Анатолій Кінах

Tag Archive : Антикризовий штаб

Правління Національного банку, прислухавшись до наполегливих вимог бізнесу, прийняло рішення вдруге поспіль знизити облікову ставку – до 20%. Український союз промисловців і підприємців, Антикризовий штаб стійкості бізнесу в умовах воєнного стану вітають такий крок НБУ, що свідчить про наявність зворотного діалогу експертних кіл та регулятора.

Водночас, в УСПП переконані, що таке незначне зниження недостатнє для відновлення економіки від наслідків повномасштабної війни рф проти України. В усіх розвинених країнах облікова ставка корелюється із показником інфляції, у нас же розрив між цими цифрами колосальний: 20% ставки проти інфляції в річному вимірі 8,6% (дані самого НБУ).

На організованих діловим союзом експертних обговореннях було наголошено: впливовість ставки на ціни може бути помітною лише за стабільних або близьких до стабільності умов.

Війна є найбільшим форс-мажором для економіки, тому головним є тут кредитування підприємництва і промисловості, щоб втримати на плаву власне виробництво, зберегти достатню кількість робочих місць і забезпечити платоспроможний попит.

За опитуваннями УСПП, 60% підприємців не можуть взяти кредит через високі ставки. Програма «Доступні кредити 5-7-9» не вирішує проблему в масштабах реальної економіки.

Свого часу запровадження ставки 25% переломило кредитування бізнесу і спричинило його до невпинного падіння. Втрати кредитування оцінюються у 150 мільярдів гривень, що веде і до втрат виробництва. Незначне зниження ставки не вплине на цю проблему, тут потрібні кардинальніші заходи і чітка політика Нацбанку спільно із урядом, парламентом.

Поки що банківський сектор уникає ризиків фінансування бізнесу, натомість заробляє за рахунок витрат держбюджету, купуючи цінні папери уряду, та депозитні сертифікати НБУ.

За п’ять місяців 2023 року українські банки заробили 53,59 млрд гривень. Це у 2,2 рази більше показника відповідного періоду 2021 року. Такий результат є аномальним в умовах зниження кредитування бізнесу.

Тим часом підприємці і промисловці шукають гранти, інвестиції – будь-що, щоб підтримати власну операційну діяльність, адже є брак кредитування.

Це ж стало і однією із причин збільшення міграції за кордон. Згідно із опитуванням Gradus, до 30% бізнесу або планують, або вже здійснили релокацію за кордон.

«Вартість кредитних ресурсів і їх доступність мають вирішальне значення для відновлення України від наслідків війни. Важливе підвищення економічної і фінансової самодостатності», – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

В липні цього року тільки 41% видатків державного бюджету України покривалося за рахунок власних надходжень.

Тому УСПП і Антикризовий штаб цілеспрямовано займаються цією проблемою, у тому числі направляли низку рекомендацій в КМУ та Нацбанк, де наполегливо вимагали поступово знижувати облікову ставку та приводити її у відповідність до показників інфляції. Паралельно із цим вживати заходів по заохоченню банків видавати більше кредитів та за доступнішими ставками для реального сектору економіки.

«НБУ разом із парламентом і урядом повинні сформувати систему страхування інвесторів від воєнних ризиків, неприпустимості нерівноправної конкуренції бізнесу і уряду за фінансові ресурси, підтримки самозайнятості. Це має бути системна і комплексна політика», – зазначив Анатолій Кінах.

Раніше діловий союз, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану вже проводили консультації і засідання із Національним інститутом стратегічних досліджень, НАН України, фінансистами, які дійшли одностайного висновку: грошово-кредитна політика НБУ потребує корекції, мають бути розширені програми кредитування бізнесу.

Ця позиція, передана в Офіс президента, уряд, НБУ, лишається незмінною.

 

 

 

Cтворення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub стане частиною зусиль по розвитку індустріально-інноваційної економіки України. Цей проект, представлений IP (Intellectual Property) офісом, Міністерством економіки України та підтриманий президентом Українського союзу промисловців і підприємців Анатолієм Кінахом, обіцяє принести значні переваги для національної економіки та бізнес-спільноти.

Презентацію модерував заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, а учасниками стали представники експертних інституцій та ділового сектору.

Miciя IP&I Hub – створити ефективну національну інноваційну екосистему,  забезпечивши стимулююче середовище для інновацій, підприємництва та бізнес-сектору.

Хаб об’єднає державний і приватний сектор, потенційних інвесторів та надаватиме консультаційну підтримку всім учасникам, інформаційно-правовий супровід трансферу технологій, послуги патентних досліджень, оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності тощо.

Також шукатимуть гранти для бізнесу, наукових розробок і допомагатимуть в оформлені відповідних заявок на їх отриманнz/

Я вважаю, що діяльність Національного хабу повинна бути частиною загальнодержавної економічної політики, спрямованої на модернізацію і індустріально-інноваційні підходи у виробництві. Це комплекс заходів, куди входять податкова реформа, захист інтелектуальної власності, патентна політика, кредитування, страхування інвестицій від ризиків воєнного часу тощо.

Важливо, щоб інноваційна діяльність, трансфер технологій були в основі і Плану відновлення України від наслідків війни.

«Державно-приватне партнерство є ключовою складовою успіху IP&I Hub. Співпраця між урядом та приватним сектором сприяє вирішенню багатьох економічних завдань, зокрема залученню інвестицій, розвитку нових технологій та створенню робочих місць. Це може допомогти Україні стати важливим гравцем на світовому ринку технологій. Адже до цього чимало вітчизняних розробок через брак фінансування чи уваги з боку держави знаходили своє втілення за кордоном або ж так і залишалися на папері», – відзначив лідер ділової спільноти.

В цілому, створення Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій IP&I Hub на базі IP офісу має потенціал стати каталізатором для розвитку інноваційної економіки України та сприяти її конкурентоспроможності на світовому ринку. Діяльність хабу, як частина комплексної стратегії розвитку, може позитивно вплинути на ріст національного бізнесу, створення нових робочих місць та загальний інноваційний потенціал України.

