Анатолій Кінах

Tag Archive : Антикризовий штаб

Наразі рівень кредитування бізнесу в нас є найнижчим серед розвинених країн світу – всього 7% від ВВП. У той час, коли в Чехії та Польщі цей показник варіюється в діапазоні 70-80% від їх ВВП.

Антикризовий штаб, Український союз промисловців і підприємців веде постійний діалог з цього питання  з Нацбанком та урядом. Є перші досягнення: розширення програми «Доступні кредити 5-7-9» і її фокус на переробну промисловість і підприємства на прифронтових територіях; НБУ знизив облікову ставку в цілому з 25% до 15%.

Проте цього недостатньо, потрібна комплексна грошово-кредитна, монетарна політика, спрямована на розвиток економіки і самозайнятості.

В продовження цих зусиль голова Антикризового штабу, президент УСПП Анатолій Кінах провів зустріч із президентом Асоціації українських банків Андрієм Дубасом і головою Ради АУБ Станіславом Аржевітіним.

Сторони обговорили питання ресурсного забезпечення стійкості національної економки, а також реалізацію проєктів із відновлення України від наслідків повномасштабної агресії рф.

Учасники зустрічі домовилися об’єднувати зусилля щодо адаптації національної грошово-кредитної, монетарної політики до викликів воєнного стану. Серед іншого, йшлося про потребу налагодження системної взаємодії в цьому напрямі між урядом, парламентом та Нацбанком – із залученням до діалогу представників бізнесу, промисловості, експертів.

УСПП та Асоціація українських банків прийняли рішення про постійні комунікації.

На початку 2024 року сторонами заплановане проведення цільового засідання щодо покращення національним виробникам і експортерам доступу до ресурсів.

В наступному році в Україні планують виробити мільйон FPV дронів, також розширити виробництво снарядів, ракет, спецтехніки тощо. У більшості проєктів йдеться про кооперацію із європейськими чи американськими партнерами.  З відкритих джерел відомо, що США надали нам технічні дані для початку місцевого виробництва гібридних систем ППО FrankenSAM. На потужностях країн НАТО Укробонпром розпочав серійне виробництво 82-мм та 122-мм мінометних мін. Найбільший німецький виробник озброєнь Rheinmetall AG відкриє завод з виробництва бронетехніки в Україні. І це лише деякі із підписаних угод чи озвучених в публічній площині домовленостей.

Бюджет розвитку оборонно-промислового комплексу в Україні в 2024 значно зросте – із 12 млрд. грн цьогоріч до 51 млрд. в наступному році.

Розпочатий випуск артилерійських снарядів, збільшено виробництво дронів (наприклад, за грудень 2023 року – 50 тис.) тощо.

Втім, на порядку денному залишається головне питання: а чи достатньо цього озброєння для успішної оборони та контрнаступів, де і яким чином ці потужності можуть бути підсилені.

За словами президента Українського союзу промисловців і підприємців, прем’єр-міністра України в 2001-2002 рр. Анатолія Кінаха, всі вищеозвучені прогнозні показники по фінансуванню виробництва зброї і спецтехніки в Україні на 2024 рік – це всього 50% потужностей нашого ОПК.

«Ми можемо виробляти значно більше. Що для цього потрібно? Державні цільові програми, стабільні замовлення від держави, розраховані на 2-3 роки наперед, вчасна оплата виробникам. Тільки так ми зможемо вийти на промислове серійне виробництво та масштабувати зразки зброї, що ефективно зарекомендували себе на полі бою. Знову ж таки, потрібен розвиток державно-приватного партнерства,  кредитування за доступними ставками, кооперація як із західними партнерами, так і з внутрішніми суміжними галузями», – розповів Анатолій Кінах в інтерв’ю каналу  Ukrlife із Людмилою Немирею.

Також серед першочергових і термінових рішень влади має бути переведення економіки на «воєнні рейки», тобто її максимальна мобілізація на завдання обороноздатності країни, та постійна координація цього процесу з боку уряду.

В Кабміні повинна бути відповідальна особа  на рівні віце-прем’єр міністра з розвитку оборонно-промислового комплексу, виробництва ОВТ, яка би і координувала державно-приватне партнерство, залучення іноземних інвестицій та виробників в цій царині.

Лідер ділової спільноти також прокоментував тему затримки постачання з ЄС боєприпасів (з обіцяного 1 млн. снарядів до кінця року сумарно встигне надійти максимум 400 тис.).

