Україна ризикує продовжити втрачати свій людський і трудовий потенціал через хронічне недофінансування соціальної сфери та відсутність системної політики у сфері праці та освіти. Про це заявив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в ефірі програми Ранок.LIVE.

«Заморожування соціальних стандартів до 2027 року — стратегічна помилка Уряду. Це рішення означає, що мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 000 грн, а прожитковий мінімум — 3028 грн. Такий підхід не відповідає реальній вартості життя та підриває внутрішній споживчий попит, що, своєю чергою, негативно впливає на економіку і бізнес», — наголосив лідер ділової спільноти.

За його словами, питання соціальних стандартів стоїть особливо гостро у контексті війни на виснаження ресурсів із російським агресором, адже тісно пов’язане з перспективою повернення мільйонів вимушених переселенців, відновленням економіки та її стійкістю.

«Попри індексацію, більшість громадян отримують пенсії та зарплати, які не покривають базові потреби. Найбільше страждають пенсіонери — близько 60% із понад 10 мільйонів отримують пенсію менш ніж 5 000 гривень. Це неприпустимо», — підкреслив він.

Крім того, А.Кінах звернув увагу на критичну ситуацію у сфері освіти: за його словами, нинішній рівень оплати праці освітян не дозволяє зберігати якісні кадри. «Освіта має стати одним із головних пріоритетів держави, йдеться не тільки про реформу, а передусім — про матеріальні стимули для педагогів/викладачів. Це ключ до збереження людського капіталу та відбудови/модернізації України як сучасної конкурентоспроможної держави», — заявив очільник промисловців і підприємців.

Він також акцентував на потребі системного підходу до підготовки кадрів, перекваліфікації, запуску програм реінтеграції ветеранів війни, соціальної адаптації ВПО та комплексної роботи з ринком праці.

«Потрібні вагомі зміни у пошуку внутрішніх ресурсів, щоб забезпечити гідний рівень життя громадян та гарантувати довгострокову стійкість економіки», — резюмував президент УСПП.

Стартував проєкт Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) Green Energy Help Desk з підтримки українського бізнесу у впровадженні енергоефективних рішень — ВДЕ, мікроенергосистем із полігенерацією.

У польському Арламуві, на запрошення екс-президента Польщі Леха Валенси, відбулася масштабна зустріч політиків, дипломатів і представників бізнесу з Польщі, ЄС, України та США. Головна тема – міжнародна співпраця задля відновлення України від повномасштабної агресії рф та зміцнення її позицій у Європі та світі, зокрема в контексті останніх геополітичних подій у Вашингтоні.

Український громадський та діловий сектор на заході представила делегація Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) на чолі з президентом Анатолієм Кінахом. Він разом із Лехом Валенсою вже тривалий час співпрацює над розробкою механізмів залучення міжнародних інвесторів до відбудови України. Партнери провели низку робочих зустрічей, де обговорили економічні перспективи країни, можливості фінансування інфраструктурних та виробничих проєктів, а також шляхи модернізації економіки.

Важливим етапом заходу стала презентація бізнес-проєктів, спрямованих на відновлення житлового фонду, інфраструктури та промисловості України на індустріально-інноваційних засадах. Платформою для реалізації цих ініціатив може стати Фундація “Premier-U”, створена УСПП за підтримки польських партнерів у Варшаві. Її головна місія – сприяти відбудові України, модернізації промисловості та інтеграції країни у європейський і світовий економічний простір. До Наглядової ради фундації вже увійшли колишні очільники урядів України та Польщі, а також планується залучення екс-прем’єрів інших країн-членів ЄС.

Однією з ключових ініціатив зустрічі стало заснування економічного форуму «Арламув» – нового майданчика для стратегічного діалогу між Україною, ЄС та США. Його головна мета – координація зусиль задля ефективної реконструкції України та її інтеграції у західні структури.

Учасники форуму детально обговорили геополітичну ситуацію, виклики, з якими стикається Україна, та роль міжнародної спільноти у забезпеченні безпеки й економічного розвитку. Особливу увагу приділили питанням політичної, військової та економічної співпраці.

За підсумками зустрічі всі сторони погодилися, що необхідно прискорити створення умов для досягнення справедливого миру в Україні та продовжувати консолідувати міжнародні зусилля щодо її відновлення.

