Вдосконалення процедур бронювання працівників, необхідність підтримання діяльності не лише критично важливих, але й всіх економічно активних суб’єктів підприємництва – одні із найважливіших факторівстійкості економіки України в умовах воєнного стану. Наша оборона у війні із російським агресором фінансується виключно за кошти держбюджету, тобто на податки українських громадян, підприємств, резидентів.

Для майже 60 % роботодавців пошук кваліфікованих працівників є першочерговою проблемою, за результатами опитування Уряду. В окремих галузях ця ситуація ще більш критична: на деяких гірничодобувних підприємствах – до 73 % незаповнених вакантних місць, на трубних підприємствах – до 81 %, у будівництві – від 60 до 80%.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП за участі представників РНБОУ, Кабміну, ВРУ, бізнесу, експертів, профспілок тощо.

Напередодні Антикризовий штаб проаналізував численні звернення промислових підприємств щодо складності з набором робітничих кадрів у контексті імплементації закону № 3633-ІХ про мобілізацію.

Виробники, роботодавці одностайні в тому, що система бронювання потребує подальшого удосконалення та узгодження із раніше затвердженими нормативно-правовими актами у цій сфері.

Серед поширених зауважень:

– часом недотримання причетними органами державної влади термінів оформлення бронювання;

– відсутність  юридичних гарантій не бути одразу мобілізованими при оновленні даних;

– практика розширеного трактування підстав для  відмов ТЦК та СП у зарахуванні заброньованих працівників на спеціальний військовий облік під час перевірки підстав для надання відстрочок;

– норми щодо бронювання 100% військовозобов’язаних працівників підприємств ОПК  не розповсюджується на працівників, яким вже вручено мобілізаційне розпорядження (резервісти), зокрема після введення у дію Закону № 3633-ІХ та відповідно зниження призовного віку до 25 років.

Учасники засідання також наголосили на тому, що в суспільстві немає консенсусу щодо параметрів  справедливої системи «економічного бронювання», а відтак концепцію потрібно доопрацьовувати і проводити адекватну комунікацію з громадськістю, військовими.

Антикризовий штаб пропонує Уряду швидке налагодження системи перекваліфікації і навчання спеціалістів та закликає максимально жорстко реагувати на зловживання, корупційні практики під час організації перетину кордону через систему «Шлях».

За підсумками розгляду Антикризовий штаб і УСПП направили РНБОУ, парламенту, Кабміну структуровані рекомендації і бачення бізнесу покращення системи бронювання.

Першочергово слід провадити постійний моніторинг впливу державної політики в сфері мобілізації на стійкість національної економіки.

З цією метою потрібно налагодитивзаємодію місцевих органів влади, ТЦК СП, органів місцевого самоврядування для дотримання термінів оформлення та/або переоформлення бронювання військовозобов’язаних.

Далі – опрацювати пропозиції бізнесу щодо бронювання критично важливих працівників промисловості за найменуваннями професій, посад. Такі вже надсилалися Уряду.

При визначенні підприємства критично важливим для економіки враховувати динаміку показників у економічній діяльності таких підприємств та необхідність збереження їхнього статусу,

Щоб ефективно імплементувати Закон про мобілізацію, Кабміну необхідно внести зміни до відповідних нормативно-правових актів, передбачивши:

– бронювання і резервістів на підприємствах ОПК;

– доповнення Постанови №76 (зі змінами, внесеними постановою №650)нормою про обов’язковість інформування підприємства з боку ТЦК та СП щодо зарахування заброньованих осіб на спеціальний облік у 5-денний строк. Визначати кількість військовозобов’язаних для електронного бронювання визначати  станом на 01.01.2024 року (замість 18.05.24р.);

– можливість бронювання військовозобов’язаних співробітників, що займають посади чи виконують функції, які є обов’язковими згідно вимог законодавства (наприклад, у страховій сфері).

Міносвіти спільно із вітчизняними вишами мають розглянути пропозицію залучати студентів окремих спеціальностей (наприклад, інженерних, ІТ) починаючи з 3-го курсу очної форми навчання за держзамовленням до обов’язкової роботи на підприємствах ОПК за погодженим графіком. Натомість випускники таких спеціальностей, які навчалися по держзамовленню – будуть зобов’язані відпрацьовувати на державних підприємствах нормативно визначений період.

Антикризовий штаб розраховує на ефективність спільної з Урядом, Генштабом роботи над удосконаленням системи бронювання та її збалансуванням із потребами мобілізаціями (як на цей рік, так і в перспективі на 2025-ий).