За його словами, США та ЄС розуміють загрозу з боку рф та потребу перемоги України в цій війні. Відтак, оборонно-промисловий комплекс країн НАТО збільшує свої потужності. З іншого боку, це потребує часу, здебільшого йдеться про 1-2 роки.

«За оцінками західних спецслужб, рф в рік виробляє десь 1,5-1,7 млн. снарядів 152 калібру. США в місяць випускають 26 тис. (в рік близько 312 тис.)  155-каліберних снарядів натівського стандарту. По країнам ЄС своя статистика, але з огляду на те, що всі вони збільшили фінансування своїх ОПК та оборонних замовлень, рівень виробництва зброї має бути підвищений», – розповів Анатолій Кінах.

Нагадаємо, що УСПП, Антикризовий штаб стійкості економіки в умовах воєнного стану, аналітичні інституції включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ – готують відповідну записку на Президента України щодо необхідних кроків по запуску серійного виробництва зброї, спецтехніки та масштабування їх зразків.

Документ враховуватиме попередні рішення Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наявну ситуацію.

 

 

 

 

 

Залежність від зовнішнього фінансування та обмежені шляхи експорту матимуть серйозний вплив на економіку України в наступному році, пише Reuters.

У цьому зв’язку – УСПП висловлював своє занепокоєння відсутністю в уряду чіткої стратегії збільшення економічної самодостатності України. Зараз майже 50% доходів державного бюджету складає фінансова допомога з боку міжнародних партнерів. У держбюджеті на 2024 рік заплановано покриття дефіциту в 41 млрд. доларів, отримавши кошти у тому числі із США та ЄС. Проте процес їх виділення складний, наприклад, в Конгресі досі заблокований відповідний пакет допомоги з боку республіканців. А в Європейському Союзі фінансування блокує Угорщина, котра бажає таким чином вирішувати власні проблеми у взаємовідносинах із ЄС.

Я вважаю, що є очевидним – зменшення чи затримка із наданням допомоги нашими міжнародними партнерами можуть негативно вплинути на ситуацію із соціальними виплатами в Україні та на інші сфери. Відтак, надзвичайно важливо створювати стимули для національної економіки, яка має нарощувати оберти попри війну.

«Що потрібно? Знизити податковий тиск для бізнесу та не «кошмарити» його зайвими перевірками, розгорнути програми доступного кредитування за участі банківського сектору, а не лише за кошт держбюджету, запустити механізми підтримки переробної галузі, скоротити державні невійськові витрати (бруківка, дороги), водночас інвестуючи в відкриття нових виробництв», – зазначив лідер ділової спільноти.

Щодо труднощів із експортом, які відчуває наш бізнес у зв’язку із перманентними блокуваннями поляками/словаками сухопутних пунктів пропуску, то тут, безумовно, потрібна дипломатична і юридична робота з боку України та асоціацій бізнесу ЄС. Водночас, це чіткий сигнал, що потрібно розвивати знову ж таки переробну галузь. Обсяги продукції тоді будуть значно менші, але вона міститиме додану вартість і коштуватиме дорожче. Плюс це робочі місця та інвестиції в Україну.

Збільшення економічної самодостатності – це не про підвищення податків чи друк грошей – такі речі будуть контрпродуктивні. Навпаки, потрібно визначити найбільш ефективні і потрібні галузі промисловості – це ОПК, гірничо-металургійна, хімічна, будівельна, переробка в АПК, легка промисловість тощо – і розміщати тут державні замовлення, давати можливості для залучення кредитних коштів.  Другий крок – інтегрувати наших виробників і їх потужності в План відновлення України, а також ті окремі проєкти із відбудови постраждалих регіонів, що фінансуються коштом міжнародних партнерів

Частина цих пропозицій врахована в аналітиці Ради національної безпеки і оборони України, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, Мінекономіки України тощо.

До прикладу, по налагодженню серійного виробництва в ОПК і масштабуванню зразків зброї і спецтехніки готується спільна записка аналітичних центрів, УСПП, Антикризового штабу до Президента України.

Про розвиток переробної галузі заговорили в уряді на постійній основі, зокрема, виділивши фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» з ухилом саме в цю сферу.

Проте потрібні комплексні і системні дії. Антикризовий штаб за участі представників парламенту, Кабміну, Офісу президента, науково-експертних інституцій, бізнес-організацій наполягає на підсиленні спільних дій по підвищенню економічної самодостатності України.

