Анатолій Кінах

Day: June 12, 2022

Рішення Нацбанку України підняти облікову ставку  з 10% до 25% – прийняте в односторонньому порядку. Якщо найближчим часом не будуть запропоновані стимулюючі заходи по доступу бізнесу і промисловості до кредитів, адресний підхід в оподаткуванні, то воно в перспективі негативно відіб’ється на виробниках.

Таку думку висловив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Нагадаємо, востаннє ставка була такою високою у серпні 2015 року.

У НБУ пояснили, що пішли на рішуче підвищення ключової ставки, щоб захистити гривневі доходи та заощадження громадян; збільшити привабливість гривневих активів.

УСПП  закликає подумати про те, як цей крок вплине на виробників. Кожне працююче підприємство зараз на вагу золота. Втрати у виробничій діяльності на 30% вже безповоротні.  Темпи релокації підприємств за кордон вдвічі перевищили темпи релокації в західні області України.

Також за кордоном перебуває більше 6 млн. українців, які рятувалися від війни.  Повернулася лише якась частина, в основному цей процес затримує нерозв’язність питань із забезпеченням житлом та робочими місцями.

“375 тис. підприємств повністю чи частково не працює. Навіть великий бізнес зараз потребує певної підтримки держави, а малий і середній без неї не виживе. У чому полягає така підтримка? Доступ до кредитів за нульовими чи максимум до 5% ставками. Це зона відповідальності Кабміну та Нацбанку. Ми закликаємо спільно із виробниками, експертами обговорити такі програми стимулювання”, – зазначив А.Кінах.

За його словами, потрібен адресний підхід в оподаткуванні, митному оформленні і т.д., оскільки чимало бізнесу на звільнених від окупації територіях чи там,  де досі ведуться бойові дії – не мають можливості платити по банківським кредитам. Наприклад, на Чернігівщині більш-менш  стабільно працює тільки 20% підприємництва.  До слова, досі не затверджений КМУ відповідний перелік територій, де були чи є бойові дії, що передбачало б певні податкові пільги і послаблення. Також в парламенті вже давно знаходиться законопроект #7113  про кредитні канікули для підприємств з постраждалих територій.

В УСПП нагадали, що потрібно переглянути перелік критичного імпорту, бо в нього ввійшли деякі позиції, що шкодять національним виробникам, а ті, що потрібні, подекуди не включені. Також негативно впливає на експортерів  відсутність відшкодування ПДВ.  Підприємствам нізвідки поповнювати обігові кошти. Одна із компаній, що звернулася до УСПП, наприклад, заявила, що ⅔ обігових коштів раніше мала від відшкодованого податку.

Також  діловий союз звернувся до парламенту і уряду із пропозиціями, як урегулювати податкову політику, адже у ВРУ виникають законодавчі ініціативи, які передбачають повернення до довоєнного оподаткування. Це неприпустимо в тих складних умовах, в яких опинилися виробники через війну і широкомасштабне вторгнення рф.

Член ради НБУ Василь Горбаль, так само як і голови профільних комітетів  ВРУ Д.Наталуха, Д.Гетьманцев долучені до роботи Антикризового штабу допомоги бізнесу і промисловості, що діє під егідою УСПП. Відтак, діловий союз надійшле  відповідні пропозиції через своїх партнерів, а також звернеться із ними до Президента України, ВРУ, КМУ та НБУ.

 

Попри війну українські підприємства продовжують працювати та здійснюють експорт продукції за попередньо укладеними контрактами.  При цьому товари подвійного використання та деякі інші підлягають державному експортному контролю.

Затягування відповідною Державною службою (ДСЕКУ) надання підприємствам дозволів призводить до зриву контрактних термінів. Це, в свою чергу – до недоотримання валютних надходжень, затримок по виплаті заробітної плати робітникам тощо.