Шановні колеги, однодумці, представники ділової спільноти!

Пропоную Вам переглянути повну версію мого виступу на засіданні антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану і водночас, звертаюся до Вас з серйозною та важливою темою, яка стосується нашої спільної відповідальності перед майбутнім України. На сьогоднішній день, наша країна зіштовхнулася зі складною реальністю війни, яка не тільки призвела до людських трагедій та страждань, але й залишила глибокий слід на економічних та соціальних аспектах нашого життя. В результаті військових дій, значна кількість наших співвітчизників змушена була покинути рідний дім та переїхати до інших країн у пошуках безпеки та майбутнього. Це призвело до збільшення кількості біженців та мігрантів, а також значного скорочення нашого трудового потенціалу. Наші сили та знання, що стали одним з найбільших багатств нашої країни, сьогодні зазнали серйозних втрат.

Дивитися відео

Така ситуація загрожує національній безпеці України та стабільності нашій національній економіці. Ми стикаємося зі складними викликами в забезпеченні ефективної робочої сили, що є ключовим фактором для нашого економічного зростання та розвитку. Успіх наших підприємств та промисловості залежить від нашої здатності привернути, зберегти та розвивати талановитих та кваліфікованих співробітників.

Тому, я закликаю нас всіх – підприємців, промисловців, громадянське суспільство, експертне співтовариство – об’єднатися та діяти спільно для вирішення цієї проблеми. Нам необхідно зосередити зусилля на розвитку імпульсів та ініціатив, що сприятимуть залученню нашої діаспори назад до України. Ми маємо створити умови для повернення талановитих фахівців, а також залучення молодих та перспективних кадрів, які готові зробити свій внесок у відновлення нашої економіки.

Для цього, ми повинні створити привабливий та стабільний бізнес-середовище, що буде сприяти розвитку кар’єри та особистого зростання. Інвестиції в освіту, науку та технології, створення нових робочих місць – це лише деякі зі шляхів, що допоможуть нам зміцнити нашу країну та забезпечити її процвітання.

Давайте виявимо свою силу та єдність, проявимо істинний патріотизм та зробимо все можливе, щоб повернути талановитих українців назад до їхнього дому. Наше спільне зусилля стане ключовим фактором відновлення економіки та зміцнення національної безпеки.

Дякую вам за розуміння та підтримку. Разом ми зможемо змінити ситуацію та зробити нашу Україну міцнішою та процвітаючою країною.

З повагою,

Анатолій Кінах,

Керівник Українського Союзу Промисловців і Підприємців.

Шановні друзі та колеги,

Дозвольте мені передати вам свої найщиріші вітання та подяку за вашу віру та підтримку у ці непрості часи. Сьогодні я хотів би звернутися до вас з важливим повідомленням, яке стосується економічної ситуації в нашій країні. 

Останні роки стали випробуванням для нашої економіки. Війна створила серйозні виклики для бізнесу та інвестиційного клімату. Однак, незважаючи на це, українська економіка проявила стійкість та потенціал для розвитку. 

Сьогодні я хочу поділитися з вами матеріалами  засідання антикризового штабу стійкості економіки, яке відбулося 30 червня поточного року. У ньому взяли  участь представники вищих органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськість, науковці, експерти  і ми зробили там аналіз ситуації та обговорили  подальші кроки в економіці нашої держави. 

Важливим досягненням, яке варто відзначити, є певна стабілізація ВВП країни. Згідно з офіційними даними, показник зростання ВВП становить 2,4%, незважаючи на складні умови російської агресії проти України. Це свідчить про резерви та потенціал української економіки, які ми повинні використати для подальшого розвитку.  Також радий відзначити, що золотовалютні резерви нашої країни залишаються стійкими, незважаючи на воєнну ситуацію. За останні показники, вони становлять 37,3 млрд доларів. Це свідчить про довіру і підтримку міжнародного співтовариства до наших зусиль. Але. водночас і про увагу до нашої країни та віру в її економічний потенціал. Це ще один позитивний сигнал для нас і підтвердження того, що наша економіка може впоратися з труднощами та просуватися вперед. 

Проте, наша робота ще уся попереду, як попереду найскладніші часи, коли треба перемогти ворога і відбудувати нашу прекрасну країну!  Важливо також звернути увагу на інші аспекти, зокрема на питання інфляції. Відомо, що наразі інфляційний тиск складає 15%. Це викликає певні складнощі для громадян та бізнесу, і потребує наших спільних зусиль для забезпечення стабільності та зменшення інфляційного впливу.

Тому, шановні колеги, я закликаю вас приєднатися до нашої спільної роботи над забезпеченням стійкості та розвитку нашої економіки. Співпрацюючи разом, ми зможемо подолати виклики та досягти нових висот. Наша країна має потужний потенціал, і тільки разом ми зможемо його реалізувати. Дякую вам за вашу підтримку та віру в майбутнє нашої країни. Разом ми зможемо створити сильну та процвітаючу Україну.

З повагою, Анатолій Кінах, Президент Українського Союзу промисловців і підприємців

8 червня відбулося засідання Антикризового штабу стійкості бізнесу в умовах воєнного стану, яке проводилося Українським союзом промисловців і підприємців (УСПП). Захід став майданчиком для обговорення монетарної та грошово-кредитної політики і поточних проблем в економіці України. У засіданні взяли участь представники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, Національного банку України (НБУ), Національної академії наук України, Федерації профспілок України, місцевих органів влади.

Анатолій Кінах, президент УСПП, повідомив, що експерти Антикризового штабу УСПП (далі — Антикризовий штаб) відзначають зростання економічних ризиків, особливо в умовах затяжної війни. За даними Організації Об’єднаних Націй, за кордоном перебувають більше 8 млн українських біженців. Це загрозлива тенденція, яка формує ризики в контексті збереження людського потенціалу.