Реформа та модернізація оборонно-промислового комплексу України та серійне виробництво потрібної для ЗСУ зброї і спецтехніки мають стати основою діяльності уряду, парламенту, науково-дослідних інституцій в 2024 році. Про це ми говорили на  засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Лише спільними зусиллями виробників і громадського сектору зараз майже ліквідована штучна та ганебна проблема, пов’язана із вимогами Держаудитслужби України щодо перерахунку прибутку підприємств, які забезпечують Збройні Сили України (ЗСУ), до бюджету.

Сьогодні ця ситуація під контролем, включаючи ті кримінальні справи, які спробували відкрити проти керівників підприємств. Ми будемо далі її моніторити. Ця проблема могла бути вирішена за годину шляхом внесення деяких змін у відповідну постанову уряду. Тож те, що вона розтяглася на місяці – це приклад некомпетентності низки відповідальних осіб, що неприпустимо в умовах війни із таким потужним агресором, як рф.

У продовження обговорення питань підвищення обороноздатності країни,  з урахуванням рішень Ради національної безпеки і оборони України, уряду та наукових інституцій, включаючи Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, НАНУ, готується відповідна записка на Президента України-Верховного Головнокомандувача.

Важливим напрямком є  запуск серійного виробництва боєприпасів та техніки в Україні – йдеться про негайну потребу формування чіткої вертикалі управління цими процесами, методів масштабування та серійного виробництва тих зразків зброї, спецтехніки, які ефективно зарекомендували себе на полі бою. Важливо паралельно здійснювати сертифікацію виробництва, адаптацію до стандартів НАТО. На основі цих зусиль необхідне затвердження Державної програми реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу, а також виробництва зброї і спецтехніки в кооперації із західними партнерами, такими як США, Канада, Великобританія та Європейський союз на принципах мобілізаційної воєнної економіки.

Згадана записка профільних інституцій буде передана президенту в найближчі терміни. Структуровані об’єднання бізнесу, які представляють виробників зі сфери ОПК будуть і далі працювати над тим, щоб запропонована стратегія була реалізована.

 

Українські промисловці і підприємці зауважили, що дії польських перевізників, які блокували основні 4 пункти пропуску на українсько-польському кордоні, шкодять не тільки економіці України, але й Польщі, Євросоюзу в цілому.  

“Ми можемо оцінити поточні збитки для нашої економіки в розмірі кількасот мільйонів євро. Водночас, є економічні втрати і польського бізнесу, а також європейських контрагентів/споживачів української продукції”, – йдеться у зверненні.

Так, Міжнародне товариство польських підприємців в Україні вже висловило протест проти блокади кордону. Партнери зазначили, що блокада призводить до зменшення товарообігу, штрафів за несвоєчасну доставку, відмови від тендерів тощо, і ці негативні наслідки зачіпають обидві сторони кордону. Про збитки говорять бізнес-контрагенти з Латвії, Німеччини тощо.

Також УСПП зазначив у зверненні до польського президента, що вже відомі окремі випадки, коли гуманітарна допомога та цистерни з паливом теж не пропускаються.

Враховуючи важку ситуацію, в якій перебуває Україна через війну, розв’язану російським агресором, будь-яке затримання вантажу може мати серйозні наслідки для життя наших захисників та цивільного населення.

“Ми не ставимо під сумнів право польських контролюючих органів, міжнародних перевізників відстоювати свою позицію в межах чинного в Польщі законодавства. Але, у відповідності до міжнародних норм, будь-які дії чи акції протесту не мають перешкоджати свободі транзиту як основному принципу ГАТТ та Світової Організації Торгівлі, членами якої є наші країни. Віримо у Вашу здатність вирішити цю проблему в інтересах обох наших країн. Блокада кордону не тільки шкодить економіці України та Євросоюзу, але й може сприяти інтересам спільного ворога – російської федерації”, –  підкреслили українські промисловці.

Напередодні УСПП вже звернувся до президента Єврокомісії пані Урсули фон дер Ляєн, президента України Володимира Зеленського, провідних бізнес-асоціацій Польщі, з якими має підписані договори про партнерство – Роботодавці Польщі, Союз промисловців і роботодавців Польщі, Польсько-українська господарча палата тощо – з проханням долучитися до врегулювання цієї ситуації.

