Зараз, коли Україна переживає найдраматичніший та найтрагічніший момент своєї історії, коли навіть на вулицях наших мирних міст вибухають російські ракети, нам потрібно щоденно думати про дві найголовніші речі: оборону і економіку. Адже, ці поняття взаємопов’язані та взаємозалежні… Солдат не зможе воювати без хліба, а хліб не випечеш без захисту пекаря!

Економічні можливості держави мають вирішальний вплив на її військову доктрину, стратегічні концепції та оборонні плани… у мирний час.  Однак і підготовка країни до відсічі ​​агресії завжди напряму впливає на стратегію економічного розвитку, підготовку економіки до функціонування в умовах військового часу, плани оснащення та забезпечення Збройних Сил держави. Годі вже й казати про воєнний час! Наразі, коли на полях йдуть справжні битви, протистояння все більше переноситься в військово-економічну площину і стає битвою за виснаження ресурсів, жорстко диктуючи свої умови бізнесу. Таким чином, при аналізі взаємозв’язку війни, політики та економіки треба враховувати не тільки визначальний вплив економічних умов на політику та характер війни, а також і те, що економічні потреби Збройних Сил стають наріжним каменем і орієнтиром у будь-який економічній діяльності в країні. Широкомасштабна злочинна російська агресія проти України стала найважчим випробуванням для усіх  духовних і матеріальних сил держави. У військово-технічному плані це значною мірою – війна економіки, науки і техніки. А у людському вимірі – це мужність і висока мотивація наших воїнів, які боронять свою землю!

Уявіть собі складність наших спільних задач в умовах, коли ми не контролюємо 20 відсотків власної території, а ще 20 знаходяться у прифронтовій зоні, й при цьому українська економіка  має забезпечувати виробництво дедалі більш складного, а отже, й дорожчого озброєння та оснащення ним угруповань наших військ.

Адже ми не можемо, і не повинні розраховувати виключно на поставки західної допомоги (це при усій вдячності нашим іноземним партнерам за їхні зусилля у цьому напрямку). Велика наукомісткість виробництва озброєння та військової техніки, його різке подорожчання, дедалі більше обмежують можливості вітчизняної економіки у справі забезпечення усім необхідним нашої армії та флоту, у  відповідності до сучасних стандартів.

У зв’язку з цим, пошук та мобілізація економічних ресурсів на військові потреби в наш час стала для держави  однією з найбільш складних проблеми. Ступінь готовності країни до війни дедалі більше визначається станом не тільки збройних сил, але, у першу чергу, станом її економіки та воєнно-економічним потенціалом держави загалом.

Посилення впливу війни на економіку також проявляється у розширенні масштабів прямого збройного впливу противника на суб’єктів економічної діяльності та економічні об’єкти України. Треба сказати, що по ходу війни стає все більше зрозуміло, що російські агресори, насамперед прагнуть підірвати економічний потенціал нашої держави, руйнують нашу економічну основу. І це не лише про крадіжки металу чи зерна з окупованих портів, або про бомбардування наших промислових об’єктів, а якраз про дестабілізацію українського бізнесу в цілому, про величезні втрати людського потенціалу, який виражається у мільйонних цифрах біженців, і загибелі тисяч українців у продуктивному, працездатному віці.

Плюс до того усього, сукупність втрат для економіки України внаслідок війни стрімко зростає щодня. За оцінками НБУ, втрати фізичного капіталу від руйнувань підприємств, житла та інфраструктури вже сягнули 100 мільярдів доларів або 50% ВВП 2021 року! Бюджетний дефіцит при цьому складає щомісяця до $5 млрд.

У таких умовах Україна повинна розробити чіткі програми відновлення економіки і цілих галузей виробництва. Міжнародна конференція з відновлення України у Швейцарії для обговорення обсягів фінансової допомоги Україні лише заклала основу під майбутнє післявоєнне відновлення . Але ці кошти будуть спрямовані не на підвищення дохідності бюджету, а на конкретні цільові програми відбудови. Тож для того, аби виживати вже сьогодні, нам потрібно максимально вберегти та врятувати те в українській економіці, що працює зараз!

Бізнес, влада і суспільство під час війни

Відтак, одним з найважливіших завдань української влади та й усього ділового співтовариства є релокація (переміщення) українського бізнесу у більш безпечні регіони, подалі від бойових дій. У перші ж тижні повномасштабного вторгнення росії під удар потрапили південь, схід та північ України. Через близькість бойових дій низка підприємств з цих регіонів вирішили перенести свої виробництва, зокрема, у західні області. Для допомоги підприємствам виїхати в більш безпечні регіони Уряд України на початку березня запустив програму релокації бізнесу. Її учасником може стати будь-яке підприємство.