Про це йшлося на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу, утвореного під егідою УСПП та Антикризової ради громадських організацій. До штабу надходять звернення від підприємців, які в умовах воєнного стану стикнулися із труднощами у веденні своєї ділової активності. Переважно це питання необхідності релокації, нюансів податкової політики тощо.

У даному випадку допомоги потребують спецекспортери.

У діловому союзі просять владу спростити та унормувати тривалість процедури отримання експортних дозволів.

Як йдеться в проєкті рішення засідання штабу, ДСЕКУ пропонується оприлюднювати на офіційному сайті інформацію про кількість виданих дозволів (висновків) на право здійснення міжнародних передач товарів (експорт/імпорт, тимчасове ввезення/вивезення, транзит) до 10 числа кожного місяця.

Також експерти наполягають на спрощеному митному оформленні імпортованих з ЄС комплектуючих виробів, запасних частин та витратних матеріалів для ремонту, обслуговування та забезпечення експлуатації авіаційної та ін. техніки радянського зразка, що досі використовується ЗСУ.

В Антикризовому штабі вважають за доцільне порушити перед західними партнерами питання отримання за ленд – лізом одночасно з військовою технікою та озброєнням технологій з її обслуговування та ремонту на вітчизняних підприємствах ОПК.

«Це завантажить роботою підприємства, а також продовжить термін служби техніки оборонного призначення, переданий партнерами», – наголосили в Антикризовому штабі.

Доопрацьований проєкт рішення із детальнішою аргументацією буде підготовлено та надіслано на адресу Офісу президента, уряду, парламенту, РНБОУ вже найближчими днями.

Для сталого функціонування Об’єднаної енергетичної системи України у воєнних умовах необхідно назаконодавчому рівні передбачити забезпечення ТЕС  резервним видом палива – природним газом.

Про це йдеться в рішенні засідання Антикризового штаб допомоги промисловості і бізнесу. Штаб діє під егідою УСПП і Антикризової ради громадських організацій, в його структурі – представники уряду, НБУ, профільних комітетів ВРУ, обласних військових адміністрацій, об’єднань бізнесу, аналітичних структур тощо.

Учасники засідання відзначили, що положенняпро покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (затверджене постановою КМУ від 06.03.2022 р. № 222 (в редакції постанови КМУ від 16.03.2022 р. № 298) з 1 травня 2022 р.  припинило дію, що призвело до обмеження споживання резервного виду палива (природного газу) на багатьох ТЕС України.

Також штаб пропонує урядовим структурам розглянути  питання щодо впровадження в Україні Ринку потужності.

За оцінками експертівцей крок  дозволить компенсувати умовно-постійні витрати (УПВ) теплової генерації (близько 500 грн/МВтг) за рахунок тарифу ПрАТ «НЕК Укренерго» на передачу електричної енергії. 

При цьому, так як заявки теплової генерації на РДН (ринок «на добу наперед») є замикаючими (тобто в більшості випадків формують ціну на РДН), покриття УПВ за рахунок ринку потужності дозволить знизити ціни на РДН на величину до 500 грн/МВтг (~ 20-25%), зростання тарифу на передачу складе близько 130 грн/МВтг (~ 40% вище затвердженого). Таким чином, споживачі заощадять до 370 грн/МВтг (~ 15-20%), а теплова генерація забезпечить покриття власних операційних витрат та можливість забезпечити роботу у період осінньо-зимового періоду 2022/2023 років.

Рішення Антикризового штабу буде надіслане в якості рекомендацій  на адресу Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Національного банку, Апарату Ради національної безпеки та оборони України.

 

Україна, Польща і Литва відпрацьовують проєкт синхронізації залізничних колій для збільшення обсягів експорту зернових і ГМК

Раніше в київському офісі Українського союзу промисловців і підприємців пройшло виїзне засідання Економічного Комітету Сейму Литви. Литовська сторона запропонувала вирішити проблему низьких обсягів експорту зернових залізничними шляхами  (порівняно із експортом через морські порти). Йдеться про можливість розширення однієї з європейських колій, що йдуть через Польщу,  до стандартів української з тим, щоб  не перевантажувати товари на їх шляху до портів Литви.  Це дасть можливість більш швидкого та більшого за обсягами транзиту українських зернових.