Бізнес-спільнота України закликає обидві сторони зосередитись на:

розбудові існуючих та спорудженні нових спільних пунктів пропуску;

зближенні митних процедур та практик митних відомств обох країн;

підписанні Угоди про спільний контроль на кордоні між Україною та Республікою Польща.

Міністр інфраструктури Польщі Анджей Адамчик в останній день свого перебування на цій посаді закликав український уряд виконати вимоги польських перевізників.

Водночас лідер польської опозиції – “Громадянської коаліції” – Дональд Туск звинуватив польський уряд у бездіяльності в ситуації з блокадою прикордонних переходів на кордоні з Україною.

Через повномасштабну агресію рф Україна стикнулася зі складними викликами. Щонайменше 6,3 млн. біженців за кордоном, стільки ж внутрішньо переміщених осіб. Десятки тисяч жертв серед цивільного населення, цинічно вбитих ворогом, зруйновані цілі міста, агресором заміновано понад 174 тисячі квадратних кілометрів. Економічні втрати від війни обчислюються в понад 700 млрд. доларів – це і прямі наслідки російського вторгнення, так і потреба у відновленні зруйнованої інфраструктури, логістики, людського капіталу.

У таких надзвичайних обставинах ще більше актуалізується важливість компетентності та державницького підходу органів влади, а також їх здатність враховувати фактор часу та не затягувати із проведенням необхідних реформ.

На цьому акцентують в Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану, який об’єднує провідні галузеві асоціації промисловців, експертно-аналітичні установи, представників Національної академії наук, парламенту, уряду, Нацбанку, а також профспілок.

«Турбує те, що на десятому році війни рф проти України, останні 2 з яких – це повномасштабна агресія, у нас бракує системності в тому, щоб організувати міцний економічний тил, підвищувати власну обороноздатність за рахунок виробництва боєприпасів, РЕБ тощо, мобілізувати економіку та суспільство на пришвидшення перемоги над росіянами. Лише зараз налагоджується виробництво боєприпасів, броньованої техніки тощо. Відсутня комплексна промислова політика як така, хоча ситуація у виробників не найкраща».

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАНУ, за І півріччя 2023 року обсяг реалізації по промисловості загалом скоротився на 28%, в тому числі по добувній – на 53,7% та по переробній – на 33,45 ( у порівнянні з довоєнними 2021 р). Обсяг промислової продукції реалізованої за межі країни впав на 57,4%, по добувній промисловості – на 77,2%, по переробній на 51,8%.

І поки уряд активно анонсує підтримку переробної промисловості в Плані відновлення України, а також заходах, що мають бути представлені європейським партнерам у відповідь на виділення 50 млрд. євро до 2027 року, на практиці поки немає ні доступного кредитування, ні численних грантів, ні страхування воєнних ризиків для інвесторів.

Антикризовий штаб вже направив в Кабмін та парламент пропозиції по підтримці галузі агропереробки, металургії та виробництва будівельних матеріалів. Це базові опори для економіки відновлення, яке, переконані експерти, потрібно починати вже зараз – особливо в умовно безпечних областях, а також на деокупованих територіях. Наявність робочих місць, поява нових виробництв, пожвавлення економіки, відбудова житлового фонду – всі ці фактори сприятимуть поверненню українських біженців додому. Бо нестача робочих рук, як прогнозує Мінекономіки, може сягнути вже 4,5 млн. Також нам потрібна сильніша економіка, щоб більше фінансувати ЗСУ, Сили оборони в цілому, здійснювати технічне переоснащення армії, про що йшлося в статті Головнокомандувача В.Залужного.

«Натомість багато реформ просто поставлені на паузу. Потрібна зміна грошово-кредитної політики в бік повернення банків до кредитування бізнесу, зменшення податкового навантаження та тиску на підприємництво, страхування воєнних ризиків тощо. Плюс до цього посилення державної політики  локалізації виробництва, захисту прав та інтересів наших експортерів, особливо тих, що постачають продукцію із додатковою вартістю», – переконаний голова Антикризового штабу, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

В інтерв’ю Ukrlife TV лідер ділової спільноти підкреслив, що особливо неприйнятним фактом в нинішніх умовах воєнного стану є корупція в органах державної влади, місцевого самоврядування, митниці чи податковій, судах.

«У поєднанні з некомпетентністю це дуже загрозливий фактор. Під час війни корупція – державний злочин. Коли кожна гривня і ресурси надзвичайно важливі для забезпечення обороноздатності та соціально-економічного розвитку, корупція може серйозно підірвати потужність держави. Корупційні прояви в органах влади повинні жорстко пригнічуватися», – каже президент УСПП.

