Україна ризикує продовжити втрачати свій людський і трудовий потенціал через хронічне недофінансування соціальної сфери та відсутність системної політики у сфері праці та освіти. Про це заявив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в ефірі програми Ранок.LIVE.

«Заморожування соціальних стандартів до 2027 року — стратегічна помилка Уряду. Це рішення означає, що мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 000 грн, а прожитковий мінімум — 3028 грн. Такий підхід не відповідає реальній вартості життя та підриває внутрішній споживчий попит, що, своєю чергою, негативно впливає на економіку і бізнес», — наголосив лідер ділової спільноти.

За його словами, питання соціальних стандартів стоїть особливо гостро у контексті війни на виснаження ресурсів із російським агресором, адже тісно пов’язане з перспективою повернення мільйонів вимушених переселенців, відновленням економіки та її стійкістю.

«Попри індексацію, більшість громадян отримують пенсії та зарплати, які не покривають базові потреби. Найбільше страждають пенсіонери — близько 60% із понад 10 мільйонів отримують пенсію менш ніж 5 000 гривень. Це неприпустимо», — підкреслив він.

Крім того, А.Кінах звернув увагу на критичну ситуацію у сфері освіти: за його словами, нинішній рівень оплати праці освітян не дозволяє зберігати якісні кадри. «Освіта має стати одним із головних пріоритетів держави, йдеться не тільки про реформу, а передусім — про матеріальні стимули для педагогів/викладачів. Це ключ до збереження людського капіталу та відбудови/модернізації України як сучасної конкурентоспроможної держави», — заявив очільник промисловців і підприємців.

Він також акцентував на потребі системного підходу до підготовки кадрів, перекваліфікації, запуску програм реінтеграції ветеранів війни, соціальної адаптації ВПО та комплексної роботи з ринком праці.

«Потрібні вагомі зміни у пошуку внутрішніх ресурсів, щоб забезпечити гідний рівень життя громадян та гарантувати довгострокову стійкість економіки», — резюмував президент УСПП.

 

Що має змінитися в підході держави до використання своїх мінеральних ресурсів.

Україна володіє майже повною таблицею Менделєєва. Рідкісноземельні метали, графіт, літій, титан, уран — усе це ресурси, за які у світі точиться безмовна, але жорстка конкуренція. У час війни з російським агресором, коли ресурси стали синонімом виживання, Україна отримала історичний шанс трансформувати свою мінерально-сировинну базу на користь довгострокового розвитку. Але нинішня політика у сфері надрокористування загрожує перетворити Україну на «сировинний придаток» — з усіма притаманними для цього статусу ризиками: від економічної вразливості до погіршення демографічного становища.

На цьому наголосив у розмові із журналістами Анатолій Кінах, президент УСПП та голова Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану.

Одним із пунктів «Плану перемоги», який президент Володимир Зеленський презентував у Вашингтоні та Брюсселі наприкінці минулого року, стала пропозиція до союзників щодо співпраці у сфері корисних копалин. Проте, як зауважує Анатолій Кінах, ключовий момент було втрачено — Україна так і не озвучила, на яких умовах готова ділитися своїми надрами.

«Ми повинні бути не постачальниками сировини, а повноцінними учасниками міжнародної кооперації. Наприклад, не руда літію — а батареї. Не титанова губка — а деталі для Boeing. Не уранова руда — а учасники циклу виробництва палива для АЕС», — підкреслив  президент УСПП.

Натомість, після провалу першої рамкової угоди з США, друга версія документу, за його словами, вже мала ознаки «колоніального характеру»: окрім надр, у неї включили транспортну та енергетичну інфраструктуру, порти. І все це — без чіткого бачення української сторони та без обговорення базових принципів на державному рівні.

Проблема не лише у змісті угоди, а й у відсутності системного підходу з боку української влади. Делегації їдуть на переговори без чіткої програми, без узгодженої позиції, інформування громадян про ключові пункти таких домовленостей.

«Зараз ми самі працюємо через свої канали із Сполученими Штатами та іншими партнерами. Наша логіка така: ми повинні формувати такі відносини, щоб Україну розглядали не як державу, що ходить по світу з простягнутою рукою, а як партнера. Партнера з яким можна взаємовигідно працювати, мати спільний результат, вигідний для всіх сторін. Партнера надійного, прогнозованого, але який буде захищати свої національні інтереси, так як роблять усі держави», – повідомив Анатолій Кінах.

За даними ЗМІ, Угоду про копалини між США та Україною можуть підписати «скоро», адже залишився технічний бік обговорення.

Зараз УСПП спільно з Інститутом геології КНУ ім. Шевченка працює над створенням державної політики у сфері надрокористування. Йдеться не лише про інвентаризацію, а й про глибоку реформу — від відкритості даних до боротьби з корупцією.

З 1994 року темпи виснаження українських родовищ значно перевищують відкриття нових. Часто ліцензії не використовуються або використовуються в інтересах приватних гравців. Необхідно провести аудит, анулювати «сплячі» дозволи, адаптувати дані до міжнародних стандартів, і що найголовніше — запровадити прозорі правила гри для інвесторів.

«Конкуренція має бути не між країнами за українські надра, а між інвесторами — за право брати участь у проектах на збалансованих прозорих умовах», — переконаний президент УСПП.

Україна має історичний шанс — перетворити природне багатство на економічну самодостатність. Неприпустимо для суверенної держави забезпечувати 52% (дані за 2024 рік) видатків державного бюджету за рахунок зовнішніх джерел: кредитів, займів та частково грантів.

Надра — це не просто економіка, це основа майбутнього, і з цим потрібно системно працювати, резюмував очільник промисловців і підприємців України.