За прогнозами Світового банку, рівень бідності в Украї­ні становить 24,2% від загальної чисельності населення, а, за прогнозами на 2023 р., цей показник зростатиме й надалі.

А. Кінах зауважив, що близько 50% видатків державного бюджету покривається за рахунок зовнішнього фінансування (кредитів, позик, грантів). Станом на початок червня 2023 р. золотовалютні резерви НБУ становили 37,3 млрд дол. США. Це дасть змогу забезпечити стабільність проведення імпортних операцій на наступні 5 міс.

Водночас факт того, що 50% витрат компенсується за рахунок зовнішнього фінансування, — це безпрецедентна втрата економічної самодостатності держави, яка є найважливішою складовою національної безпеки. Тому боротьба за кожне робоче місце і створення необхідних умов для реалізації потенціалу, який є в українській економіці, мають бути стратегічним завданням як для держави, так і для суспільства та бізнесу.

Останні дослідження, в тому числі опитування представників бізнесу всіх рівнів (малого-великого), свідчать, що останні пів року відзначається тенденція до зростання силового фіскального тиску.

У Парламенті нещодавно ухвалено в першому читанні законопроєкт № 8401, який з 1 липня 2023 р. по суті повертає систему перевірок, штрафів, підвищуючи фіскальний тиск на малий бізнес. Цей проєкт нанесе прямий удар по платоспроможності населення в той час, коли питання самозайнятості, робочих місць повинно бути стратегічним завданням (прим. ред.: Верховна Рада в червні 2023 р. поки не планує збиратися на засідання, тому розгляд законопроєкту № 8401 перенесено на невідомий термін).

Юлія Тимошенко, лідер фракції «Батьківщина», повідомила, що наразі на сайті Президента України розміщена петиція стосовно накладення вето на законопроєкт № 8401 в разі його прийняття. Тому вона закликала підтримати її та не допустити посилення податкового тиску на бізнес в умовах війни.

А. Кінах звернув увагу на те, що наразі фактично заморожена система кредитування бізнесу. На це впливає фактор війни, але в історії є приклади, коли і в умовах війни держава знаходить можливість стимулювати економіку і забезпечувати доступ до ресурсів.

Облікова ставка НБУ майже рік тримається на рівні 25%, що впливає на відсотки за кредитами для бізнесу та громадян. При цьому НБУ фіксує за І кв. 2023 р. рекордні прибутки банківсько-комерційної системи — 34 млрд грн. Це сталося за рахунок депозитних сертифікатів НБУ (прим. ред.: цінні папери видані комерційному банку, що розміщує в НБУ готівкові кошти, з подальшим отриманням відсотків за цими сертифікатами) і випущених облігацій державного внутрішнього займу за вигідними відсот­ковими ставками. Через це банки не зацікавлені у видачі цих коштів в якості кредитів для бізнесу, а лише в отриманні відсотків за ставками депозитних сертифікатів НБУ та державними облігаціями.

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5–7–9%»

Надія Бігун, заступник міністра економіки України, повідомила, що за минулий рік понад 50% кредитів, які видано за цією програмою, припадає на агросектор. Однак, з точки зору Міністерства економіки України, ця програма має стимулювати і розвиток переробної промисловості. Тому наразі триває обговорення щодо механізмів вдосконалення програми з фокусом її на переробну промисловість, а також на розвиток бізнесу на деокупованих територіях.

Анатолій Баган, заступник директора Департаменту — начальник управління промисловості, підприємництва та регуляторної політики Київської міської державної адміністрації, зазначив, що окрім державної програми «Доступні кредити 5–7–9» є й місцеві програми кредитування бізнесу. Однак згідно з Порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, відкриття асигнувань із державного бюджету за видатками та наданням кредитів здійснюється в порядку черговості. Кошти на кредити надаються лише в останній 3-й черзі, що затягує процес кредитування.

Тому спікер попросив, щоб у рекомендаціях Антикризового штабу, які будуть надіслані Парламенту за результатами засідання, передбачили внесення змін у законодавство, які б відносили такі платежі до 2-ї черги.

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Володимир Рябошлик, радник президента УСПП, старший експерт центру розвитку інновацій, звернув увагу, що Україна наразі збирає дані про шкоду, заподіяну російською агресією, для визначення суми компенсацій. Однак, окрім цього, необхідно збирати й дані про технологічні і економічні параметри відновлення та розвитку з охопленням як постраждалих, так і не постраждалих підприємств.

Це дасть змогу шляхом комп’ютерного моделювання визначати скоординовані й збалансовані сценарії розвитку. Така кількісна конкретизація за міжнародно визнаною методологією підвищить довіру до результатів і пришвидшить надходження допомоги.

Потім було звернуто увагу на «охолодження» економіки внаслідок запровадження облікової ставки НБУ 25%. Втрати кредитування бізнесу оцінюються у 150 млрд грн. Надання кредитів комерційним банкам від НБУ на рефінансування скоротилося на 100 млрд грн. І більшість цих коштів переспрямовано в депозитні сертифікати НБУ, які стали найбільш привабливими. На сплату відсот­ків за сертифікати з початку минулого року вже емісовано понад 40 млрд грн, внаслідок чого скоротилися доходи НБУ, передані до бюджету, та зросла грошова маса від цієї емісії, що додало до інфляції 5%. Виходить, що облікова ставка 25% фактично діє в бік підвищення інфляції, а не на її зниження, і частка зовнішньої економічної допомоги покриває шкоду, заподіяну ставкою 25%. Проте таке перебування несамодостатньої економіки на зовнішньому утриманні не може тривати вічно, і це несе загрозу національній безпеці.

За словами В. Рябошлика, програма «Доступні кредити 5–7–9%» частково компенсує ці негативні впливи, і Уряд розширює коло учасників цієї програми. Проте одночасно збільшуються і бюджетні витрати на компенсацію відсот­ків. Цей шлях наближається до вичерпання, і пора перейти до стратегії «Доступні кредити для всіх». Тобто створювати умови для здешевлення звичайних ринкових кредитів комерційних банків.