Окремо, важливо тут відмітити саме проблему соціалізації працівників релокованих підприємств на нових місцях, як у побуті, так і щодо створення нормальних умов для роботи. Наприклад, ми, в рамках обговорень у Антикризовій раді громадських організацій, вже зверталися до Уряду, щодо спрощення тимчасового виїзду  персоналу українських підприємств за кордон в рамках виконання зовнішньоекономічних контрактів, бізнес-зустрічей, налагодження логістики підприємств – це здійснюватиметься під гарантії підприємства і персонально його представників про обов’язкове повернення в Україну впродовж визначеної кількості днів.

Треба сказати, що, переживши шок та першу адаптацію до діяльності в умовах війни, український бізнес активізується та відновлює роботу: як перебуваючи у релокації, так і на своїх старих місцях.

Але тут на перший план виходять старі українські проблеми слабкості інституцій державного управління, які нікуди не зникли, але навпаки відчутно загострилися у військовий час.

Напевне, що після шоку, який ми усі пережили на початку агресії, наразі, після п’яти місяців війни, нам потрібні рішучі кроки щодо консолідації влади, бізнесу, громадянського суспільства у єдиний потужний інструмент боротьби з агресором. Під загрозою не лише безпека України, а постає питання збереження нашої державності, підтримки системи публічного управління та місцевого самоврядування на належному функціональному рівні.

Щодня ми бачимо, як на наших очах відбувається становлення громадянського суспільства нової якості, суспільства, якому притаманні зрілість, відкритість, висока здатність до самоорганізації та пошук інноваційних способів співпраці з органами державної влади, бізнесом, громадськими організаціями та самофінансування визначених завдань. Українське громадянське суспільство чітко висловлює свою позицію щодо засудження військової агресії рф, водночас формулюючи важливі кроки і пропозиції та  поширюючи їх серед українських та міжнародних партнерів та медіа.

Але при прийнятті політичних і управлінських рішень щодо розподілу та управління ресурсами та визначення політичних, соціальних і економічних пріоритетів, важливо забезпечувати широкий консенсус, за наявності якого, і влада, і громадяни діяли б у повній синергії задля протистояння агресорові. Це надзвичайно важливо в умовах, коли обмеженість ресурсів та ефективність їхнього використання суттєво впливають на обороноздатність держави.

Український союз промисловців і підприємців, дотримується тієї лінії, що наразі нам, як ніколи потрібна чітка і прозора податкова політика. Головним посилом є те, що під час війни фіскальні органи повинні йти назустріч бізнесу, який і так зазнав чималих втрат і має труднощі із відновленням виробництва чи експортом.

Так, за нашою пропозицією, Верховна Рада, затвердила певні послаблення, які діятимуть під час воєнного стану і ще три місяці після його скасування: відповідна норма зафіксована в законопроекті  №7378, який народні обранці ухвалили в 2-му читанні 19 липня. Відтепер, юридичні особи не відповідатимуть за порушення термінів оприлюднення: річної консолідованої фінансової звітності; аудиторських звітів; звіту про управління; консолідованого звіту про управління; звіту про платежі на користь держави; консолідованого звіту про платежі на користь держави.

Отже, ми бачимо, що процес забезпечення єдності громадянського суспільства і політико-управлінської еліти в умовах війни та у повоєнний період потребує переосмислення пріоритетів, а економічні реформи – змін у системі ведення господарства, організації виробництва і управління економікою, грошово-фінансовою і  соціальною сферами.

Стратегія відновлення і модернізації України

Абсолютно зрозуміло, що страшна агресивна війна, розв’язана рф, вимагає змін в державному управлінні, соціальному і духовному житті, в економіці… Але війна  поставила перед нами і низку надзвичайно важливих питань, без вирішення яких, ми не зможемо рухатися далі у повоєнному житті – це  питання відновлення та модернізації України.

В суспільстві розуміння того, що при збереженні довоєнних практик, які зробили його слабким, побудувати сильну державу неможливо! Як не складно зараз, коли на фронті гинуть наші бійці, говорити про це – все ж потрібно зазначити, що війна відкрила нам також і вікно можливостей з модернізації і суспільства, і держави.

Які ж завдання ця модернізація має вирішувати у воєнний і повоєнний періоди?