Я разом із делегацією ділового союзу вирушив до Польщі на запрошення колишнього президента Польщі Леха Валенси. Основною темою зустрічі стане міжнародна співпраця у відбудові України від повномасштабної російської агресії, відновлення її економіки та зміцнення позицій на європейській і світовій аренах.

Серед ключових ініціатив, які планується розглянути під час зустрічі:

• Економічний форум «Арламув»: створення нового майданчика для діалогу та співробітництва між Україною, Європою та США.
• Презентація Фонду «Прем’єр У»: спрямованого на трансформацію та розвиток України.
• Представлення інвестиційних проєктів: у контексті економічного відновлення України.

Зустріч об’єднає представників політики, дипломатії, бізнесу Польщі та міжнародних організацій, створюючи унікальний простір для конкретних кроків задля майбутнього України та ЄС. Це особливо важливо на тлі останніх подій у відносинах між Україною та США.

Варто зазначити, що Лех Валенса та низка колишніх польських політв’язнів підписали листа до президента США Дональда Трампа, висловлюючи підтримку Україні.

Висловлюємо вдячність польським партнерам за підтримку та сподіваємося на спільну реалізацію масштабних ініціатив з відновлення країни.

Угода про рідкоземельні метали, як її вже охрестили в ЗМІ, стала не менш обговорюваною темою в міжнародній політиці та в діалозі України та США, ніж варіанти зупинення війни рф проти нашої країни.

Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в інтерв’ю українським ЗМІ наголосив, що угода про надра стане своєрідним тестом для України – якою державою вона постане після війни: сировинним придатком розвинених країн чи сучасною індустріально-інноваційною економікою. Це не лише економічне питання, а й стратегічне: від цього залежить повернення мільйонів українців додому та створення робочих місць.

За словами А.Кінаха, будь-які угоди щодо надр України мають розглядатися виключно у контексті Плану відновлення України, який має бути заснований на принципах сучасної високотехнологічної економіки. Він підкреслив, що нинішня структура експорту України, де 80% становить сировина, не сприяє сталому розвитку країни. Відтак, необхідно запровадити довгострокову політику щодо переробки природних ресурсів безпосередньо в Україні – залучаючи як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.

Концепція залучення партнерів до розробки надр вперше була представлена в «Плані перемоги» Президента Володимира Зеленського, проте там не були чітко визначені умови такої співпраці. Україні необхідно відстоювати власні економічні інтереси: не експортувати сировину, як-от титанову губку чи літій, а налагоджувати спільне виробництво кінцевої продукції – компонентів для аерокосмічної галузі, акумуляторів тощо.

Анатолій Кінах також наголосив, що відповідно до Конституції надра України є власністю її громадян. Крім того, значна кількість ліцензій на розробку надр була видана приватним компаніям, а інформація про запаси корисних копалин базується на застарілих радянських даних. Тому першочерговим завданням має стати сучасна геологічна розвідка та аудит родовищ.

Важливо також розуміти, що гарантії безпеки – це не лише розміщення ППО навколо родовищ, а й міжнародні інвестиції у створення спільних виробництв. Рідкоземельні метали відіграють критичну роль у військово-промисловому комплексі, а отже, питання їхнього використання – це питання національної безпеки. Україна повинна відійти від іміджу сировинного придатку та стати рівноправним партнером у міжнародних економічних процесах, зміцнюючи глобальну безпеку та власний економічний потенціал.

Таким чином, співпраця із США та в перспективі з ЄС у сфері видобутку рідкоземельних копалин повинна базуватися на чітко визначених умовах, що відповідатимуть стратегічним інтересам України.

Будь-які домовленості мають враховувати не лише короткострокові вигоди, а й довгострокові перспективи розвитку індустріальної, технологічно розвиненої держави.

Тут можна подивитися відео мого виступу на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП)

Попри всі труднощі, викликані трирічною агресією Росії, українська економіка продовжує відновлюватися, хоча й повільнішими темпами, ніж прогнозувалося. Нині реальний ВВП України становить лише 80% довоєнного рівня. Масштаб збитків, завданих війною, перевищив $500 мільярдів: зруйновано чи пошкоджено 10% житлового фонду країни, втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.