У якості першого кроку до цього слід визнати, що відсот­кова політика НБУ недостатньо враховує світовий досвід. Більшість країн успішно борються з високою інфляцією таким чином, що ставка тримається значно нижче інфляції, тому що зараз інфляція диктується набагато більш потужними факторами, такими як грошова маса. Україна не є винятком, у нас теж є проблема нестабільної грошової маси, і більше того, додатковим фактором, що нівелює вплив облікової ставки на інфляцію, є погіршення наповнення грошової маси товарною масою внаслідок повномасштабного вторгнення.

Усе це дає змогу відмовитися від традиційної прив’язки рівня ставки до рівня інфляції і радикально знижувати ставку, щоб покласти край «охолодженню» без загрози посилення інфляції за цим фактором.

На жаль, НБУ продовжує триматися старої політики за нових умов і обмежується половинними заходами. Так, нещодавнє зниження інфляції НБУ вважає підставою знизити облікову ставку наприкінці року. Втім, зважаючи на те, що грошова маса невпинно збільшується останні пів року, і це через деякий час призведе і до зростання інфляції. А за збереження прив’язки до інфляції ставка знову зросте, і пригнічення економіки триватиме далі.

Тому доповідач запропонував перейти на механізм формування облікової ставки ринковим шляхом, обнулити ставку за депозитні сертифікати НБУ та перейти на систему трьох ставок Європейського центрального банку.

А. Кінах, підсумовуючи, підкреслив, що проблема ресурсного забезпечення економічного відновлення Украї­ни є комплексною і стосується не лише облікової ставки НБУ.

Зокрема, державна програма «Доступні кредити 5–7–9» показала свою ефективність, але її реалізація потребує компенсації з державного бюджету, що має обмежені ресурси. Міжнародна допомога — не безкінечна, і її потрібно розглядати як можливість для вдосконалення власної економіки. Адже Україні слід повернути мільйо­ни українських біженців із закордону, які не чекатимуть роками, поки економіка країни відновиться, і вони зможуть повернутися.

Тому завданням НБУ є проактивна економічна політика, спрямована на зростання ВВП, кількості робочих місць, платоспроможності населення.

У Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку пройшли слухання на тему «План відновлення України від наслідків війни», співорганізатором яких виступив Український союз промисловців і підприємців. Свої пропозиції надали Антикризовий штаб допомоги бізнесу, роботодавці, профспілки, НАНУ, експерти тощо.

До заходу долучилася ціла когорта урядовців – на чолі із Першим віцепрем’єр-міністром — Міністром економіки України Юлією Свирденко, народних депутатів – голова Комітету Дмитро Наталуха, його заступники Сергій Тарута, Олексій Мовчан, представники Національного банку, Інституту економіки та прогнозування  НАН України, Інституту демографії  та соціальних досліджень імені Птухи, реального сектору економіки та провідних об’єднань промисловців, підприємців, роботодавців.

Учасники наголосили на потребі активізації роботи існуючої Національної ради з питань відновлення України від наслідків війни (утворена згідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022) і затвердження нею заходів реалізації першого етапу Плану відновлення економіки.

За рік повномасштабної війни падіння ВВП склало 30%, на 30-35% просіло промислове виробництво. За кордон виїхало 7 млн. українців, ще стільки ж стали внутрішньо переміщеними особами. 60% ВПО не мають роботи і джерел доходу, окрім як допомоги держави.

І хоча соціальні програми, макроекономічна стабільність підтримуються за рахунок міжнародних грантів, кредитів, то забезпечення оборони держави, видатки на армію – це 100% кошти платників податків. Відтак, працююча економіка – це питання національної безпеки, а також передумова для повернення українських біженців з-за кордону.

«Пора переходити до конкретних прагматичних дій», – підкреслив у своєму виступі співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, президент УСПП Анатолій Кінах.

Лідер ділової спільноти запропонував наступний алгоритм дій в даному напрямку:

–       Провести аудит втрачених, пошкоджених активів, сформувати з них відповідний реєстр для негайної підготовки проектів, заходів залучення фінансових ресурсів. Проекти повинні передбачати обґрунтований рівень імпортозаміщення, локалізації виробництва;

–       Забезпечити реалізацію комплексу заходів задля стійкості національної економіки в умовах війни. Чимало пропозицій УСПП, Антикризового штабу ввійшли до проєкту однойменного рішення РНБОУ. Засідання Ради національної безпеки і оборони України щодо цього питання має відбутися вже найближчим часом;

–       Прийняти низку програм збереження і розвитку стратегічних галузей економіки: гірничо-металургійного комплексу, АПК, переробної промисловості, хімпрому, енергетичного і транспортного машинобудування, легкої промисловості та ін. Головне – виробництво на сучасних стандартах.

З перелічених галузей особливо в критичному становищі перебуває ГМК. Воєнні дії російського агресора призвели до втрати ключових заводів-гігантів в Маріуполі. Просіло і виробництво, і експорт – на 70% за минулий рік. Водночас, відновлення України потребуватиме мільйони тон сталі та металоконструкцій.

«Враховуючи, що ГМК на 100% приватизоване, нам потрібно, щоб виробництво було збережене в Україні і не перенесене за кордон. Ми не можемо дозволити собі перетворитися тільки в експортера руди», – наголосив Анатолій Кінах.

Ділову спільноту також турбує непогодженість дій уряду і Нацбанку в грошово-кредитній політиці. Це блокує доступ виробників до кредитних ресурсів та негативно позначається на експорті.

Також спроба провести прискорену корпоратизацію/приватизацію оборонно-промислового комплексу (ОПК) в умовах війни може мати негативні наслідки для обороноздатності держави. Анатолій Кінах запропонував провести окреме закрите обговорення даного питання.