Безумовно таких завдань перед усіма нами стоїть безліч, але найголовнішими є відновлення і модернізація власної економіки, фінансів, інфраструктури, створення умов для повернення українців, що втекли від війни та пріоритет у розвитку власного військово-промислового комплексу з максимально можливим замкнутим циклом виробництва. Заради такої мети, консолідована українська влада у повній єдності із суспільством і на основі національних пріоритетів, чесного аудиту, і головне – адресності програм з відновлення – повинна мати чітку Стратегію повоєнного відновлення і модернізації. Про це, до речі, нам говорять усі наші міжнародні партнери і донори, роблячи особливий акцент на антикорупційній складовій програм повоєнного відновлення.

Але, як відомо, будь-які стратегії творяться для людей, тому головне завдання повоєнного відродження – це повернення наших людей, які наразі є як внутрішньо -, переміщеними особами, так і біженцями за кордоном. Міжнародна організація з міграції ООН, свідчить, що загалом понад 22 мільйони українців наразі або заблоковані від переїзду, або були змушені тікати. З них біля 13 мільйонів взагалі виїхали з території України! Внаслідок чого в Україні скорочується кількість робочої сили, зайнятої у продуктивному виробництві, а ще щоденно зростають втрати виробничих потужностей, житлового фонду, нежитлової, транспортної та соціальної інфраструктури, які уже зараз потрібно інвентаризувати і оцінювати, аби при нагоді поставити питання компенсації завданих Україні збитків.

Для цього терміново потрібно розробити методику визначення розміру цих збитків. За прогнозами Світового банку втрати ВВП України до кінця року складуть 45.1% , а рівень бідності зросте до 70 відсотків. Саме тому нам уже сьогодні потрібна не лише перебудова економіки відповідно до потреб війни, а й правильна організація тилу, тобто територій, на які перемістилися би мільйони людей і сотні підприємств.

Тож, які параметри майбутньої Стратегії  відновлення України, на наш погляд, повинні бути першочерговими?

Це, безперечно, формування цільових фондів, в тому числі за рахунок міжнародної допомоги, а також майбутніх репарацій і контрибуцій за рахунок держави – агресора, надання податкових і митних пільг для суб’єктів господарювання, які інвестуватимуть у відбудову промислових й інших підприємств, об’єктів соціальної інфраструктури, а також будівництво соціального житла. Паралельно створення умов для унеможливлення корупції та введення жорсткого контролю за раціональним розподілом і використанням цих ресурсів. Гроші повинні направлятися насамперед на відбудову територій та реального сектору національної економіки, а також будівництво нових сучасних промислових підприємств, в тому числі й оборонного комплексу аби, у майбутньому, Україна мала б змогу захищати себе за рахунок зброї власного виробництва.

Післямова

На превеликий жаль, Україна в ХХІ сторіччі зіткнулася із нечуваними викликами, що сформувалися на тлі нової геополітичної, економічної та стратегічної реальності. На фоні наростання загроз політичного, економічного, соціального, екологічного, інформаційного та, звичайно ж, військового характеру, ми опинилися в епіцентрі боротьби за володіння природними, технологічними, людськими, інформаційними та іншими ресурсами і ринками збуту. Ми зіткнулися із нелюдською агресією та геноцидом з боку ядерної держави, яка претендує відтяти наші історичні землі та знищити наш народ і економіку. У той час, як саме економіка є основою для розвитку народу і розвитку наших Збройних сил.

Саме економічний процес, впливає на форми та способи збройної боротьби, на характер війни, на можливості її “локалізації”, її тривалість, перебіг і, зрештою, – результат. Рівень розвитку національного господарства визначає можливості виробництва озброєння, технічних засобів збройної боротьби, організацію роботи транспорту, систем постачання, удосконалення інфраструктури, необхідної для дій збройних сил, рівень продуктивності праці та професійної підготовки в тому числі й серед військових. Отже і воювати, і працювати – це саме те завдання, яке стоїть перед кожним з нас, на своєму місці… Де б ти не був – в окопі на полі бою, чи за кермом комбайну, який збирає хліб…

Анатолій Кінах

Рішення Нацбанку України підняти облікову ставку  з 10% до 25% – прийняте в односторонньому порядку. Якщо найближчим часом не будуть запропоновані стимулюючі заходи по доступу бізнесу і промисловості до кредитів, адресний підхід в оподаткуванні, то воно в перспективі негативно відіб’ється на виробниках.

Таку думку висловив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Нагадаємо, востаннє ставка була такою високою у серпні 2015 року.

У НБУ пояснили, що пішли на рішуче підвищення ключової ставки, щоб захистити гривневі доходи та заощадження громадян; збільшити привабливість гривневих активів.

