Анатолій Кінах

Day: October 29, 2023

У процесі відбудови України знадобляться великі обсяги якісних будівельних матеріалів: але зараз галузь в кризі

Будівельна галузь є однією з ключових в процесі відбудови України від наслідків повномасштабної агресії рф. Через війну, розв’язану росією, понад 4 млн. українців втратили своє житло, чимало руйнувань завдали ворожі обстріли і транспортній, промисловій інфраструктурі.

Окрім цього, в нашій країні вже накопичилося 90 млн. тон будівельного сміття, яке потрібно кудись дівати. Кабмін пропонує його переробку, але тоді варто надавати виробникам якісь пільги чи стимули робити це. Окрім того, кажуть експерти, невідомо, якої якості будуть продукти такої переробки.

Стан справ у галузі будівельних матеріалів обговорювали на розширеному засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану та УСПП. До заходу долучилися представники профільних комітетів ВРУ, Кабміну, галузевих асоціацій виробників будматеріалів, профспілок.

Загалом всі присутні були одностайні в тому, що підтримка промисловості будівельних матеріалів необхідна в контексті Плану відновлення України від наслідків війни.

Наразі галузь втратила 30% виробничих потужностей, а рівень завантаженості підприємств – від 10 до 40%. В Україні немає актуалізованого реєстру виробників, їх продукції, обсягів та цінової політики. Це ускладнює завдання залучення національного бізнесу до локальних проєктів із відбудови, які фінансуються урядами європейських країн, Світовим банком, USAID та іншими міжнародними структурами.

Серед інших проблем – ускладнена логістика (особливо залізницею, будівельники не можуть користуватися власними локомотивами), зростання собівартості продукції на 100%, замінованість кар’єрів, брак кадрів.

Попри те, що позитивний прогноз на наступний рік говорить про зростання в галузі будматеріалів на +22%, цього мало і держава має підтримати різними заходами виробників.

На цьому наголосив нардеп, заступник голови Комітету ВРУ з економічного розвитку Дмитро Кисилевський. Він зазначив, що потрібне ухвалення низки законопроєктів: №9627 про спрощення зміни цільового призначення землі для промисловості і енергетики; № 9015 про страхування інвестицій від воєнних ризиків. Водночас, народний депутат також звернувся до Українського союзу промисловців і підприємців із проханням оцінити, наскільки можливий закон про локалізацію для будівельників спрацює в нинішніх реаліях.

«Локалізація в машинобудуванні, якої було досягнуто спільними із промисловцями зусиллями, вже дала гарні результати: зростання частки в продукції вітчизняного виробництва на 10-15-20%. Я бачив окремі приклади із 80%», – сказав Дмитро Кисилевський.

УСПП надасть свою експертизу в цьому напрямі, а також, за пропозицією профільних асоціацій та експертів, опікуватиметься формуванням робочої групи, що регулярно проводитиме засідання та напрацьовуватиме необхідні норм для законодавства.

Нагадаємо, що це вже друге засідання Антикризового штабу, присвячене питанням  збереження та розвитку потенціалу промисловості будівельних матеріалів в Україні.

Системними нерозв’язаними проблемами галузі залишаються відсутність чіткої системи сертифікації, узгодженої із європейськими стандартами; ринкового нагляду за постачальниками продукції (захист сумлінних виробників); протекція національного ринку від контрафакту або ж іноземних товарів неперевіреної якості.

Про це заявив Костянтин Салій, президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів.

Окремо учасники зустрічі зупинилися на тому, що Регламент ЄС 305/2011, який встановлює гармонізовані вимоги для випуску та збуту будівельної продукції, відкладений до імплементації в Україні до 2025 року.

«Ми обговорювали із Мінекономіки План відновлення, під який ЄС виділяє Україні 50 млрд. євро. Впровадження Регламенту 305 перенесено на січень 2025 року. Плюс немає регуляторної рамки, як стимулювати переробку будівельного сміття», – повідомила вона.

Щодо переробки, то тут президент УСПП Анатолій Кінах відмітив, що грантова програма, яку пропонує уряд, зовсім невелика та не покриває потреб заявників.

«За цей час надійшла 2141 заявка від виробників, з них погодили тільки 23%, а кредити отримали 17%. Ми пропонуємо уряду, парламенту разом з нами розглянути і вирішити ці питання», – сказав лідер ділової спільноти.

УСПП вже давно добивається впровадження цілісної державної політики кредитування реального сектору економіки, за цей час облікова ставка НБУ була знижена з 25% до 16%, в умовах воєнного стану все ж продовжена програма «Доступні кредити 5-7-9». Але все ж цього мало, комерційні кредити досі недоступні виробникам, а вищезгадана програма має вкрай обмежені можливості.

За результатами засідання Антикризового штабу будуть підготовлені спеціальні рекомендації. Документ передадуть у Верховну Раду України, Кабмін, профільні наукові, експертні інституції.