Документ

Іншими чинниками є повномасштабна війна рф проти України, обстріли ворогом енергоінфраструктури нашої держави, внаслідок чого втрачено 9 гВТ потужностей, дефіцит кваліфікованого персоналу, проблематика державного управління.

На цьому наголосили учасники засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та Українського союзу промисловців і підприємців.

Серед учасників – представники РНБОУ, уряду, парламенту, органів місцевого самоврядування, Національної академії наук, профспілок, галузевих ділових асоціацій, експерти тощо.

Було відзначено, що на виконання попередніх рішень Антикризового штабу Нацбанк взяв курс на деяку валютну лібералізацію та послідовно знижує облікову ставку (нині 13%). Попри це, зберігається значний розрив між цим показником і інфляцією, яка становить в травні 2024 року – 3,3%

Головними чинниками інфляції є скорочення сукупного попиту, частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення, відносна стабілізація валютного курсу.

“Облікова ставка НБУ наразі мало пов’язана як із інфляцією, так і обсягами кредитування комерційними банками економіки. Тому бізнес закликає НБУ негайно – разом з урядом, виробниками, експертами – погодити політику стимулювання цього процесу. Більше 60% підприємців мають гостру нестачу кредитних коштів для продовження своєї діяльності”, – наголосив президент УСПП, голова Антикризового штабу Анатолій Кінах.

За даними аналітиків УСПП, а також публічної інформації, банки мають високі обсяги вільної ліквідності (775 млрд грн у травні 2024). Чистий прибуток після оподаткування платоспроможних українських банків за січень-травень 2024 року склав 67,968 млрд гривень, що на 26,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Однак ці кошти вони не інвестують ні в економіку (високі воєнні ризики), ні навіть у високих обсягах в урядові ОВДП, оскільки поточна монетарна політика НБУ стимулює їх купувати саме депозитні сертифікати регулятора із дохідністю до 16,5 % річних (в 5 разів вище інфляції).

Водночас вартість обслуговування внутрішнього державного боргу зросла з 9,9 % річних у 2021 р. до 16,0 % річних в 2024 р. У травні 2024 Уряд здійснив розміщення ОВДП за ставками до 17,5 % річних при поточній інфляції у 3,2 %.

У 2024 р. Уряд планує сплатити за ОВДП 259 млрд грн,  у той час як за розміщення ОВДП передбачається отримати 81 млрд грн.

За час війни баланс фінансових розрахунків між Урядом та НБУ став глибоко негативним і продовжує погіршуватися.

“Вагома частка кредитного портфеля банків припадає на пільгові програми Уряду (понад 40% портфеля бізнес кредитів), що фінансуються державним бюджетом. Так, державна програма «5-7-9» стає дедалі дорожчою для держави. Наслідком цього є періодичні затримки із фінансуванням, а отже накопичення заборгованості перед банками (на початку червня  5,8 млрд грн). Виходом є лише стимулювання банків самим кредитувати бізнес за доступними ставками, при цьому Уряд має чітко роз’яснити механізм страхування воєнних ризиків, а НБУ не повинне конкурувати із економічним сектором по своїм обсягам депозитних сертифікатів”,-  вважають в Антикризовому штабі.

Ситуація ускладнена не лише для виробників, експортерів і малого бізнесу. Парадоксально, але в умовах великої війни із рф, завантаженість підприємств ОПК , за офіційними оцінками, наразі  складає 40%. У більшості випадків – у зв’язку із відсутністю фінансових ресурсів. Тому це загроза вже не лише для економічного зростання, але й для національної безпеки.

Антикризовий штаб звернувся до РНБОУ з пропозицією розглянути, як складову національної безпеки, удосконалення грошово-кредитної, валютно-курсової  політики на окремому засіданні.

Нацбанк має оприлюднити зміст і заходи із виконання нещодавно затвердженої Стратегії з розвитку кредитування, разом з Урядом поширити практику винятків зі строків розрахунків за операціями експорту-імпорту на інші сектори промислового виробництва, зокрема легкої та хімічної промисловості (наразі діють для аграріїв, частини машинобудівників).

Також потрібно визначити чіткі, прості і зрозумілі критерії для видачі кредитів по програмі «5-7-9», включаючи в тому числі такі ризики як судові позови. На доступних інформаційних ресурсах  програми Доступні кредити «5-7-9» розмістити онлайн калькулятор, який би дозволяв підприємству попередньо оцінити шанси на отримання кредити за програмою та його можливий обсяг; встановити для банків чіткий термін  на розгляд заявок.

Відповідні рекомендації Антикризового штабу направлені на адресу Президента України, РНБОУ, НБУ, Уряду, ВРУ тощо.

Документ