УСПП  закликає подумати про те, як цей крок вплине на виробників. Кожне працююче підприємство зараз на вагу золота. Втрати у виробничій діяльності на 30% вже безповоротні.  Темпи релокації підприємств за кордон вдвічі перевищили темпи релокації в західні області України.

Також за кордоном перебуває більше 6 млн. українців, які рятувалися від війни.  Повернулася лише якась частина, в основному цей процес затримує нерозв’язність питань із забезпеченням житлом та робочими місцями.

“375 тис. підприємств повністю чи частково не працює. Навіть великий бізнес зараз потребує певної підтримки держави, а малий і середній без неї не виживе. У чому полягає така підтримка? Доступ до кредитів за нульовими чи максимум до 5% ставками. Це зона відповідальності Кабміну та Нацбанку. Ми закликаємо спільно із виробниками, експертами обговорити такі програми стимулювання”, – зазначив А.Кінах.

За його словами, потрібен адресний підхід в оподаткуванні, митному оформленні і т.д., оскільки чимало бізнесу на звільнених від окупації територіях чи там,  де досі ведуться бойові дії – не мають можливості платити по банківським кредитам. Наприклад, на Чернігівщині більш-менш  стабільно працює тільки 20% підприємництва.  До слова, досі не затверджений КМУ відповідний перелік територій, де були чи є бойові дії, що передбачало б певні податкові пільги і послаблення. Також в парламенті вже давно знаходиться законопроект #7113  про кредитні канікули для підприємств з постраждалих територій.

В УСПП нагадали, що потрібно переглянути перелік критичного імпорту, бо в нього ввійшли деякі позиції, що шкодять національним виробникам, а ті, що потрібні, подекуди не включені. Також негативно впливає на експортерів  відсутність відшкодування ПДВ.  Підприємствам нізвідки поповнювати обігові кошти. Одна із компаній, що звернулася до УСПП, наприклад, заявила, що ⅔ обігових коштів раніше мала від відшкодованого податку.

Також  діловий союз звернувся до парламенту і уряду із пропозиціями, як урегулювати податкову політику, адже у ВРУ виникають законодавчі ініціативи, які передбачають повернення до довоєнного оподаткування. Це неприпустимо в тих складних умовах, в яких опинилися виробники через війну і широкомасштабне вторгнення рф.

Член ради НБУ Василь Горбаль, так само як і голови профільних комітетів  ВРУ Д.Наталуха, Д.Гетьманцев долучені до роботи Антикризового штабу допомоги бізнесу і промисловості, що діє під егідою УСПП. Відтак, діловий союз надійшле  відповідні пропозиції через своїх партнерів, а також звернеться із ними до Президента України, ВРУ, КМУ та НБУ.

Попри війну українські підприємства продовжують працювати та здійснюють експорт продукції за попередньо укладеними контрактами.  При цьому товари подвійного використання та деякі інші підлягають державному експортному контролю.

Затягування відповідною Державною службою (ДСЕКУ) надання підприємствам дозволів призводить до зриву контрактних термінів. Це, в свою чергу – до недоотримання валютних надходжень, затримок по виплаті заробітної плати робітникам тощо.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу, утвореного під егідою УСПП та Антикризової ради громадських організацій. До штабу надходять звернення від підприємців, які в умовах воєнного стану стикнулися із труднощами у веденні своєї ділової активності. Переважно це питання необхідності релокації, нюансів податкової політики тощо.

У даному випадку допомоги потребують спецекспортери.

У діловому союзі просять владу спростити та унормувати тривалість процедури отримання експортних дозволів.

Як йдеться в проєкті рішення засідання штабу, ДСЕКУ пропонується оприлюднювати на офіційному сайті інформацію про кількість виданих дозволів (висновків) на право здійснення міжнародних передач товарів (експорт/імпорт, тимчасове ввезення/вивезення, транзит) до 10 числа кожного місяця.

Також експерти наполягають на спрощеному митному оформленні імпортованих з ЄС комплектуючих виробів, запасних частин та витратних матеріалів для ремонту, обслуговування та забезпечення експлуатації авіаційної та ін. техніки радянського зразка, що досі використовується ЗСУ.

В Антикризовому штабі вважають за доцільне порушити перед західними партнерами питання отримання за ленд – лізом одночасно з військовою технікою та озброєнням технологій з її обслуговування та ремонту на вітчизняних підприємствах ОПК.

«Це завантажить роботою підприємства, а також продовжить термін служби техніки оборонного призначення, переданий партнерами», – наголосили в Антикризовому штабі.