Проте найболючішою проблемою залишається брак інвестицій. На інвестиційні цілі перерозподіляється лише 16% ВВП — удвічі менше, ніж у середньому по світу. Ситуація ускладнюється тим, що війна триває у форматі затяжного конфлікту на виснаження ресурсів. Україна має терміново активізувати процеси економічного відновлення та робити ставку на підтримку промисловості, розвитку оборонного комплексу, машинобудування та інших критично важливих галузей.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки та Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП). У заході взяли участь понад 300 представників ділової спільноти, експерти, народні депутати, представники Кабміну та РНБО, а також міжнародні партнери. Серед ключових спікерів були президент УСПП Анатолій Кінах, бізнес-омбудсмен Роман Ващук та Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

Виклики бізнесу в умовах війни

Президент УСПП Анатолій Кінах у своєму виступі наголосив на необхідності запровадження державних програм розвитку промисловості зі системним підходом. Він звернув увагу на негативний вплив податкового тиску, зростання тарифів на енергетику та логістику, а також дефіцит кадрів та енергоресурсів.

“Опитування серед бізнесу показало, що 37% підприємців планують закрити, скоротити чи релокувати свої виробництва до країн ЄС. Держава та ділові асоціації повинні спільно працювати над розв’язанням цієї проблеми. Особливо гостро стоїть питання доступу до кредитування, яке в Україні наразі найнижче в Європі — лише 15% ВВП”, — підкреслив Анатолій Кінах.

Він також зазначив, що валютні інтервенції Національного банку України минулого року сягнули $35 мільярдів, але, попри це, гривня девальвувала на 14%. Поступове підвищення облікової ставки лише погіршує ситуацію з доступом до кредитних ресурсів для бізнесу.

Бізнес-омбудсмен: інституційні проблеми

Роман Ващук, бізнес-омбудсмен України, у своєму виступі розкритикував створення нових органів для комунікації з підприємцями, які часто мають обмежений функціонал та вплив. Він закликав до посилення роботи вже існуючих інституцій та забезпечення чіткого дотримання законодавства.

“Жодне з великих питань бізнесу — ані в митній, ані в податковій сфері — досі не було вирішено. Потрібно зосередитися на бездоганному виконанні вже ухвалених законів”, — зазначив він.

Гірничо-металургійний комплекс: на межі виживання

Особливу увагу на засіданні приділили проблемам гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Через наближення російських військ до міста Покровськ було зупинено єдину в Україні шахту з видобутку коксівного вугілля, що критично важливе для сталеливарної галузі. Президент асоціації “Укрметалургпром” Олександр Каленков повідомив, що це може спричинити скорочення виробництва щонайменше на 50% у 2025 році.

Попри деяке зростання експорту після відкриття морського коридору, більшість підприємств ГМК перебувають у важкому стані. Галузь залишається експортноорієнтованою на 80% і забезпечує значні валютні надходження до бюджету. Тому уряд має запропонувати комплексні заходи для підтримки цієї сфери.

Плани на майбутнє

За підсумками засідання Антикризовий штаб спільно з профільними асоціаціями, такими як “Укрметалургпром”, підготують рекомендації для Кабміну щодо підтримки ГМК, промисловості та розвитку економіки в цілому. До таких заходів належатимуть програми кредитування, реформування тарифної політики та підтримка підприємств.

Україна стоїть на роздоріжжі. Подальший розвиток залежатиме від здатності держави та бізнесу спільно вирішувати нагальні проблеми, забезпечуючи стійкість економіки в умовах війни. Тільки консолідовані дії дозволять країні рухатися до відновлення та сталого зростання.

Рішення Правління Національного банку України про підвищення облікової ставки до 14,5% викликало жваве обговорення в економічних та бізнесових колах. Цей крок спрямований на боротьбу з інфляцією, проте в умовах повномасштабної війни з російським агресором його ефекти можуть бути неоднозначними.

Головною метою підвищення облікової ставки є посилення монетарної політики для зменшення інфляційного тиску. На теоретичному рівні вищі ставки роблять кредити дорожчими, що зменшує попит на гроші та уповільнює зростання цін. Однак в умовах України є кілька факторів, які обмежують ефективність цього механізму, відзначають в Українському союзі промисловців і підприємців.

Значна частина товарів на українському ринку — це імпорт, ціни на який визначаються світовими ринками. Інструменти монетарної політики лише частково впливають на ці фактори.