Про це розповів президент УСПП Анатолій Кінах, виступаючи на X Форумі інтермодального транспорту FRACHT 2022, що проходить у Варшаві.

Він зазначив, що питання інтермодальних перевезень і транспорту мають нині критичне значення не тільки для української економіки, але й світу. Питома вага нашого експорту на міжнародних ринках  – 15% торгівлі зерновими, до 50% соняшниковою олією. 400 млн. людей в різних країнах залежать від постачання вітчизняного АПК.

Росія не тільки веде війну проти України, але й зазіхає на світову продовольчу безпеку – блокує українські порти, вивозить зерно із тимчасово окупованих територій та має нахабність торгувати ним на третіх ринках. Постійні обстріли рф принесли збитки не менше 100 млрд. доларів для транспортної інфраструктури України, а загалом для економіки – 600 млрд. доларів.

«Маємо погодити із європейськими партнерами спільні дії щодо збільшення пропускних можливостей для експорту українського зерна. Раніше через порти цієї продукції відвантажували 4-5 млн. тон в місяць, наразі за травень 2022 року усіма видами транспорту через західні кордони – тільки 1,7 млн. тон. Це створює значні загрози, адже на складах в Україні зараз знаходиться до 20 млн. тон, з новим урожаєм наприкінці літа цей обсяг зросте до 70 млн. тон. Тому потрібно діяти швидко, в розрізі кількох найближчих місяців», – повідомив лідер ділової спільноти України.

Йдеться про 2 варіанти дій, які мають опрацьовуватися паралельно. Перше – це деблокада українських портів і створення зелених коридорів, конвойованих західними союзниками. Тут потрібні зусилля ООН та ЄС. Друге – це проєкти щодо збільшення обсягів залізничних перевезень.

Окрім проєкту щодо розширення колії в європейській частині транзиту, велике значення має спрощення процедур. Президент УСП подякував Польщі за прийняті рішення по спрощенню процедури імпорту в Україну нафтопродуктів, а також Румунії та ще 9 країнам ЄС щодо скасування необхідності отримання дозволів для українських міжнародних перевізників.

Насамкінець Анатолій Кінах висловив сподівання, що в червні-липні цього року ЄС прийме рішення про надання Україні статусу кандидата. Це створить додаткові стимули для модернізації транспортної інфраструктури України на сучасних стандартах та її прискорену синхронізацію із європейською системою.

Мова йде про спрощення транзитних вантажоперевезень з ЄС до України і навпаки через територію Молдови. Зокрема, українська сторона пропонує максимально лібералізувати процедури поставки нафтопродуктів із Румунії. Днями на подібний крок пішла Польща, а сама Румунія і ще 9 країн ЄС скасували необхідність отримання дозволів для українських перевізників.

Про це йшла мова на робочій зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха із новопризначеним послом Молдови в Україні паном  Валеріу Ківером.

Лідер ділової спільноти України коротко ознайомив посла Молдови із економічною ситуацією, яка склалася внаслідок війни рф проти України.

Наразі економічні втрати – близько 600 млрд. доларів, ВВП України прогнозовано просяде на 40% за підсумками року.

Найбільш болючим питанням залишається експорт, оскільки рф блокує морські порти України, штучно створюючи продовольчу кризу в світі. На вітчизняних складах є 20 млн. тон агропродукції і до кінця літа цей обсяг зросте до 70 млн. тон. При цьому пропускні можливості експорту через західні кордони – залізницею та автотранспортом – всього 2 млн. тон в місяць, що критично мало.

Є проєкт синхронізації української та європейської залізничної колії, що проходитиме через Польщу, але це питання не одного місяця і вартість проєкту – 2,5 млрд. доларів. Проте, переконані в УСПП, необхідно здійснювати цю роботу, паралельно домагаючись за підтримки ООН і ЄС деблокади українських портів.