Є запитання і до програми релокації підприємств. За рік нею скористалося близько 800 компаній, при тому, що тисячі підприємств перенесли свої активи за кордон. Тому на програму і її завдання потрібно поглянути ширше: це не тільки має бути допомога із переїздом, але й визначення економічної структури регіонів, вирішення соціальних питань трудових ресурсів, надання доступних кредитів під модернізацію чи закупівлю нового обладнання тощо.

Окремо слід перейнятися активізацією діяльності індустріальних парків. Із затверджених 60 наразі функціонує тільки 5. Представники бізнесу скаржаться на досі наявні бюрократичні перепони, попри те, що Україна надала учасникам ІП широкі пільги – податкові, регуляторні тощо, відсутня енергетична, транспортна інфраструктура.

Учасники слухань одностайно зійшлися в питанні стратегічного значення повернення українських біженців. За попередніми розрахунками, по завершенню війни готові повернутися десь 60% тих громадян, що виїхали. Відтак, близько 2 млн., а то і більше, будуть втрачені для нашої економіки. Це може коштувати 5-6% ВВП.

Перший віцепрем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свирденко зазначила, що для успіху потрібно, щоб економіка України росла в найближчі роки на 7% щороку.

Також вона повідомила, що уряд працює із міжнародними партнерами над розширенням грантів на переробну промисловість в Україні. Це дасть змогу експортувати менше сировини, але більше товарів із доданою вартістю. Відповідно, збільшиться і кількість нових робочих місць.

У пріоритеті Кабміну в напрямі економічного відновлення поки що переважно тактичні заходи: розмінування територій, відновлення ключової пошкодженої інфраструктури тощо.

На слуханнях говорилося про важливість розблокування морських портів для всього експорту України, а не тільки зернового коридору. За останній рік вантажообіг портів впав на 60%, повідомив Муса Магомедов, член Комітету ВРУ з питань економічного розвитку.

«Рада та КМУ мають розробити план, як рухатися до вказаної цілі. Якщо вдасться цього досягти, то це означатиме 500 тис. робочих місць в Україні», – зазначив він.

Серед пропозицій учасників до Плану відновлення економіки – ставка на переробні заводи, радикальне збільшення внутрішнього споживання сталі, кооперація АПК із енергетичним сектором (виробництво біометану) і т.д.

Елла Лібанова, директор Інституту демографії  та соціальних досліджень імені Птухи, наголосила на потребі розробки стратегії розселення населення після війни. Наразі західні регіони України значно перевантажені демографічно та екологічно, водночас як центральні області – мають значний вільний потенціал.

За підсумками комітетських слухань буде сформована робоча група – з числа народних депутатів-членів Комітету, експертів УСПП, Антикризового штабу, ділових та наукових інституцій, які підготують структуровані рекомендації для Верховної Ради і Кабінету міністрів.

Вони ж мають стати основою для засідання Національної ради з питань відновлення України від наслідків війни.

Економічна активність у 2023 році залишатиметься слабкою, але поступово пожвавлюватиметься в міру зниження безпекових ризиків. Ключовими проблемами, не пов’язаними безпосередньо із війною та руйнуваннями, залишаються адміністрування податків (блокування податкових накладних, труднощі із відшкодуванням ПДВ), різке підвищення деяких тарифів, збереження високої облікової ставки в 25% до 2024 року, недосконала система службових відряджень для бізнесу і виробників тощо.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу при УСПП, участь в якому взяли голова профільного парламентського комітету Дмитро Наталуха, заступник міністра економіки Ігор Фоменко, заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов, керівники профільних асоціацій – Будівельної палати, Укрцемент, Укрмашбуд тощо, представники малого і середнього бізнесу.

Ключовими питаннями засідання стали удосконалення процедур з бронювання фахівців, а також із службових відряджень за кордон.

За наполяганням УСПП, інших ділових асоціацій, затверджено постанову Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року, згідно якої бізнес зможе забронювати військовозобов’язаних працівників, які є критично важливими, щоб підприємство продовжувало працювати. За місяць вже 300 підприємств визначено як критично важливі, щодня формуються відповідні накази в Мінекономіки, процедура запрацювала.

Уряд провів роз’яснювальні зустрічі із спеціалістами обласних військових адміністрацій та центральних органів влади по виконанню даної постанови, повідомив Ігор Фоменко.

Проте, за словами самого бізнесу, механізм бронювання потрібно удосконалювати і надалі, адже виникає багато нюансів. Наприклад, за критеріями визначення критично важливого підприємства, під один із них (експорт, що перевищує 32 млн.) не підпадають компанії, що складаються із кількох юридичних осіб, каже Вадим Чагаровський, голова Ради директорів «Союзу молочних підприємств України». Він пропонує, щоб за даним критерієм розглядався кінцевий бенефеціар, а не окрема юридична особа.

Щодо службових відряджень, то тут ситуація ще складніша. За опитуванням, проведеним УСПП серед своїх членів, близько 60% бізнесу стикаються із нею. Поза тим, відрядження для укладання контрактів, постачання обладнання, участі у виставках є життєво необхідними для ділової активності.

Так, очільник асоціації «Укрмашбуд» Володимир Саченко відмітив, що організація поїздок конструкторів і техніків вітчизняних підприємств за кордон є непростим завданням. Наші заводи постачають комплектуючі на замовлення в Німеччину, Швецію, Італію, проте разом із товаром необхідні спеціалісти, які налагодять роботу тієї чи іншої техніки чи банально проведуть передачу товару.

За цими напрямками УСПП продовжить співпрацювати із Мінекономіки та іншими структурами.

Другим питанням порядку денного стала підготовка до слухань в Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку на тему: «План відновлення України від наслідків війни». Захід пройде 16 березня за ініціативи Українського союзу промисловців і підприємців.

За словами голови Комітету Дмитра Наталухи, вже зараз необхідно формувати умови для пожвавлення ділової активності та сприятливий інвестиційний клімат, щоб після перемоги був притік капіталу в Україну. У цьому він погоджується із позицією УСПП, що потрібна розробка конкретних галузевих програм, чіткі дати, з тим, щоб План набув конкретики і робота з його реалізації була розпочата.

