Незважаючи на кратне збільшення обсягів оборонного замовлення,  фінансування все ще на недостатньому рівні: завантаження підприємств оборонно-промислового комплексу складає в середньому 40-50%.

За підрахунками, для повного завантаження вітчизняних збройових заводів цьогоріч не вистачає близько 9 млрд дол. На недостатність бюджетного фінансування вказують і такі порівняння: видатки українського бюджету на ведення військових дій у 2024 році заплановано в сумі 40,7 млрд дол. США, а бюджету агресора – 115 млрд дол. (перевищення у 2,5 рази).

На цьому наголосили експерти Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану, що діє під егідою УСПП. Нещодавно партнери провели спільне засідання за участі народних депутатів, представників Уряду, галузевих асоціацій. Говорили про конкретні кроки щодо запуску економічної платформи “Зроблено в Україні”, ініційованої Президентом.

Локалізація виробництва необхідна для всіх сфер індустрії, але насамперед – оборонно-промислового комплексу.

В сучасних умовах ведення війни важливо не лише мати доступ до значних ресурсів і великих обсягів фінансування, а й ефективно використовувати ці ресурси для досягнення військових цілей. Україна, з одного боку, стикається з недостатньою кількістю фінансових ресурсів порівняно з російським агресором, з іншого – має певні переваги, які можуть бути використані стратегічно.

Одним з важливих аспектів використання обмежених фінансових ресурсів є оптимізація оборонного замовлення, переконані в Українському союзі промисловців і підприємців. Україна має зосередитися на розвитку та виробництві стратегічно важливої продукції, що максимально використовує наявні ресурси та кадровий потенціал. Це дрони (камікадзе, розвідники, а також морські), ракетні комплекси, боєприпаси, артилерійські системи, РЕБ-системи, міномети і т.д.

Необхідна реалізація відповідних програм на стандартах індустріально-серійного виробництва. Для цього необхідне чітке і головне стабільне (на 2 роки наперед мінімум)  держзамовлення, а також значне розширення програми кредитування для виробників. Неприпустимо в умовах наявності на рахунках українських банків близько 700 млрд. грн мати найбільш низький рівень кредитування економіки в Європі – 10% ВВП( Чехія 70%, Польща 60%).

Позитивним сигналом є те, що Уряд почув промисловців та планує розширення локалізації на оборонні закупівлі.

Нагадаємо, УСПП став одним із підписантів спільної Заяви з КМУ щодо розвитку національної економіки та посилення співпраці Уряду і бізнесу.

Далі, важливо підсилювати можливості міжнародного співробітництва та партнерства. Україна має масштабувати спільні проекти з іншими країнами для забезпечення своєї безпеки та підвищення військової потужності. Це включає технологічні обміни, спільні виробничі програми, а також спільні оборонні дослідження та розробки.

Україна вже стала частиною Європейської оборонно-промислової стратегії, яку 5 березня представила Єврокомісія. На реалізацію стратегії вже передбачено 1,5 мільярда євро з бюджету ЄС протягом 2025-2027 років з можливістю розширення фінансування.

“Тут важливо перетворити можливості в реальні досягнення. Czechoslovak Group (CSG), один із найбільших виробників боєприпасів у Європі, має намір створити спільні підприємства для інвестування сотень мільйонів євро в Україну для посилення її обороноздатності. Німецька компанія Rheinmetall, найбільший європейський виробник боєприпасів, планує виробляти і боєприпаси, і в перспективі танки саме в Україні. Ці проєкти мають бути не одиничними, а ОПК – стати надпотужною галуззю. Це питання як збереження країни, так і подальшого розвитку нашої економіки”, – прокоментував президент УСПП Анатолій Кінах.

Крім того, вважають в Антикризовому штабі та УСПП, важливо розглядати аспекти економічного зростання, які можуть підтримати фінансування оборони в майбутньому. Розвиток інноваційного сектору, підвищення ефективності галузей економіки, що є ключовими для оборони (наприклад, металургійної промисловості, машинобудування, хімії та інженерії), може забезпечити додаткові ресурси для військових потреб.

Нарешті, важливо активно залучати громадськість та прозоро управляти фінансами, щоб забезпечити ефективне використання кожної гривні, виділеної на оборону. Зазначимо, що цьогоріч, як і в попередні 2022-2023 роки, всі надходження в держбюджет використовуються на потреби оборони.