«70% валютної виручки в Україні формує експорт АПК і гірничо-металургійного комплексу. Раніше через порти йшло 4 -5 млн. тон щомісяця, нині всіма видами транспорту максимум 1, 7 млн. тон (в травні), цю проблему треба розв’язувати», – каже Анатолій Кінах.

У свою чергу, Валеріу Ківер підтвердив, що сусідні з Україною країни, Молдова зокрема, не були готові до різкого збільшення обсягів транзиту. На кордоні Румунії та Молдови – кілометрові черги, що займають 3-4 дні. Нещодавно прем’єр-міністр Молдови мала зустріч із водіями на кордоні і митниками. Було домовлено прискорити процедури оформлення.

Також посол Молдови розповів, що до нього звертаються щодо різкого підвищення Національним банком України облікової ставки до 25%.

Президент УСПП назвав це вимушеним кроком для зміцнення валюти та зупинення інфляційного процесу, при цьому зауважив, що це рішення мають супроводжувати заходи для пом’якшення негативного впливу на український бізнес та інвесторів. Відтак, УСПП спрямував пакет пропозицій на Офіс президента, де йдеться про спільні дії НБУ та уряду в даному напрямі.

Представники посольства Молдови поінформували про діяльність національного Агентства інвестицій, що пропонує 0% ставку, скасування акцизів та мит на перших порах, при цьому запропонували співпрацювати українським компаніям.

Сторони погодилися, що розвивати ділове співробітництво зараз потрібно ще інтенсивніше, ніж до війни. У 2021 році товарообіг між країнами зріс на 30% та перевищив 1,1 млрд. доларів. При цьому за 1 квартал цього року показник просів лише на 7,6%.

За сприяння УСПП була створена двостороння ділова рада, наприкінці червня запланована відеоконференція із промисловцями і підприємцями Молдови, на яку запрошено і пана Посла.

Сторони домовилися підтримувати системні комунікації, дипломати Молдови вже озвучили кілька проблемних моментів молдовського бізнесу,  у чому діловий союз України може їм посприяти.

Економічні відносини Україна-Польща, незважаючи на війну і руйнування інфраструктури в Україні,  утримуються на високому рівні. За перші три місяці цього року польський експорт скоротився всього на кілька відсотків, а ось український – навпаки зріс аж на 40%. Велика частка тут – це зернові і інша сировина.

Такі дані озвучив на спільній з УСПП панелі X Форуму інтермодального транспорту FRACHT 2022 (Варшава) президент Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота.

Він розповів, що в 2021 році був рекордний рівень товарообігу – більше 12,5 млрд. доларів. 20 тис. українських компаній працюють в Польщі, 6 тис. польських – в Україні.

Яцек Пєхота пропонує розвивати міжгалузеві промислові зв’язки, проводити систематичні вебінари для бізнесу, В2В зустрічі.

У свою чергу президент УСПП Анатолій Кінах відмітив, що є всі передумови для зростання обсягів співпраці, подвоєння спільних проєктів. УСПП підписав відповідні угоди із Польсько-українською господарчою палатою та Роботодавцями Польщі.

На його погляд, важливо розвивати виробництво і створювати робочі місця в Україні. Це зменшить міграційну кризу в Європі та сприятиме скорішому відновленню України.

«Кожна 4-та людина працездатного віку в Україні втратила роботу. 35% підприємств не працює. За розрахунками Світового банку, ВВП України просяде на 40-45% за підсумками року. Це потужні виклики, проте хочу, щоб наші партнери знали: уряд, бізнес, експертні організації вже працюють над планом відновлення економіки. Прийнято щонайменше 6 пакетів рішень для цього, створена Національна рада з відновлення України. Безумовно, нам потрібне сприяння міжнародних партнерів.  Тому  ми надзвичайно вдячні Польщі за підтримку нашого народу, європейських устремлінь та економічного розвитку», – зазначив Анатолій Кінах.