«Інакше втрата виробничого потенціалу, людських ресурсів тощо змусить внутрішніх інвесторів орієнтуватися на західні ринки, а не на національний», – сказав пан Наталуха.

Завдяки пожвавленню діалогу бізнесу із владою, за останній час вдалося досягти низки конкретних результатів. Так, за словами президента УСПП Анатолія Кінаха, пропозиції Антикризового штабу включені до проекту рішення РНБО в рамках підготовки засідання з питання забезпечення стійкості та розвитку національної економіки в умовах воєнного стану.

Серед них пропозиції щодо формування інфраструктури,  ліцензійної підготовки та оснащення вузькопрофільних фахівців з гуманітарного розмінування, підготовки комплексної Державної програми з визначення потреб переміщення (релокації) виробничих потужностей суб’єктів господарювання, проектування об’єктів інфраструктури, що потребують невідкладного відновлення тощо.

Разом із Правлінням Національного банку України ведеться підготовка спільного із діловими асоціаціями засідання щодо удосконалення грошово-кредитної політики, підсилення кредитування економіки.

«Ця система де-факто зруйнована, залишилися окремі кредитні лінії, такі як «Доступні кредити 5-7-9». Ми за них вдячні, але цього явно недостатньо. Більше 45% бізнесу відчуває постійний брак обігових коштів», – наголосив Анатолій Кінах.

Також в рамках засідання Антикризового штабу були обговорені і інші проблеми, що турбують виробників. Для аграріїв – це потреба розмінування значної частини територій, які не можуть поки бути засіяні. Молочна галузь виступає за перегляд системи тендерів в Прозоро в бік надання переваги виключно виробникам продукції, а не посередникам. Те ж саме стосується і контактів на постачання харчів для ЗСУ – їх виконавцями мають бути виробники цієї продукції.

Будівельна палата України пропонує об’єднати існуючу програму «єОселя» із механізмом компенсації (векселями) власникам зруйнованого через війну житла, передбаченого в нещодавно прийнятому законопроекті №7198.

Сформоване за підсумками засідання АШ рішення буде направлене уряду, парламенту, Офісу президента, а також стане в основі Комітетських слухань, подальшої комунікації з НБУ, ДПС України тощо.

Експерти оцінюють прямі та непрямі збитки від війни в 600 млрд. доларів, те, що підраховано конкретно – 138 млрд. доларів руйнувань. Найбільше постраждала інфраструктура та промисловість. Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу при УСПП за участі представників Верховної Ради України, Уряду, НБУ, профспілок і галузевих асоціацій.  Учасники систематизували макроекономічні показники 2022 року та зробили прогноз на поточний рік.

Учасники засідання відзначили, що «дещо менше падіння економіки» не означає позитивні новини для бізнесу, експортерів в 2023 році. Ключовими проблемами залишаються недоступність кредитних ресурсів, труднощі із логістикою, відключення електроенергії, подальші проблеми із блокуванням податкових накладних. Хоча в даному питанні завдяки зусиллям УСПП були здійснені перші зрушення.

Я вважаю, що критичною ситуація залишається в гірничо-металургійному комплексі. Падіння виробництва та експорту тут перевищило 70%. Попри звернення промисловців, уряд досі не затвердив нормативно комплекс заходів по збереженню цієї стратегічної галузі. УСПП, Антикризовий штаб вже направили звернення на Президента та будуть і надалі добиватися прийняття плану порятунку ГМК.

За підсумками 2022 р., виробництво сталі в Україні скоротилось на 70,7%, чавуну – на 69,8%, прокату – на 72,0%. Україна втратила 2 металургійні заводи у Маріуполі, які виробляли 40% сталі в Україні. Інші заводи скоротили завантаженість виробничих потужностей на 50% і більше.

Через дорогу логістику залізорудні компанії України втратили ринок Китаю, на який до війни постачалося 40-45% українського залізорудного експорту.

Окрім безпосередньо бойовий дій, найбільшими викликами для української металургії стали логістичні проблеми та перебої в енергопостачанні. Морські порти ЄС мають відносно невеликі потужності. Згідно з оцінками учасників ринку, вони не мають потенціалу для обслуговування українського експорту. Через відключення електроенергії підприємства щоденно вимушені зупиняти виробничі потужності, що негативно впливає на терміни експлуатації обладнання та збільшує потреби у ремонтах.

Іншим питанням, яким активно опікується Антикризовий штаб – відновлення житла, що постраждало внаслідок російської агресії.  Ми отримали офіційну відповідь, що законопроєкт №7198, що був фактично заморожений з квітня, буде винесено н голосування найближчим часом. Очікуємо вже на його прийняття, це дасть змогу формувати відповідні державні цільові програми та систематизувати процес компенсацій.   Також УСПП домігся прийняття закону в грудні 2022 року №2732 про бронювання фахівців, тоді ж звернувся до Кабміну із закликом терміново прийняти необхідні підзаконні акти. Цього досі не зроблено, хоча проект постанови уряду є.

Є також позитивні новини по результатам наших звернень щодо неприпустимості ліквідації Мінагрополітики і Мінстратегпрому – ці питання зняті із порядку денного

Щодо АПК: попередні експертні прогнози  щодо зменшення посівних площ (на 45% до показників 2021 року), зміни структури посівів та зниження врожайності зернових культур (на 10-30% порівняно до середньої урожайності минулих років) та очікуване зменшення експортного потенціалу  зернових потребує серйозного реагування з боку влади.