Під час війни значні державні витрати спрямовуються на оборону, що підсилює інфляційний тиск. Навіть при зниженні споживчого попиту ці витрати залишаються сталими.

Натомість висока облікова ставка підвищує вартість кредитування для підприємств. Це обмежує їх можливості для інвестицій і розвитку, що в довгостроковій перспективі негативно вплине на економічне зростання.

В умовах війни багато підприємств вже працюють на межі виживання через зростання витрат, порушення логістичних ланцюгів та зниження платоспроможного попиту. Також наприкінці минулого року було ухвалене рішення парламенту про підвищення податків, а тарифи в сферах електропостачання та залізничних перевезень мають постійну тенденцію до підвищень.

Для промисловості, яка є ключовою складовою економіки України, така політика може призвести до скорочення виробництва, що дуже небезпечно в умовах війни із російським агресором.

За підсумками 2024 року рівень безробіття в Україні становив 15%, а завантаженість ОПК (дані Уряду) – до 40%. Тим часом ворог зумів поставити свою економіку на військові рейки: наразі в рф рівень безробіття приблизно 2,8%, а ВПК, на жаль, завантажено повністю.

Це війна на виснаження ресурсів, і нашим завданням є максимальне використання власного потенціалу. Поточна політика НБУ гальмує цей процес: оборонно-промисловий комплекс України відчуває брак доступного кредитування, через що важко масштабувати виробництво.

В цілому неприпустимо, що в умовах воєнного стану рівень кредитування в Україні найнижчий в Європі та не перевищує 15% від ВВП, у той час як у сусідній Польщі, Чехії ці показники становлять 70-80% їх ВВП.

“Українська економіка функціонує в надзвичайно складних умовах війни з російським агресором, коли значна частина ресурсів спрямована на оборону. Зараз важливо забезпечити баланс між інфляційним контролем і підтримкою економічної активності. Ефективна антиінфляційна політика повинна включати не лише монетарні інструменти, але й фіскальні стимули, ефективне використання бюджетних коштів і залучення міжнародної допомоги”, – зазначили в Українському союзі промисловців і підприємців.

УСПП та Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану назвали серед можливих альтернатив до підвищення облікової ставки посилення цільового кредитування, підтримку малого бізнесу та контроль за цінами на соціально значущі товари.

НБУ має розробити програми підтримки для ключових галузей економіки, зокрема агросектору, енергетики та оборонної промисловості. Розширення програм доступного кредитування у співпраці з міжнародними партнерами дозволить уникнути відчутного скорочення підприємств та виробницва.

Підвищення облікової ставки до 14,5% є тільки на перший погляд логічним кроком Національного банку для боротьби з інфляцією. Насправді, в умовах війни його ефективність може бути обмеженою, а наслідки — неоднозначними. Для підтримки економіки України необхідний комплексний підхід, який включатиме не лише монетарні, але й фіскальні та структурні реформи. Україна потребує збереження фінансової стабільності, поетапного відновлення економічної самодостатності. А це означає ставку на власні ресурси, розвиток ділової та інвестиційної активності, створення більшої кількості робочих місць із гідною оплатою праці.

Експерти називають документ таким, що створює ризики для економіки та обороноздатності України в умовах затяжної війни з російським агресором.

Український союз промисловців і підприємців (УСПП) разом із Антикризовим штабом стійкості економіки в умовах воєнного стану висловлюють глибоке занепокоєння рішенням Верховної Ради щодо ухвалення законопроєкту №6013. Цей документ фактично передбачає скасування Господарського кодексу України, ліквідацію комунальних підприємств і впровадження положень, які створюють нові корупційні ризики.  Ця позиція ґрунтується на результатах публічних обговорень, які проводили УСПП та Антикризовий штаб. У заходах брали участь представники бізнес-спільноти, експерти, судді, юристи та інші фахівці. Під час обговорень було висловлено єдину позицію: законопроєкт №6013 не відповідає стратегічним інтересам країни. Його ухвалення може призвести до руйнівних наслідків для економіки та спроможності України виробляти власний ресурс.