Президент УСПП переконаний, що пріоритетними в даному напрямі мають бути: відновлення промисловості України і її модернізація на сучасних індустріально-інноваційних стандартах, спільні проєкти з Польщею та іншими країнами ЄС в інтермодальних перевезеннях, налагодження спільних виробництв із експортом на треті ринки.

Насамкінець Анатолій Кінах висловив сподівання, що з ухваленням Європейською радою рішення про надання Україні статусу кандидата економічні зв’язки між ЄС і Україною, трансфер технологій значно посилиться і буде вигідний усім сторонам.

НБУ в період воєнного стану і загострення дефіциту бюджету зробив болючий крок для ринку, піднявши облікову ставку у 2,5 раза – з 10 до 25 %.

З одного боку, в умовах прискорення інфляційних процесів та зниження валютних резервів підвищення облікової ставки є виправданим кроком. З іншого – існують ризики, що така політика призведе до гальмування процесів відновлення економіки і негативно вплине на кредитування.

На цьому наголошують в Українському союзі промисловців і підприємців.

«З початком війни НБУ зафіксував валютний курс, щоб утримати гривню від девальвації. З часом розрив між офіційним курсом та ринком став рости і негативно впливав на стан золотовалютних резервів. Якщо в березні Нацбанк тратив $2 млрд. на інтервенції, то в травні – вже $3,4 млрд. Щоб зупинити величезний попит на валюту, стримати інфляцію, і був здійснений цей крок. Проте ми закликаємо і уряд, і НБУ негайно прийняти комплексні заходи, щоб пом’якшити негативний вплив на бізнес», – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Передовсім це стосується підтримки підприємців і промисловців, чиї активи і виробництво постраждали внаслідок війни і обстрілів рф. Це бізнес з деокупованих територій чи тих, де проходили бойові дії – Київської, Харківської, Чернігівської, Сумської, Житомирської та ін. областей, релоковані на захід країни підприємства тощо.

Підхід має бути адресний. Бізнес повинен отримувати доступ ресурсів на сприятливих умовах. Навіть великий бізнес в умовах воєнного стану потребує певної підтримки держави, лібералізації податкового законодавства, спрощення митних процедур, вирішення врешті питання бронювання фахівців та можливостей тимчасового відрядження фахівців за кордон для обслуговування міжнародних  контрактів.

«Необхідною є гармонізація фіскальних та монетарних чинників антикризового регулювання. Для запобігання загрозам депресивних явищ у національній економіці повоєнне відновлення бізнесу має супроводжуватись використанням доступних прозорих механізмів підтримки ділової активності та розвитку людського капіталу. Закликаємо до розробки та реалізації спільних компенсаторних заходів Кабінету Міністрів, Верховної Ради, НБУ з покращення доступу бізнесу до фінансових ресурсів», – підкреслили в УСПП.

Про це ж йшлося на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу, що діє піж егідою ділового союзу та Антикризової ради громадських організацій. В його складі – представники ради НБУ, уряду, голови профільних парламентських комітетів, керівники ОВА, територіальних громад тощо.

Відповідний пакет пропозицій вже сформовано та направлено на розгляд Президента та Прем’єр-міністра України.

Бізнес зазначає, що інфляція в Україні може досягнути 20% за прогнозом Світового банку. При цьому війна в Україні, блокування портів і експорту нашого зерна, міграційне навантаження в ЄС та попередні чинники, пов’язані із коронавірусною пандемією, розганяють інфляцію і в ЄС та США, де така становить більше 8%. В таких країнах, як Польща, Естонія – більше 13%.

Відтак, Україні слід враховувати обсяги можливої майбутньої підтримки від західних партнерів в частині фінансування, опираючись і на ці дані, у тому числі.