Як повідомив на засіданні Антикризового штабу – Перший заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький:  падіння в АПК минулоріч співпадає із падінням ВВП та становить близько 30%. Доступний ресурс землі на посівну – 19 млн гектарів.  Цьогоріч аграрії внесуть 40-50% добрив від потрібної норми, що вплине на врожайність. Зростання вартості логістики (УЗ свого часу підняла тарифи аж на 70%, проти чого неодноразово виступали і виробники, і УСПП) призводить до того, що 40-50% прибутку від зернових на міжнародних ринках «з’їдає» доставка. Проблема № 2: вартість логістика і потреба в кредитах», – підсумував урядовець.

За підсумками засідання Антикризовий штаб направить свої пропозиції уряду, парламенту та Офісу президента. Враховуючи критичну ситуацію в ГМК, промисловці готуватимуть повторне звернення на Президента із уточненими показниками за 2022 рік та своїми прогнозами (загалом невтішними) на 2023 рік.

Відео дивитися тут

До Українського союзу промисловців і підприємців надходять чимало скарг від бізнесу на комунікації з податковою і УСПП прагне розібратися, чи проблема є системною. Відтак, чергове засідання Антикризового штабу цього разу було присвячене податковим питанням. До заходу долучилися в.о. першого заступника голови ДПС Владислав Бугасов, представники «Енергоатому», «Лайфселл», «Укрмашбуд», Української зернової асоціації  тощо.

В ході заходу відзначалось, що за підсумками року прогнозний дефіцит бюджету складе 1,5 трлн. гривень або 32% ВВП. Безробіття сягає 32%.  Ми повинні боротися за кожне працююче підприємство. Кожне втрачене робоче місце – це своєрідний «подарунок» ворогу. Основною проблемою є нестача інформації по бюджетному відшкодуванню експортерам, на що неодноразово скаржились представники великих і малих компаній. УСПП направляв відповідні запити в Мінфін, інші структури, втім, даних для аналізу промисловцям і підприємцям так і не надано.

Через це важко визначити обсяг проблеми, за деякими експертними думками, йдеться про мільярди гривень. Це, по суті, безвідсоткове кредитування бюджету підприємцями, які самі страждають від нестачі оборотних коштів і постійного падіння виробництва.

Чому відшкодування ПДВ настільки важливе, не враховуючи власне фінансову складову? Судячи із звернень підприємців, це призводить до негативних наслідків по всьому ланцюжку контрагентів: невчасно реєструються податкові накладні, накопичується податковий борг, до бізнесу застосовуються штрафні санкції. В умовах воєнного часу та блекаутів для багатьох це стає непосильним бар’єром в роботі.  УСПП просить відкрити реєстр накладних, щоб проаналізувати ситуацію і надати відповідні пропозиції уряду.

У перевірках на предмет можливості надання бюджетного відшкодування є випадки затягування цього процесу, застосування норм Порядку №1165 щодо зупинення реєстрації податкових накладних у випадку виявлення ризикового контрагента в ланцюжку тощо.

В умовах постійних блекаутів, проблем з енергопостачанням бізнес невчасно реєструє податкові накладні та потім отримує їх блокування і інші проблеми. УСПП наполягає на незастосуванні штрафних санкцій до підприємців на період воєнного стану.

Повідомляється, що за жовтень 2022 року випадки блокування ПН стали масовими, причому блокуються операції, що є постійними для підприємств.

Є і позитивні зрушення, на чому наголосила віце-президент УСПП. Поки ділове середовище очікує на Постанову КМУ щодо переліку територій, на яких відбувалися бойові дії, які перебували під тимчасовою окупацією, в співпраці з Мінфіном, ДПС, Комітетом ВРУ напрацьовано відповідний законопроєкт №7720. Ним вирішуватиметься низка питань, у тому числі враховуються пропозиції УСПП.

Для того, щоб більш предметно опрацювати вищезгадані скарги бізнесу УСПП направить  їх ДПС і пропонує обговорити в робочому порядку за напрямами.

В.о. першого заступника голови ДПС Владислав Бугасов підтвердив готовність податкової посилити комунікації і разом опрацювати звернення підприємців, а також теми щодо блокування ПН, відшкодування ПДВ тощо.

Водночас УСПП не обмежується цим та хотів би обговорити із фіскальним органом звільнення компаній від рентної плати за використання радіочастотного ресурсу в регіонах, які перебували під тимчасовою окупацією.

Учасники засідання з числа представників різних компаній  говорили також про потребу вирішення проблеми з оподаткуванням ввозу дизель-генераторів (постанова №224 стосується медичних засобів і на кордоні підприємці, що завозять генератори, змушені платити мито), термінів нанесення  на них знаків відповідності.

Підсумкові пропозиції Антикризового штабу будуть оформлені вже наступного тижня, оприлюднені на сайті УСПП та надіслані уряду, ДПС.

Штаб створений під егідою українського Союзу промисловців і підприємців. У складі: представники уряду  (заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов), ВРУ (голови профільних комітетів Данило Гетьманцев, Дмитро Наталуха), Нацбанку України (голова Ради Богдан Данилишин), Офісу Президента, обласних військових адміністрацій (голова Закарпатська ОВА Віктор Микита), Торгово-промислової палати, Будівельної палати, профспілок, роботодавців, галузевих асоціацій тощо.

Штаб концентрується на оперативному вирішенні проблемних питань українських експортерів, виробників, аграріїв в умовах воєнного стану, допомозі в  релокації підприємств із зон бойових дій, підготовці пропозицій по нормативному забезпеченню даних процесів.

Президент УСПП Анатолій Кінах коротко окреслив ситуацію в економіці України. Війська рф усвідомлено нищать цивільну та транспортну інфраструктуру в країні, обстрілюють мирні міста, мінують поля і дороги. Це створює чималі безпекові, організаційні, фінансові виклики для бізнесу і промисловості. За підсумками 2022 року втрати України від війни, яку веде проти неї рф, можуть становити до 45% ВВП. Половина українців працездатного віку або втратили своє робоче місце, або отримують урізані чи нерегулярні виплати.