Доопрацьований проєкт рішення із детальнішою аргументацією буде підготовлено та надіслано на адресу Офісу президента, уряду, парламенту, РНБОУ вже найближчими днями.

Для сталого функціонування Об’єднаної енергетичної системи України у воєнних умовах необхідно назаконодавчому рівні передбачити забезпечення ТЕС  резервним видом палива – природним газом.

Про це йдеться в рішенні засідання Антикризового штаб допомоги промисловості і бізнесу. Штаб діє під егідою УСПП і Антикризової ради громадських організацій, в його структурі – представники уряду, НБУ, профільних комітетів ВРУ, обласних військових адміністрацій, об’єднань бізнесу, аналітичних структур тощо.

Учасники засідання відзначили, що положенняпро покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (затверджене постановою КМУ від 06.03.2022 р. № 222 (в редакції постанови КМУ від 16.03.2022 р. № 298) з 1 травня 2022 р.  припинило дію, що призвело до обмеження споживання резервного виду палива (природного газу) на багатьох ТЕС України.

Також штаб пропонує урядовим структурам розглянути  питання щодо впровадження в Україні Ринку потужності.

За оцінками експертів, цей крок  дозволить компенсувати умовно-постійні витрати (УПВ) теплової генерації (близько 500 грн/МВтг) за рахунок тарифу ПрАТ «НЕК Укренерго» на передачу електричної енергії. 

При цьому, так як заявки теплової генерації на РДН (ринок «на добу наперед») є замикаючими (тобто в більшості випадків формують ціну на РДН), покриття УПВ за рахунок ринку потужності дозволить знизити ціни на РДН на величину до 500 грн/МВтг (~ 20-25%), зростання тарифу на передачу складе близько 130 грн/МВтг (~ 40% вище затвердженого). Таким чином, споживачі заощадять до 370 грн/МВтг (~ 15-20%), а теплова генерація забезпечить покриття власних операційних витрат та можливість забезпечити роботу у період осінньо-зимового періоду 2022/2023 років.

Рішення Антикризового штабу буде надіслане в якості рекомендацій  на адресу Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Національного банку, Апарату Ради національної безпеки та оборони України.

Раніше в київському офісі Українського союзу промисловців і підприємців пройшло виїзне засідання Економічного Комітету Сейму Литви. Литовська сторона запропонувала вирішити проблему низьких обсягів експорту зернових залізничними шляхами  (порівняно із експортом через морські порти). Йдеться про можливість розширення однієї з європейських колій, що йдуть через Польщу,  до стандартів української з тим, щоб  не перевантажувати товари на їх шляху до портів Литви.  Це дасть можливість більш швидкого та більшого за обсягами транзиту українських зернових.

Про це розповів президент УСПП Анатолій Кінах, виступаючи на X Форумі інтермодального транспорту FRACHT 2022, що проходить у Варшаві.

Він зазначив, що питання інтермодальних перевезень і транспорту мають нині критичне значення не тільки для української економіки, але й світу. Питома вага нашого експорту на міжнародних ринках  – 15% торгівлі зерновими, до 50% соняшниковою олією. 400 млн. людей в різних країнах залежать від постачання вітчизняного АПК.

Росія не тільки веде війну проти України, але й зазіхає на світову продовольчу безпеку – блокує українські порти, вивозить зерно із тимчасово окупованих територій та має нахабність торгувати ним на третіх ринках. Постійні обстріли рф принесли збитки не менше 100 млрд. доларів для транспортної інфраструктури України, а загалом для економіки – 600 млрд. доларів.

«Маємо погодити із європейськими партнерами спільні дії щодо збільшення пропускних можливостей для експорту українського зерна. Раніше через порти цієї продукції відвантажували 4-5 млн. тон в місяць, наразі за травень 2022 року усіма видами транспорту через західні кордони – тільки 1,7 млн. тон. Це створює значні загрози, адже на складах в Україні зараз знаходиться до 20 млн. тон, з новим урожаєм наприкінці літа цей обсяг зросте до 70 млн. тон. Тому потрібно діяти швидко, в розрізі кількох найближчих місяців», – повідомив лідер ділової спільноти України.

Йдеться про 2 варіанти дій, які мають опрацьовуватися паралельно. Перше – це деблокада українських портів і створення зелених коридорів, конвойованих західними союзниками. Тут потрібні зусилля ООН та ЄС. Друге – це проєкти щодо збільшення обсягів залізничних перевезень.