Потрібно максимально відновлювати діяльність виробничих майданчиків, де це можливо. В умовно безпечних областях України (це десь 70% від всієї території держави)  економіка повинна перевищувати довоєнні показники з метою мінімізації втрат– підсумували в УСПП.

Його ініціаторами виступили Національний університет «Острозька академія», Національний заповідник «Софія Київська» та громадське об”єднання ” Славетна Україна”.

В Українському союзі промисловців і підприємців під головуванням його президента Анатолія Кінаха пройшла перша робоча нарада щодо розвитку проєкту в 2022  році. До неї долучилися Олександр Афонін – президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, Михайло  Відейко – доктор історичних наук, представники Мінветеранів, Міністерства закордонних справ України, Посольства Литви в Україні тощо.

Проєкт наразі представлений двома напрямками, а саме:

1. Створення триптиху ” Ми є народ. Слава, гідність, воля ” ( художник Артур Орльонов), який складається із картин:

– ” Україна Славетна: від князя Кия до нашого часу”;

– ” Герої не вмирають”. Присвячена становленню української нації і вшануванню пам’яті захисників Вітчизни під час російсько- української війни на сході України у 2014-2021 роках;

– ” Ми є народ. Слава, гідність, воля”.

2. Розвиток міжнародного проєкту ” Україна-Європа: спільна спадщина”.

За останній час відбулася низка узгоджених ініціаторами проєкту заходів у таких європейських країнах, як Литва, Польща, Словаччина, Чехія.

Зокрема, 26 червня такі заплановані провести у Великобританії.

Як розповів координатор проєкту Володимир Зубанов, перші 2 картини із триптиху вже готові, третя – у форматі схеми. Вона є основною, адже зображує події після 24 лютого 2022 року – широкомасштабнго воєнного вторгнення рф в Україну. На картині будуть зображені відомі українці, починаючи з заснування Київської Русі, а також сучасники – воїни, волонтери, мирні жителі, що постраждали від агресії російських окупаційних військ.

Попередні картини Артура Орльонова  вже експонувалися у музеях України та за кордоном, якась частина ввійшла до підручників історії в Україні, Польщі та Литві.

«Ми починали із видавництва книг про історію та культурну спадщину України, потім – створення музичних творів разом із відомим композитором Є.Станковичем, врешті прийшли до усвідомлення необхідності створення масштабних полотен, які би прославляли нашу історію – як віковічну, так і сучасну, ту, що відбувається в нас на очах.  Ця експозиція відкриватиме міжнародні і національні заходи. Полотна проходили наукову експертизу», – повідомив Володимир Зубанов.

Окрім ініціаторів проєкту, велику допомогу у створені триптиху надали: Офіс президента, уряд України,  Православна церква України, Українська греко-католицька церква, низка державних, громадських та освітянських установ України, у тому числі – Український союз промисловців і підприємців.

Президент УСПП Анатолій Кінах відзначив, що робота над розвитком проєкту має бути системною та у постійних комунікаціях із органами державної влади України, нашими військовими, волонтерами і діячами культури.

Артур Орльонов, художник -автор триптиху, повідомив, що працюючи над ескізом основної, третьої, картини, він консультується із ЗСУ, Національним інститутом пам’яті, експертами.

Учасники робочої наради вирішили розпочати формування Координаційної ради проєкту, основний склад якої буде підготовлено найближчими тижнями. Після цього рада погоджуватиме план заходів, у тому числі – щодо відзначення 28 липня Дня державності. Свято з’явилося, у тому числі, за ініціативи авторів «Наша країна – славетна Україна».

Довідково.

Ключові завдання проєкту:

– активне використання гуманітарної складової у розбудові демократичної, соціально справедливої та успішної України;

– сприяння процесу набуття Україною членства у Європейському Союзі;

– ознайомлення міжнародної спільноти із історією України, культурою і традиціями українського народу, сучасним станом розвитку держави;

– збір коштів для допомоги як тимчасовим переселенцям, так і для відбудови зруйнованих війною об”єктів житлової та соціальної структури України.