На його думку, війна не терпить зволікань, і країна повинна бути готовою реагувати на зміни в обстановці в найкоротший термін. Недостатня якість управління, ситуативне реагування на виклики замість системного антикризового підходу сможуть призвести до серйозних негативних наслідків для країни.

План відновлення України стає однією з найважливіших стратегічних ініціатив, яка повинна бути реалізована органами влади, міжнародними партнерами та бізнес-спільнотою України. Цей план повинен включати в себе конкретні заходи з відновлення економіки, промислового виробництва на інноваційно-індустріальних засадах, інфраструктури та обороноздатності країни.

УСПП, Антикризовий штаб наполягають на тому, що впровадження першого етапу Плану відновлення повинне відбуватися уже, не обмежуючись тільки анонсами чи дискусіями.

 

 

 

 

Мій виступ про стан справ у галузі будівельних матеріалів обговорювали на розширеному засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП. До заходу долучилися представники профільних комітетів ВРУ, Кабміну, галузевих асоціацій виробників будматеріалів, профспілок.

Загалом всі присутні були одностайні в тому, що підтримка промисловості будівельних матеріалів необхідна в контексті Плану відновлення України від наслідків війни.

Наразі галузь втратила 30% виробничих потужностей, а рівень завантаженості підприємств – від 10 до 40%. В Україні немає актуалізованого реєстру виробників, їх продукції, обсягів та цінової політики. Це ускладнює завдання залучення національного бізнесу до локальних проєктів із відбудови, які фінансуються урядами європейських країн, Світовим банком, USAID та іншими міжнародними структурами.

Серед інших проблем – ускладнена логістика (особливо залізницею, будівельники не можуть користуватися власними локомотивами), зростання собівартості продукції на 100%, замінованість кар’єрів, брак кадрів.

Попри те, що позитивний прогноз на наступний рік говорить про зростання в галузі будматеріалів на +22%, цього мало і держава має підтримати різними заходами виробників.

На цьому наголосив нардеп, заступник голови Комітету ВРУ з економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він зазначив, що потрібне ухвалення низки законопроєктів: №9627 про спрощення зміни цільового призначення землі для промисловості і енергетики; № 9015 про страхування інвестицій від воєнних ризиків. Водночас, народний депутат також звернувся до Українського союзу промисловців і підприємців із проханням оцінити, наскільки можливий закон про локалізацію для будівельників спрацює в нинішніх реаліях.

ДИВИТИСЯ ВІДЕО ТУТ

У процесі відбудови України знадобляться великі обсяги якісних будівельних матеріалів: але зараз галузь в кризі

Будівельна галузь є однією з ключових в процесі відбудови України від наслідків повномасштабної агресії рф. Через війну, розв’язану росією, понад 4 млн. українців втратили своє житло, чимало руйнувань завдали ворожі обстріли і транспортній, промисловій інфраструктурі.

Окрім цього, в нашій країні вже накопичилося 90 млн. тон будівельного сміття, яке потрібно кудись дівати. Кабмін пропонує його переробку, але тоді варто надавати виробникам якісь пільги чи стимули робити це. Окрім того, кажуть експерти, невідомо, якої якості будуть продукти такої переробки.

Стан справ у галузі будівельних матеріалів обговорювали на розширеному засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП. До заходу долучилися представники профільних комітетів ВРУ, Кабміну, галузевих асоціацій виробників будматеріалів, профспілок.

Загалом всі присутні були одностайні в тому, що підтримка промисловості будівельних матеріалів необхідна в контексті Плану відновлення України від наслідків війни.

Наразі галузь втратила 30% виробничих потужностей, а рівень завантаженості підприємств – від 10 до 40%. В Україні немає актуалізованого реєстру виробників, їх продукції, обсягів та цінової політики. Це ускладнює завдання залучення національного бізнесу до локальних проєктів із відбудови, які фінансуються урядами європейських країн, Світовим банком, USAID та іншими міжнародними структурами.

Серед інших проблем – ускладнена логістика (особливо залізницею, будівельники не можуть користуватися власними локомотивами), зростання собівартості продукції на 100%, замінованість кар’єрів, брак кадрів.

Попри те, що позитивний прогноз на наступний рік говорить про зростання в галузі будматеріалів на +22%, цього мало і держава має підтримати різними заходами виробників.