Хоча Україна стикається з викликами через недостатність фінансових ресурсів порівняно з рф, ефективне використання наявних ресурсів, активне міжнародне співробітництво та стимулювання економічного зростання можуть допомогти Україні підвищити свою безпеку та розвинути потужну оборонну промисловість, підсумували в УСПП.

Також в діловому союзі та Антикризовому штабі закликали всіх: Уряд, інститути громадянського суспільства, бізнес – до прозорого діалогу та ефективного партнерства. Адже на фоні закликів Президента і підписаних Заяв щодо посилення співпраці держави і бізнесу, досі трапляються незрозумілі випадки односторонніх дій деяких чиновників.

Так, окремі представники Секретаріату КМУ нещодавно зробили спробу заблокувати діяльність УСПП та Антикризового штабу – напередодні їх засідання щодо реалізації “Зроблено в Україні”, а також важливих заходів з міжнародними інвесторами щодо проєктів із відбудови.

Попри спричинені деякими урядовими структурами труднощі, УСПП продовжує свою роботу, спрямовану на розвиток українського виробництва та експорту, захисту прав підприємців, залучення бізнесу ЄС та США на ринок України.

Впродовж минулого тижня у Варшаві відбулися важливі зустрічі делегації Українського союзу промисловців і підприємціві, що стали першим кроком до поглиблення співпраці між Україною та Польщею у різних сферах економіки та бізнесу.  Делегація зустрілася з представниками компанії Columbus та представила ідеї щодо створення представництва УСПП в Польщі та обговорила потенційні проекти спільної діяльності. Серед учасників зустрічі – віце президенти УСПП Сергій Тихонов, Сергій Устінов, колишній прем’єр-міністр Польщі Казимєж Марцинкевич, президент компанії Columbus Давид Зілінський, а також партнер і співвласник компанії Columbus Україна Денис Верьовка.

Сторони розглянули ідею створення Клубу колишніх прем’єр-міністрів країн ЄС та України, який би опікувався питаннями залучення інвестицій у проєкти з відбудови України. Окрім того, йшлося про стратегію входу компанії Columbus на український ринок.

Делегація продовжила активну роботу, представивши ініціативу співпраці з інвестиційним фондом “Vortune Equity Group S.A.”, а також обговорила можливості імпорту вугілля та коксу до України з компанією CARMEX EXPERT SP Z.O.O. Це велика компанія вугільної галузі, що оперує торговими контрактами в Колумбії і Казахстані, орендує припортові набережні у Гдині і Гданську та займається продажем вугілля у великих обсягах.

Зустрічі з партнерами також відкрили можливості фінансування спільних бізнес-проектів європейськими та українськими інвесторами. Зокрема, УСПП пропонує полякам розглянути можливість закупівлі українського біопалива для польських електростанцій. Ця ж тема стала предметом перемовин із президентом фірми SOW Energy Лещуком Памулою, інвестором з галузі будівництва та біоенергетики. З ним обговорювався проєкт створення логістичного хабу у сфері торгівлі соняшниковими пелетами з України. Клієнтами компанії SOW Energy є єлектростанції і електротеплові котельні.

Віце-президенти УСПП обговорили також можливості співпраці з юридичною фірмою «Głuchowski Siemiątkowski Zwara», встановивши напрями спільної діяльності у проведенні бізнес-конференцій в Гданську, обміні студентами, інформацією у сфері навчальної діяльності між Гданським та Київськими університетами. Крім того, корпоративні клієнти фірми будуть заохочені до інвестування в Україну та тісної співпраці з УСПП.

Представники українських промисловців і підприємців провели низку інших зустрічей та перемовин, серед них – із архітектором, президентом місцевої будівельної компанії паном Анджеєм Косіцьким, ректором Університету Лазарського (щодо організації курсів навчання у сфері адаптації українського законодавства під європейські стандарти, обміну студентами та проекти Erasmus), громадською діячкою, членкинею Польсько-Української ТПП  Веронікою Марчук та ін.  Зустрічі з бізнес-та громадськими діячами відкрили нові перспективи у взаємодії між Україною та Польщею. Важливою є роль таких ініціатив у сприянні економічному зростанню та підтримці партнерства між країнами.

На наступному тижні очікується підписання меморандумів між УСПП та згаданими інвестфондом, юридичною фірмою та університетами. Після цього розпочнеться реалізація попередньо обговорених проєктів.