміщення (релокації) виробничих потужностей суб’єктів господарювання, проектування об’єктів інфраструктури, що потребують невідкладного відновлення тощо.

Разом із Правлінням Національного банку України ведеться підготовка спільного із діловими асоціаціями засідання щодо удосконалення грошово-кредитної політики, підсилення кредитування економіки.

«Ця система де-факто зруйнована, залишилися окремі кредитні лінії, такі як «Доступні кредити 5-7-9». Ми за них вдячні, але цього явно недостатньо. Більше 45% бізнесу відчуває постійний брак обігових коштів», – наголосив Анатолій Кінах.

Також в рамках засідання Антикризового штабу були обговорені і інші проблеми, що турбують виробників. Для аграріїв – це потреба розмінування значної частини територій, які не можуть поки бути засіяні. Молочна галузь виступає за перегляд системи тендерів в Прозоро в бік надання переваги виключно виробникам продукції, а не посередникам. Те ж саме стосується і контактів на постачання харчів для ЗСУ – їх виконавцями мають бути виробники цієї продукції.

Будівельна палата України пропонує об’єднати існуючу програму «єОселя» із механізмом компенсації (векселями) власникам зруйнованого через війну житла, передбаченого в нещодавно прийнятому законопроекті №7198.

Сформоване за підсумками засідання АШ рішення буде направлене уряду, парламенту, Офісу президента, а також стане в основі Комітетських слухань, подальшої комунікації з НБУ, ДПС України тощо.