На цьому наголосив нардеп, заступник голови Комітету ВРУ з економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він зазначив, що потрібне ухвалення низки законопроєктів: №9627 про спрощення зміни цільового призначення землі для промисловості і енергетики; № 9015 про страхування інвестицій від воєнних ризиків. Водночас, народний депутат також звернувся до Українського союзу промисловців і підприємців із проханням оцінити, наскільки можливий закон про локалізацію для будівельників спрацює в нинішніх реаліях.

«Локалізація в машинобудуванні, якої було досягнуто спільними із промисловцями зусиллями, вже дала гарні результати: зростання частки в продукції вітчизняного виробництва на 10-15-20%. Я бачив окремі приклади із 80%», – сказав Дмитро Кисилевський.

УСПП надасть свою експертизу в цьому напрямі, а також, за пропозицією профільних асоціацій та експертів, опікуватиметься формуванням робочої групи, що регулярно проводитиме засідання та напрацьовуватиме необхідні норм для законодавства.

Нагадаємо, що це вже друге засідання Антикризового штабу, присвячене питанням  збереження та розвитку потенціалу промисловості будівельних матеріалів в Україні.

Системними нерозв’язаними проблемами галузі залишаються відсутність чіткої системи сертифікації, узгодженої із європейськими стандартами; ринкового нагляду за постачальниками продукції (захист сумлінних виробників); протекція національного ринку від контрафакту або ж іноземних товарів неперевіреної якості.

Про це заявив Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів.

Окремо учасники зустрічі зупинилися на тому, що Регламент ЄС 305/2011, який встановлює гармонізовані вимоги для випуску та збуту будівельної продукції, відкладений до імплементації в Україні до 2025 року.

«Ми обговорювали із Мінекономіки План відновлення, під який ЄС виділяє Україні 50 млрд. євро. Впровадження Регламенту 305 перенесено на січень 2025 року. Плюс немає регуляторної рамки, як стимулювати переробку будівельного сміття», – повідомила вона.

Щодо переробки, то тут президент УСПП Анатолій Кінах відмітив, що грантова програма, яку пропонує уряд, зовсім невелика та не покриває потреб заявників.

«За цей час надійшла 2141 заявка від виробників, з них погодили тільки 23%, а кредити отримали 17%. Ми пропонуємо уряду, парламенту разом з нами розглянути і вирішити ці питання», – сказав лідер ділової спільноти.

УСПП вже давно добивається впровадження цілісної державної політики кредитування реального сектору економіки, за цей час облікова ставка НБУ була знижена з 25% до 16%, в умовах воєнного стану все ж продовжена програма «Доступні кредити 5-7-9». Але все ж цього мало, комерційні кредити досі недоступні виробникам, а вищезгадана програма має вкрай обмежені можливості.

За результатами засідання Антикризового штабу будуть підготовлені спеціальні рекомендації. Документ передадуть у Верховну Раду України, Кабмін, профільні наукові, експертні інституції.

В Україні вже 4 квартал поспіль падають обсяги комерційного кредитування – попри анонсовані державні програми підтримки та пролонгацію «Доступних кредитів 5-7-9». Порівняно з довоєнним періодом номінальний його обсяг скоротився на 140 млрд. грн. (13%), при тому, що споживчі ціни за цей час зросли на 30%, а девальвація гривні склала 25%.

Рівень банківського кредитування економіки в Україні становить близько 10% ВВП – найнижчий показник в світі серед країн з ринками, що формуються (Чехія -70%, Польща -60%, Грузія -80% ВВП).

Бізнес, ледь витримавши повернення довоєнних штрафів, перевірок і податків, так і не отримав доступу до ресурсів. Не працює система страхування воєнних ризиків, принаймні, для більшості підприємців (є виключення щодо агросектору).

Більше того – на фоні цих уже системних проблем аномально зростає прибутковість банківської сфери, котра відійшла від своєї основної функції – кредитування економіки, та сконцентрувалася на власних заробітках. А можливості для цього зараз вигідні, як ніколи.

Ринкові джерела формують лише 40% доходів банків, решта – депозитні сертифікати НБУ (30% всіх прибутків – 43,2 млрд грн за півроку) та урядові облігації.

За 8 місяців поточного року прибуток фінустанов склав 95 млрд. грн. Це в 11 разів більше, чим за цей же період 2022 року.

Тим не менше, Національний банк України, хоч і знизив дещо облікову ставку, прислухавшись до вимог бізнесу, проте все ж утримує її на досі високому рівні – 20%.