Окрім проєкту щодо розширення колії в європейській частині транзиту, велике значення має спрощення процедур. Президент УСП подякував Польщі за прийняті рішення по спрощенню процедури імпорту в Україну нафтопродуктів, а також Румунії та ще 9 країнам ЄС щодо скасування необхідності отримання дозволів для українських міжнародних перевізників.

Насамкінець Анатолій Кінах висловив сподівання, що в червні-липні цього року ЄС прийме рішення про надання Україні статусу кандидата. Це створить додаткові стимули для модернізації транспортної інфраструктури України на сучасних стандартах та її прискорену синхронізацію із європейською системою.

Мова йде про спрощення транзитних вантажоперевезень з ЄС до України і навпаки через територію Молдови. Зокрема, українська сторона пропонує максимально лібералізувати процедури поставки нафтопродуктів із Румунії. Днями на подібний крок пішла Польща, а сама Румунія і ще 9 країн ЄС скасували необхідність отримання дозволів для українських перевізників.

Про це йшла мова на робочій зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха із новопризначеним послом Молдови в Україні паном  Валеріу Ківером.

Лідер ділової спільноти України коротко ознайомив посла Молдови із економічною ситуацією, яка склалася внаслідок війни рф проти України.

Наразі економічні втрати – близько 600 млрд. доларів, ВВП України прогнозовано просяде на 40% за підсумками року.

Найбільш болючим питанням залишається експорт, оскільки рф блокує морські порти України, штучно створюючи продовольчу кризу в світі. На вітчизняних складах є 20 млн. тон агропродукції і до кінця літа цей обсяг зросте до 70 млн. тон. При цьому пропускні можливості експорту через західні кордони – залізницею та автотранспортом – всього 2 млн. тон в місяць, що критично мало.

Є проєкт синхронізації української та європейської залізничної колії, що проходитиме через Польщу, але це питання не одного місяця і вартість проєкту – 2,5 млрд. доларів. Проте, переконані в УСПП, необхідно здійснювати цю роботу, паралельно домагаючись за підтримки ООН і ЄС деблокади українських портів.

«70% валютної виручки в Україні формує експорт АПК і гірничо-металургійного комплексу. Раніше через порти йшло 4 -5 млн. тон щомісяця, нині всіма видами транспорту максимум 1, 7 млн. тон (в травні), цю проблему треба розв’язувати», – каже Анатолій Кінах.

У свою чергу, Валеріу Ківер підтвердив, що сусідні з Україною країни, Молдова зокрема, не були готові до різкого збільшення обсягів транзиту. На кордоні Румунії та Молдови – кілометрові черги, що займають 3-4 дні. Нещодавно прем’єр-міністр Молдови мала зустріч із водіями на кордоні і митниками. Було домовлено прискорити процедури оформлення.

Також посол Молдови розповів, що до нього звертаються щодо різкого підвищення Національним банком України облікової ставки до 25%.

Президент УСПП назвав це вимушеним кроком для зміцнення валюти та зупинення інфляційного процесу, при цьому зауважив, що це рішення мають супроводжувати заходи для пом’якшення негативного впливу на український бізнес та інвесторів. Відтак, УСПП спрямував пакет пропозицій на Офіс президента, де йдеться про спільні дії НБУ та уряду в даному напрямі.

Представники посольства Молдови поінформували про діяльність національного Агентства інвестицій, що пропонує 0% ставку, скасування акцизів та мит на перших порах, при цьому запропонували співпрацювати українським компаніям.

Сторони погодилися, що розвивати ділове співробітництво зараз потрібно ще інтенсивніше, ніж до війни. У 2021 році товарообіг між країнами зріс на 30% та перевищив 1,1 млрд. доларів. При цьому за 1 квартал цього року показник просів лише на 7,6%.

За сприяння УСПП була створена двостороння ділова рада, наприкінці червня запланована відеоконференція із промисловцями і підприємцями Молдови, на яку запрошено і пана Посла.

Сторони домовилися підтримувати системні комунікації, дипломати Молдови вже озвучили кілька проблемних моментів молдовського бізнесу,  у чому діловий союз України може їм посприяти.

Економічні відносини Україна-Польща, незважаючи на війну і руйнування інфраструктури в Україні,  утримуються на високому рівні. За перші три місяці цього року польський експорт скоротився всього на кілька відсотків, а ось український – навпаки зріс аж на 40%. Велика частка тут – це зернові і інша сировина.

Такі дані озвучив на спільній з УСПП панелі X Форуму інтермодального транспорту FRACHT 2022 (Варшава) президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота.