«Ми повинні ефективно використати комунікаційний майданчик Антикризового штабу, щоб оперативно вирішувати проблеми як загальноекономічні, так і кожного окремого підприємства, що звернеться до нас».  Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий погодився із тим, що запас фінансової міцності в умовах війни  в громадян вичерпується, а тому конче необхідно стимулювати відновлення виробництв. Зі свого боку профспілки активно допомагають внутрішньо переміщеним особам  в гуманітарному плані. Для переселенців відкрито всі санітарно-курортні заклади профспілок і 7 тис. наших співгромадян знайшли там тимчасовий прихисток.  Також Осовий високо оцінив ті результати, яких добилася Національна тристороння соціально-економічна рада (НТСЕР) у напрямі виключення рф із міжнародних організацій, лобіювання підтримки громадянським суспільством ЄС надання Україні статусу кандидата.

Сергій Тихонов поінформував, що представники Мінстратегпрому перебувають в регіонах країни для допомоги із релокацією промислових підприємств, розміщенням внутрішньо переміщених осіб.

«На сьогодні 360 підприємств переїхали в західні області, з них 94 на Закарпаття. Якщо на першому етапі половина всіх релокованих фірм – це були ІТ та легпром, то зараз 14% мають машинобудівні підприємства. Збільшилась кількість заявок від переробної галузі АПК». За його словами, ключовими потребами на даний час є: наявність фінансового інструменту від Нацбанку щодо викупу житла для ВПО, зміни в законодавство щодо земельних питань, індустріальних парків. За його словами,  в Солотвино (Закарпатська обл.) незабаром буде зареєстрований перший за час війни індустріальний парк, що займатиметься меблевою промисловістю.

«Релокація підприємств повинна бути удосконалена на урядовому рівні. По суті, переїзд кожного виробництва – це окремий своєрідний бізнес-план. Але є речі, які мають передбачатися автоматично: доступ до сировинної бази, фінансів, налагодженість логістики, вирішення соціально-побутових проблем трудового колективу та їхніх сімей», – зазначив Анатолій Кінах

Представник УСПП в Харкові Едуард Набока домовився із Мінстратегпромом вирішувати низку подібних завдань для підприємства «Турбогаз», яка планує перемістити потужності на захід країни.  «Є питання щодо дозволів на тимчасовий виїзд за кордон для фахівців, які обслуговують експортовані Україною товари авіа-, машинобудівної промисловості тощо. За підтримки УСПП був направлений відповідний лист до уряду, є доручення Прем’єр-міністра, але на практиці виконання поки немає. Варто пришвидшити цю роботу», – наголосив Едуард Набока.

Український союз промисловців вже на зв’язку із урядом з даного питання і має надію, що найближчими днями відрядження спеціалістів, як і бронювання фахівців на стратегічно важливих підприємствах – буде вирішене.

Антикризовий штаб також обговорив проєкти будівництва житла для внутрішніх переселенців. Своє бачення виклав президент Будівельної палати України Петро Шилюк. Він повідомив, що в умовно безпечних регіонах  України галузь готова поновити роботу. Також, на його думку, оскільки в країні війна, то уряд повинен тимчасово регулювати ціноутворення на ринку.

«Для будівників тонна металу коштує 35 тис. грн., кіловат година електроенергії – 5,6 грн і т.д. Якщо держава не регулюватиме, то матимемо захмарні ціни на ринку, житло не буде доступним за ціною для українців. Обмежувати націнку на прибуток наразі потрібно у всіх галузях»,  – заявив П.Шилюк.

УСПП підтримує пропозиції Будівельної палати і після їх остаточного формулювання – направить в уряд. При цьому Анатолій Кінах звернув увагу, що паралельно треба врегулювати і перелік критичного імпорту. Окрім дійсно потрібних для армії, оборони, гуманітарних потреб і виробництва товарів комплектуючих, сюди віднесені навіть деякі фрукти і т.д.

«До 90% позицій довоєнного імпорту зараз входять до номенклатури «критичного». Це негативно впливає на вітчизняного товаровиробника», – переконані в діловому союзі.

Заступник гендиректора ТОВ «Нібулон» Михайло Різак порушив також питання, про яке вже раніше висловлювався УСПП: необхідність відновлення реєстрації податкових накладних та відшкодування ПДВ.

«Ці кошти підуть до АПК на польові роботи, також для підвищення пропускної спроможності пунктів пропуску на кордоні з країнами ЄС. Важливим є і бронювання с/г техніки. Є випадки, коли філії із земельним банком в 10 тис. га залишалися без бензовозів взагалі. Уряд має визначити мінімальні гарантії наявності техніки, спираючись на розрахунок потреб для аграрних господарств», – вважає Михайло Різак.

Переорієнтація логістики експорту з морської на автомобільну і залізничну – болюче питання для аграріїв, металургів, підприємств, орієнтованих на зовнішні ринки. До війни і блокування рф морських шляхів, 65% експорту йшло через порти.

За інформацією президента ТПП України Геннадія Чижикова, на складах в Україні перебуває 2 млн. тон соняшникової олії. За 2 тижні автотранспортом експортовано тільки 24 тис. тон, що є трохи більше 1%. Палата на постійному зв’язку із митницею та МінАПК.

«Маємо запропонувати нестандартні рішення для розширення пропускної спроможності пунктів пропуску. На складах в Україні зберігається велика кількість агросировини і продукції: зерна,  олійних і тд. З новим врожаєм, ми занепокоєні, може виникнути проблема із його зберіганням. Тому  ми зацікавлені в відновленні обсягів експорту, бо це і джерело надходження валюти», – відповів на це президент УСПП Анатолій Кінах.

Антикризовий штаб збиратиметься кожні 10 днів. До наступного засідання будуть напрацьовані спільні пропозиції по означеним питанням, а деякі (релокація названих підприємств, дозволи на тимчасові відрядження українських фахівців)   – плануються бути вирішеними.

Антикризовий штаб є відкритим до співпраці, експерти, представники ділових асоціацій, органів влади, обласних військових адміністрацій – можуть доєднуватися до спільної роботи.

відео