«Це замкнене коло», – переконані в Українському союзі промисловців і підприємців та Антикризовому штабі стійкості бізнесу в умовах воєнного стану. Експерти провели спільне засідання за участі представників Мінекономіки, парламенту, а також аналітичних установ – Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» тощо.

Його учасники зазначили, що Національний банк за рахунок утримання високої облікової ставки примушує уряд підвищувати вартість обслуговування внутрішнього державного боргу. Сьогодні ставки по облігаціям коливаються в межах 18-19% річних, Кабмін з бюджету сплачує їх в тому числі НБУ, а той, у свою чергу, прибуток спрямовує на сплату відсотків по депозитним сертифікатам. Це відбувається в умовах війни та величезного дефіциту державного бюджету.

Відео виступу Анатолія Кінаха

«У тому числі, на це спрямовуються кошти міжнародної фінансової допомоги, які просто проїдаються, а не працюють на розвиток української економіки. До прикладу, для якісного зростання ВВП і платоспроможності внутрішнього ринку необхідно міняти структуру економіки із сировинної моделі на технологічну, зі ставкою на переробку та продукцію з високою доданою вартістю. На це потрібні чималі кошти. Але ми підрахували, що 1 грн. державних інвестицій приведе в країну 3 грн. приватних інвестицій. Це те, що ми могли б робити, а не просто розраховувати, що наші західні партнери будуть роками покривати половину видатків нашого бюджету», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Він звернув увагу на недостатність темпів відновлення економіки після падіння аж на 30% в 2022 році внаслідок повномасштабної агресії рф. Прогноз зростання ВВП в цьому році – 2,8-3%.

Промислове виробництво за 7 місяців поточного року знизилося на 2,9%, за цей же період 2022 року було мінус 31,9%. Експорт впав за 7 місяців на 12%, імпорт зріс на 19%, що зумовлює значні ризики для національного виробництва. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі 20 млрд. доларів.

«Інфляція споживчих цін +8,6%. І тут НБУ міг би звітувати про успіх, адже обрав за основну ціль саме таргетування інфляції, а не кредитування економіки.  Проте реально вплив на тренд зниження інфляції має безпрецендентне зниження платоспроможного попиту і фіксований курс долара, який не дозволяє підвищуватися цінам на імпортну продукцію», – пояснюють в УСПП.

Учасники засідання Антикризового штабу і УСПП ухвалили рішення підготувати пряме звернення на Президента, парламент, НБУ щодо негайного втручання в цю ситуацію, особливо в контексті розгляду державного бюджету на 2024 рік та підготовки І етапу Плану відновлення.

«Будемо наполягати, щоб запрацювали механізми парламентського контролю, маємо формувати стимули для підвищення конкурентоздатності економіки, її модернізації, розбудови виробничих потужностей. Від цього залежить збереження людського капталу та повернення наших біженців додому, швидкість темпів відновлення України.  Потрібні ресурси – це правильне використання міжнародної допомоги, а також ефективна грошово-кредитна політика, інвестиційний клімат тощо», – підсумували

Україна потерпає від структурної слабкості економіки. Сировинна модель негативно впливає на показники ВПП, платоспроможність внутрішнього ринку та інвестиційний клімат. Об’єктивно найбільшим викликом для країни та економіки залишається повномасштабна агресія рф, проте саме відсутність комплексної державної політики щодо стимулювання зайнятості, переробної галузі – зумовлює вкрай низькі показники приросту валового внутрішнього продукту.

За прогнозами уряду, у 2023 році ВВП зросте на 3%, тоді як у 2022 році він обвалився відразу на 30%.

За даними Держстату, промислове виробництво в Україні в першій половині 2023 року знизилося на 2,9%, минулого року за цей період падіння становило 31,9%. Український союз промисловців і підприємців провів в травні власне дослідження, згідно з яким до 60% бізнесу відчуває кредитний голод. Комерційні ставки, вищі за 20-25% – недоступні для підприємництва, а єдина програма «Доступні кредити 5-7-9» має обмежений ресурс та працює тільки для мікробізнесу, адже має ліміти по фінансуванню до 1,7 млн. доларів.

