За оцінками Мінагрополітики, загальний експорт зернових за серпень становить до 4 млн тонн (до війни 6 млн. тонн). Посівні площі у 2022 під ярі культури зменшилися на 20% є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах. Скорочення площ посіву озимих культур може сягати 25-30 %.
Через подорожчання палива та інших ресурсів критичною стає ситуація із забезпеченням аграріїв добривами.
Про це йшла мова в рамках засідання Українського союзу промисловців і підприємців та Антикризового штабу допомоги бізнесу. До заходу долучися представники уряду, профільних асоціацій, експерти – загалом більше 160 учасників.
Предметом розгляду стала ситуація в агрокомплексі із проведенням посівної озимих, а також тяжке становище в гірничо-металургійній галузі, де виробництво впало до 15% від довоєнних обсягів.
Як відзначили учасники засідання, головною проблемою є те, що на 8 місяці війни економіка України не переведена на воєнні рейки. Рішення в податковій, кредитній та ін. сферах ухвалюються повільно, немає чітких стратегічних і оперативних планів щодо критично важливих галузей.
«Втрати аграріїв від наслідків війни (руйнування окупантами складів, інфраструктури, крадіжка росіянами зерна, обмеження нашого експорту морськими шляхами) вже склали 26 млрд. доларів. Більше 20% площ будуть не засіяні, і причиною тут є не тільки замінованість полів чи окупація частини території України, але й нестача обігових коштів. До прикладу, 20 млрд. гривень – це сума неповерненого ПДВ тільки в агросекторі. Це кошти, які могли б спрямовуватися на закупівлю необхідного насіннєвого матеріалу, добрив тощо», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.
Діловий союз пропонує уряду, окрім подальшого розвитку експортних коридорів, подумати над застосуванням зерна і олійних на внутрішньому ринку. Йдеться про інвестиції в тваринництво (рослинна сировина піде на корми), формування державного резерву (закупівля зерна, яке фермери не змогли реалізувати на експорт).
М’ясо-молочна галузь України страждає через скорочення поголів’я худоби (великої рогатої та свиней). Дефіцит сировини для виготовлення м’ясних продуктів доходить до 40%, повідомив Микола Бабенко, виконавчий директор Асоціації м’ясної галузі. При цьому існує великий потенціал постачання даного товару на ринок ЄС: там ціна на м’ясо значно вища, бо зросла вартість кормів. В Україні через проблеми із експортом вона навпаки впала в рази. Потрібні лише певні компенсації від держави ризиків та деякі нормативні зміни, говорить експерт.
У молочній галузі ситуація з експортом дещо краща, хоча виробництво молока прогнозовано складе тільки 6 млн. тон. 37 підприємств галузі від початку війни зупинили роботу. Втім, експорт зріс на 30% і негативне сальдо торгівлі становить тільки 4 млн. доларів, тоді як минулого року ця цифра була 108 млн.
«Хронічною проблемою є відсутність запасу обігових коштів. Програма «Доступні кредити 5-7-9» для нашої галузі не працює, практично нікому із виробників не вдалося отримати позику за нею. Критично важливою є ціна на газ, яка в серпні зросла до 49 грн. за куб. Потрібно зменшувати її. Заборгованість по поверненню ПДВ 1 млрд. грн – це 25% від коштів, які потребує галузь в цілому на розвиток», – зазначив Вадим Чагаровський, голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України.
Ще більш важким залишається становище вітчизняного ГМК.
Близько 40% довоєнних потужностей українського виробництва сталі опинилися під окупацією, зруйновані або розташовані в безпосередній близькості від району бойових дій.
Згідно із оцінками «Укрметалургпром», підприємства, які продовжують працювати, сьогодні завантажені в середньому на 15%. Виплавка сталі та експорт продукції в 2022 році синхронно впали на 62%.
У порівнянні з довоєнним роком витрати компаній ГМК на логістику загалом зросли у 4-6 разів. Тому підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 70% стали суттєвим бар’єром для діяльності.
«Усі підприємства працюють у збиток», – коментує Сергій Біленький, голова Федерації металургів України.
При цьому він завважив, що виробництва стараються зберегти потужності та трудові колективи, зокрема, продовжують виплачувати зарплати. Виплати, щоправда, стали меншими на 25%, а з врахуванням інфляційного чинника – реальні зарплати менші на 50% від довоєнних показників.
У сфері ГМК пропонується здійснити наступні кроки:
– Закликати міжнародних партнерів посилити санкції щодо рф, зокрема, ввести заборону на імпорт російського ГМК (опосередкований у тому числі), заміщуючи його українською продукцією;
– Ввести спецтарифи на залізниці на рівні 30% від поточних;
– Знизити на період воєнного стану вартість електроенергії і газу для виробництв; ввести мораторій на їх збільшення;
– Мораторій на експорт металобрухту;
– Нульові ставки екоподатку на період воєнного стану;
– Розблокування портів для експорту не тільки АПК, але й ГМК продукції.
По становищу в АПК і ГМК галузях будуть підготовлені окремі рішення Антикризового штабу, які надішлють Прем’єр-міністру і профільним міністерствам. УСПП ініціює проведення цільового засідання КМУ по означеним питанням.
«Якщо в найближчі місяці не будуть прийняті заходи підтримки ГМК, ми можемо просто втратити потенціал галузі. На зовнішніх ринках наших експортерів витіснять конкуренти з Індії, Бразилії, ПАР, а на внутрішньому нам не вистачатиме матеріалу для відбудови інфраструктури, виготовлення броні тощо. Це базові речі. Щодо АПК, то тут загрози для продовольчої безпеки України немає, але скорочення посівів і відповідно експорту болюче вдарить по бюджету, робочим місцям, нашому статусу одного із провідних світових постачальників в цій царині», – підсумували учасники засідання.