Він розповів, що в 2021 році був рекордний рівень товарообігу – більше 12,5 млрд. доларів. 20 тис. українських компаній працюють в Польщі, 6 тис. польських – в Україні.

Яцек Пєхота пропонує розвивати міжгалузеві промислові зв’язки, проводити систематичні вебінари для бізнесу, В2В зустрічі.

У свою чергу президент УСПП Анатолій Кінах відмітив, що є всі передумови для зростання обсягів співпраці, подвоєння спільних проєктів. УСПП підписав відповідні угоди із Польсько-українською господарчою палатою та Роботодавцями Польщі.

На його погляд, важливо розвивати виробництво і створювати робочі місця в Україні. Це зменшить міграційну кризу в Європі та сприятиме скорішому відновленню України.

«Кожна 4-та людина працездатного віку в Україні втратила роботу. 35% підприємств не працює. За розрахунками Світового банку, ВВП України просяде на 40-45% за підсумками року. Це потужні виклики, проте хочу, щоб наші партнери знали: уряд, бізнес, експертні організації вже працюють над планом відновлення економіки. Прийнято щонайменше 6 пакетів рішень для цього, створена Національна рада з відновлення України. Безумовно, нам потрібне сприяння міжнародних партнерів.  Тому  ми надзвичайно вдячні Польщі за підтримку нашого народу, європейських устремлінь та економічного розвитку», – зазначив Анатолій Кінах.

Президент УСПП переконаний, що пріоритетними в даному напрямі мають бути: відновлення промисловості України і її модернізація на сучасних індустріально-інноваційних стандартах, спільні проєкти з Польщею та іншими країнами ЄС в інтермодальних перевезеннях, налагодження спільних виробництв із експортом на треті ринки.

Насамкінець Анатолій Кінах висловив сподівання, що з ухваленням Європейською радою рішення про надання Україні статусу кандидата економічні зв’язки між ЄС і Україною, трансфер технологій значно посилиться і буде вигідний усім сторонам.

НБУ в період воєнного стану і загострення дефіциту бюджету зробив болючий крок для ринку, піднявши облікову ставку у 2,5 раза – з 10 до 25 %.

З одного боку, в умовах прискорення інфляційних процесів та зниження валютних резервів підвищення облікової ставки є виправданим кроком. З іншого – існують ризики, що така політика призведе до гальмування процесів відновлення економіки і негативно вплине на кредитування.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців.

«З початком війни НБУ зафіксував валютний курс, щоб утримати гривню від девальвації. З часом розрив між офіційним курсом та ринком став рости і негативно впливав на стан золотовалютних резервів. Якщо в березні Нацбанк тратив $2 млрд. на інтервенції, то в травні – вже $3,4 млрд. Щоб зупинити величезний попит на валюту, стримати інфляцію, і був здійснений цей крок. Проте ми закликаємо і уряд, і НБУ негайно прийняти комплексні заходи, щоб пом’якшити негативний вплив на бізнес», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Передовсім це стосується підтримки підприємців і промисловців, чиї активи і виробництво постраждали внаслідок війни і обстрілів рф. Це бізнес з деокупованих територій чи тих, де проходили бойові дії – Київської, Харківської, Чернігівської, Сумської, Житомирської та ін. областей, релоковані на захід країни підприємства тощо.

Підхід має бути адресний. Бізнес повинен отримувати доступ ресурсів на сприятливих умовах. Навіть великий бізнес в умовах воєнного стану потребує певної підтримки держави, лібералізації податкового законодавства, спрощення митних процедур, вирішення врешті питання бронювання фахівців та можливостей тимчасового відрядження фахівців за кордон для обслуговування міжнародних  контрактів.

«Необхідною є гармонізація фіскальних та монетарних чинників антикризового регулювання. Для запобігання загрозам депресивних явищ у національній економіці повоєнне відновлення бізнесу має супроводжуватись використанням доступних прозорих механізмів підтримки ділової активності та розвитку людського капіталу. Закликаємо до розробки та реалізації спільних компенсаторних заходів Кабінету Міністрів, Верховної Ради, НБУ з покращення доступу бізнесу до фінансових ресурсів», – підкреслили в УСПП.

Про це ж йшлося на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу, що діє піж егідою ділового союзу та Антикризової ради громадських організацій. В його складі – представники ради НБУ, уряду, голови профільних парламентських комітетів, керівники ОВА, територіальних громад тощо.

Відповідний пакет пропозицій вже сформовано та направлено на розгляд Президента та Прем’єр-міністра України.