Відповідну резолюцію тоді спрямували в Офіс президента, парламент і Кабмін. В умовах війни економіка України стикається з безпрецедентними викликами, які потребують термінових і ефективних заходів для підтримки та розвитку. Військова агресія рф проти України не лише завдає руйнівних наслідків інфраструктурі та підприємствам, але й створює нові реалії, у яких важливо адаптуватися до змін у глобальному економічному середовищі. І ключове значення для збереження економіки України, державності є адекватне правове забезпечення господарської діяльності умовах воєнного часу з урахуванням євроінтеграційних прагнень України. Невід’ємною складовою такого адекватного правового забезпечення є Господарський кодекс. Він є основним законодавчим актом, який регулює підприємницьку діяльність та забезпечує правову визначеність для бізнесу. Його скасування без створення альтернативної системи регулювання створює правовий вакуум. Це ускладнить ведення бізнесу, підвищить інвестиційні ризики та може призвести до хаосу у сфері господарських відносин.  Проти скасування Господарського кодексу нормами законопроєкту #6013 виступили провідні асоціації промисловців, місцевого самоврядування,  суддів та юристів.

Важливим с недопущення зламу найбільш ефективно працюючої системи господарських судів України. Замість того, щоб руйнувати вже усталену законодавчу систему, розпорошуючи економічне законодавство та дезорієнтуючи суб’єктів правозастосовчої практики, розумним було б поліпшити та модернізувати її з урахуванням потреб вирішення конкретних проблем бізнесу на системній кодифікованій основі.  Шлях України до ЄС має бути ознаменований не регресивними процесами, які можуть свідчити про віддалення держави від правових цінностей ЄС, адже  економічне законодавство в більшості держав-членів ЄС є кодифікованим. Йдеться про Францію, Бельгію, Іспанію, Естонію, Португалію, Люксембург тощо. Перевагу кодифікації законодавства надають також в США, Японії, Південній Кореї, Туреччині і т.д. У цьому контексті ініціативи скасування Господарського кодексу України виглядають необґрунтованими та нелогічними.

Натомість збереження, модернізація та поглиблення кодифікації національного законодавства збалансує публічні та приватні інтереси в економіці,  створить підвалини для її швидкого відновлення  і зменшення економічних правопорушень. Законопроєкт передбачає заборону створення нових комунальних підприємств та передачу існуючого майна територіальних громад у приватні господарські товариства. Це позбавляє громади права самостійно управляти своїми ресурсами, що особливо критично в умовах війни, коли роль місцевих органів самоврядування є ключовою. Відсутність чіткого механізму приватизації майна та регулювання господарської діяльності створює підґрунтя для корупції. Це становить загрозу економічній безпеці країни під час війни.  Експерти НАН України оцінили: перетворення понад 250 тисяч підприємств у ТОВ коштуватиме щонайменше 3 млрд гривень. Ця сума буде вимита із бюджетів всіх рівнів, замість того, щоби піти на оборону.

Окреме занепокоєння викликає поправка, яка значно знижує штрафи для постачальників Збройних Сил України у разі затримки поставок (навіть необгрунтованих). В умовах війни, коли своєчасне постачання є критично важливим, така загальна норма може негативно вплинути на обороноздатність. УСПП наголошує: потрібен адресний підхід, форс-мажори мають бути чітко регламентовані, щоб уникнути зловживань, а ось відверта недобросовісність – каратися штрафами. Водночас, підприємствам ОПК необхідно надати доступне кредитування, прозоре бронювання фахівців, а також дозволити експорт в дружні країни як спосіб розширення виробництва та заробітку додаткових коштів на випуск продукції для ЗСУ.

УСПП та Антикризовий штаб закликають Президента України застосувати право вето щодо законопроєкту №6013. Ухвалення цього документа в нинішньому вигляді створює загрозу економічній стійкості, інвестиційному клімату, а також обороноздатності держави. Країна не може дозволити собі експерименти з фундаментальними законами в умовах воєнного стану. Бізнес-спільнота наполягає на необхідності широкого обговорення подібних ініціатив за участю всіх зацікавлених сторін.   Президент УСПП Анатолій Кінах підкреслив:  “Сьогодні як ніколи важливо приймати рішення, які посилюють, а не послаблюють економіку та оборону. Законопроєкт №6013, на жаль, діє в протилежному напрямку.” УСПП готовий до подальшого діалогу з владою для розробки альтернативних законодавчих рішень, які будуть сприяти розвитку економіки та підвищенню обороноздатності України.

Нагадаємо, 9 січня в Раді за  законопроєкт №6013 проголосували 248 депутатів – “Слуги”, ОПЗЖ і “Голос”.