Поруч із тим досі є проблеми із корупцією, недостатньою захищеністю прав власників, а деякі нормативні акти на практиці не реалізуються як слід. Тому за останнє півріччя вже чітко вималювалася тенденція релокації бізнесу за кордон, каже президент УСПП Анатолій Кінах. Тільки в Польщі відкрилося близько 20 тис. малих і середніх компаній, де хоча б одним співвласником є українець. 30% вітчизняного бізнесу вже перенесли активи чи планують це зробити – в найближчі країни ЄС.

За цих обставин виходом може бути формування довгострокової і комплексної політики держави щодо стимулювання інвестицій в переробну галузь. Потенційні прибутки тут мають зацікавити внутрішніх та зовнішніх інвесторів, а економічна вигода для України буде колосальною.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП, до якого доєдналися очільники наукових інституцій – Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, ДП «Укрпромзовнішекспертиза» тощо, а також представники Міністерства економіки, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, керівники підприємств та промислових асоціацій.

Учасники відзначили, що саме переробна галузь збалансує інші, дотичні до неї, сфери виробництва та експорту.

До прикладу, аграрний комплекс України, який традиційно є найбільшим джерелом притоку валюти в країну і, відповідно, податкових надходжень. Експортуючи виключно сировину, наша держава втрачає колосальні прибутки, а наші аграрії балансують на межі рентабельності.

Як зазначив Володимир Власюк, директор Укрпромзовнішекспертиза, розрив між цінами експортованої 1 тони продукції АПК України і, наприклад, Франції – у 3-4 рази. У 2020 році середня ціна тони агропродукції українського походження становила 299 доларів, французького – 1089 доларів. Все через те, що з України постачається саме сировина або ж в кращому випадку – товари з низьким рівнем переробки.

Разом із тим, є висока імпортозалежність навіть в базових сферах. У все тому ж АПК більше 70% при виробництві – це імпортні компоненти (мінеральні добрива, насіння, дизель і тд.).

Антикризовий штаб наполягає на тому, що в Україні мають бути збудовані нові виробничі потужності і налагоджено низку виробництв з високим ступенем переробки.

В Укрпромзовнішекспертизі підрахували, що таких нових заводів має бути 570, на що потрібно 90 млрд. доларів інвестицій ( це все без врахування ВПК – на це повинні йти окремі інвестиції та бюджети).

Об’єктом державної підтримки має бути підприємець, що працює на розширення  виробництва чи будівництво нових заводів.

Передбачається, що 1 грн державних інвестицій з часом стимулює 3 грн приватних інвестицій.

Що потрібно для цього зробити?

У структурі державного бюджету передбачити захищений бюджет розвитку. Кошти звідти мають спрямовуватися на стимулювання економічного зростання, зокрема, розвитку переробної промисловості.

Реалізація комплексної грошово-кредитної політики, спрямованої на повернення банківської системи до кредитування економіки за доступними ставками.

Страхування військових ризиків. Наразі кілька країн, серед яких Німеччина та Польща, самостійно страхують ризики свого бізнесу в Україні. Наша держава має запропонувати такий єдиний механізм для всіх внутрішніх та зовнішніх інвесторів – звичайно, за допомоги міжнародних партнерів та світових фінансових інституцій. До програми передбачається залучити провідні світові страхові організації, наприклад такі як MIGA, GERMES.

Серед інших пропозицій – компенсація частини інвестицій через сплату податків, кредитне (грантове) фінансування муніципалітетів під проекти обладнання індустріальних парків, зокрема підведення до них дорожньої та енергетичної інфраструктури.

По цим напрямам УСПП і Антикризовий штаб тісно працює із Міністерством економіки України. Присутня на заході заступниця міністра Надія Бігун повідомила, що уряд враховує пропозицій ділової та експертної спільноти, тому в проєкті бюджету 2024 закладено розширення фінансування програми «Доступні кредити 5-7-9» до 18 млрд. грн. в рік, збільшення кредитних лімітів, а також фокусування саме на переробній промисловості.

Також чиновниця анонсувала нову програму на 3 млрд. грн. на стимулювання машинобудування в Україні. Поки її концепція опрацьовується, схоже, що покупцям техніки вітчизняного виробництва можуть компенсовувати до 25% її вартості.

За результатами засідання Антикризового штабу відповідні рекомендації будуть спрямовані в Уряд, Офіс президента, парламент та Національний банк. Пріоритетним, на думку промисловців і підприємців, є удосконалення грошово-кредитної політики, прогрес у реалізації І етапу Плану відновлення України та залучення грантових і донорських коштів під конкретні системні проєкти та розвиток державної політики індустріалізації.