Бізнес зазначає, що інфляція в Україні може досягнути 20% за прогнозом Світового банку. При цьому війна в Україні, блокування портів і експорту нашого зерна, міграційне навантаження в ЄС та попередні чинники, пов’язані із коронавірусною пандемією, розганяють інфляцію і в ЄС та США, де така становить більше 8%. В таких країнах, як Польща, Естонія – більше 13%.

Відтак, Україні слід враховувати обсяги можливої майбутньої підтримки від західних партнерів в частині фінансування, опираючись і на ці дані, у тому числі.

Потрібно максимально відновлювати діяльність виробничих майданчиків, де це можливо. В умовно безпечних областях України (це десь 70% від всієї території держави)  економіка повинна перевищувати довоєнні показники з метою мінімізації втрат– підсумували в УСПП.

Його ініціаторами виступили Національний університет «Острозька академія», Національний заповідник «Софія Київська» та громадське об”єднання ” Славетна Україна”.

В Українському союзі промисловців і підприємців під головуванням його президента Анатолія Кінаха пройшла перша робоча нарада щодо розвитку проєкту в 2022  році. До неї долучилися Олександр Афонін – президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, Михайло  Відейко – доктор історичних наук, представники Мінветеранів, Міністерства закордонних справ України, Посольства Литви в Україні тощо.

Проєкт наразі представлений двома напрямками, а саме:

1. Створення триптиху ” Ми є народ. Слава, гідність, воля ” ( художник Артур Орльонов), який складається із картин:

– ” Україна Славетна: від князя Кия до нашого часу”;

– ” Герої не вмирають”. Присвячена становленню української нації і вшануванню пам’яті захисників Вітчизни під час російсько- української війни на сході України у 2014-2021 роках;

– ” Ми є народ. Слава, гідність, воля”.

2. Розвиток міжнародного проєкту ” Україна-Європа: спільна спадщина”.

За останній час відбулася низка узгоджених ініціаторами проєкту заходів у таких європейських країнах, як Литва, Польща, Словаччина, Чехія.

Зокрема, 26 червня такі заплановані провести у Великобританії.

Як розповів координатор проєкту Володимир Зубанов, перші 2 картини із триптиху вже готові, третя – у форматі схеми. Вона є основною, адже зображує події після 24 лютого 2022 року – широкомасштабнго воєнного вторгнення рф в Україну. На картині будуть зображені відомі українці, починаючи з заснування Київської Русі, а також сучасники – воїни, волонтери, мирні жителі, що постраждали від агресії російських окупаційних військ.

Попередні картини Артура Орльонова  вже експонувалися у музеях України та за кордоном, якась частина ввійшла до підручників історії в Україні, Польщі та Литві.

«Ми починали із видавництва книг про історію та культурну спадщину України, потім – створення музичних творів разом із відомим композитором Є.Станковичем, врешті прийшли до усвідомлення необхідності створення масштабних полотен, які би прославляли нашу історію – як віковічну, так і сучасну, ту, що відбувається в нас на очах.  Ця експозиція відкриватиме міжнародні і національні заходи. Полотна проходили наукову експертизу», – повідомив Володимир Зубанов.

Окрім ініціаторів проєкту, велику допомогу у створені триптиху надали: Офіс президента, уряд України,  Православна церква України, Українська греко-католицька церква, низка державних, громадських та освітянських установ України, у тому числі – Український союз промисловців і підприємців.

Президент УСПП Анатолій Кінах відзначив, що робота над розвитком проєкту має бути системною та у постійних комунікаціях із органами державної влади України, нашими військовими, волонтерами і діячами культури.

Артур Орльонов, художник -автор триптиху, повідомив, що працюючи над ескізом основної, третьої, картини, він консультується із ЗСУ, Національним інститутом пам’яті, експертами.

Учасники робочої наради вирішили розпочати формування Координаційної ради проєкту, основний склад якої буде підготовлено найближчими тижнями. Після цього рада погоджуватиме план заходів, у тому числі – щодо відзначення 28 липня Дня державності. Свято з’явилося, у тому числі, за ініціативи авторів «Наша країна – славетна Україна».

Довідково.

Ключові завдання проєкту:

– активне використання гуманітарної складової у розбудові демократичної, соціально справедливої та успішної України;

– сприяння процесу набуття Україною членства у Європейському Союзі;

– ознайомлення міжнародної спільноти із історією України, культурою і традиціями українського народу, сучасним станом розвитку держави;

– збір коштів для допомоги як тимчасовим переселенцям, так і для відбудови зруйнованих війною об”єктів житлової та соціальної структури України.