За даними ООН, майже 5 млн. українців знайшли прихисток за кордоном, рятуючись від російської агресії. Переважно це жінки із дітьми, люди похилого віку. Наразі, згідно соціологічних опитувань, 73% з них прагне повернутися в рідні домівки. Проте, якщо війна затягнеться, а масштаби руйнувань, спричинених обстрілами військами рф мирних міст, збільшаться, то значній частині переселенців просто нікуди буде повертатися. Томудержава має впроваджувати програми адаптації для переміщених осіб, і одним із головних факторів тут є забезпеченість житлом. Важливо використовувати «цифрове будівництво», це коли деталізовані проєкти нових споруд (школи, житлові будинки тощо) розробляються за допомогою інтерактивних систем, після чого швидко втілюються в життя. Зокрема про це ми говорили в рамках онлайн-зустрічі ділової ради Україна-Литва. Наші литовські друзі готові допомагати із відновленням житлового фонду в Україні, пропонують швидкі, але якісні рішення. Наразі потрібно сконцентруватися на співпраці із конкретними містами – наприклад, Бучею, Ірпінем тощо – та почати спільний проєкт.
Ми переконані, що потрібно знаходити ресурси на конкретні проєкти відбудови житлового фонду вже зараз. Адже повоєнне відновлення України, її інфраструктури та економіки залежить, у тому числі, від повернення українців з-за кордону. Це робочі руки, розвиток бізнесу, промисловості тощо. Одним із напрямів також залишається планування і розширення житлового фонду в західних областях України. Тут перебуває не менше 5 млн. внутрішніх переселенців. Не виключено, що за час війни люди інтегруються на новому місці і якась частина з них не буде повертатися у свої регіони. Окрім того, за програмою релокації підприємств, до 1,5 тис. виробництв можуть бути перенесені в 9 західних областей (наразі переїхало близько 121 підприємств).
Вже зараз ділові асоціації обох країн планують спільні проєкти по відбудові житлової інфраструктури України, тимчасову релокацію вітчизняного бізнесу до Литви, запуск загальноєвропейської програми під умовною назвою «Купуй українське».
Про це йшла мова на спільному засіданні двосторонньої Українсько-литовської ділової ради в онлайн режимі. Традиційними організаторами заходу виступили Український союз промисловців і підприємців та Конфедерація промисловців Литви.
Учасниками стали понад 150 українських та литовських компаній, виробничих підприємств, науково-дослідних інститутів. Серед спікерів – президент УСПП Анатолій Кінах, президент Конфедерації промисловців Литви Відмантас Янулявічюс, посол України в Литві Петро Бешта, посол Литви в Україні Вальдемарас Сарапінас, віце-міністр економіки та інновацій Литви Йовіта Нелюпшиєне, очільник профільного парламентського комітету, народний депутат України Данило Гетьманцев та ін.
Ділові спільноти двох країн рішуче засудили військову агресію рф, здійснені нею злочини проти людяності в Україні. Литва – одна із перших європейських країн, що зорганізувала постійний збір і доставку гуманітарної допомоги, засобів захисту для українських військових. Також Литва першою в ЄС відмовилася від купівлі російського газу, вислала російського посла тощо.
Багаторічний партнер УСПП – Конфедерація промисловців Литви – відкрила спецрахунок по збору коштів для України. Наразі перекази литовських компаній перевищили 200 тис. євро. Разом з УСПП були розроблені зелені коридори для постачання гуманітарної допомоги на південь України.
Про це розповів Річардас Сартатавічюс, генеральний директор Конфедерації промисловців Литви.
Наразі відправлено понад 8 фур, формуються нові поставки. Окремі великі компанії з Литви роблять це ж самостійно, за свої кошти.
Президент УСПП Анатолій Кінах подякував литовським партнерам за всебічну підтримку – як на міжнародному рівні, так і фінансову, гуманітарну, моральну.
На його погляд, наразі потрібно розробляти програми відновлення України, її економіки та інфраструктури, що постраждала від російської агресії. За підсумками самітів НАТО, Великої сімки, ЄС було прийняте рішення про створення Міжнародного фонду для цих цілей. Втім, потрібні і конкретні міждержавні проєкти, зокрема з Литвою, з якою Україна має позитивний досвід співпраці, міцної дружби.
«На політичному рівні – це підтримка України в наданні їй статусу кандидата на вступ до ЄС, впровадження повного ембарго на російські енергоносії, покращення логістичних комунікацій для експорту в Євросоюз, будівництво тимчасового житла для українських переселенців, постійна та цілком конкретна гуманітарна допомога», – відзначив Анатолій Кінах.
Посол України в Литві Петро Бешта розповів, що втрати від російської агресії коштуватимуть нашій економіці до 40% ВВП за підсумками поточного року. Відтак, пріоритетним є нарощування економічної діяльності, зокрема і експорту, котрий у березні ц.р. просів вдвічі.
«За минулий рік ми мали ріст товарообігу з Литвою +50% (близько 2 млрд. доларів у грошовому вимірі). Що нас першочергово цікавить на даний момент: імпорт нафтопродуктів та мінеральних добрив з Литви. Також очікуємо на сприяння нашим експортерам у виході через Литву на інші ринки ЄС», – зазначив дипломат.
Віце-міністр економіки та інновацій Литви Йовіта Нелюпшиєне наголосила, що за останній місяць допомога Україні (окрім оборонного озброєння) становила більше 100 млн. євро. Створені програми для інтеграції українських біженців в соціально-економічне життя Литви, тимчасової релокації для бізнесу. Литва має задум створити загальноєвропейську онлайн-платформу «Купуй українське», що дозволить бізнесу з ЄС шукати аутсорсинг, сировину, створювати кооперацію чи закуповувати вже готові продукти в наших виробників. Це підтримає українських підприємців. А також створить ширші можливості для зростання експорту.
З цим погодився і Данило Гетьманцев, котрий зауважив, що повоєнна економіка України буде максимально інтегруватися з ЄС. «Її основою має стати наукоємне промислове виробництво, передовсім воєнно-промисловий комплекс, що стане драйвером для розвитку суміжних галузей. Держзамовлення і фінансування буде збільшено в рази», – пообіцяв нардеп.
Це повністю збігається із пропозиціями УСПП.
«Вдячні Верховній Раді України за комунікацію із вітчизняними діловими структурами та прийняті рішення в системі оподаткування, митного оформлення тощо з метою підтримки роботи бізнесу у воєнний час. Йдеться про скасування акцизу на пальне, нульові кредити для АПК, максимальне розширення переліку критичного імпорту та ін. Наша спільна робота є запорукою поступового відновлення ділової активності в Україні. Як відомо,з початку війни близько 40% бізнесу призупинило свою активність, проте створюються всі умови для збільшення кількості працюючих компаній. У тому числі, свою роль відіграє релокація підприємств в умовно безпечні регіони на заході України», – зазначив президент УСПП.
Український союз промисловців у період воєнного стану продовжить надавати всю можливу підтримку литовським підприємствам, які працюють в Україні, у тому числі забезпечуватиме координацію контактів з центральними та місцевими органами влади, вирішення питань, пов’язаних із податковою та дозвільною системою, забезпеченням корпоративної безпеки.
Литовські ж компанії висловлюють намір та інтерес брати участь у ремонті, відновленні та будівництві об’єктів інфраструктури, які постраждали під час військових дій в Україні.
Ці наміри сторони зафіксували в спільній декларації, прийнятій за результатами засідання двосторонньої ділової ради. Документ підписали Анатолій Кінах та Відмантас Янулявічюс.
Серед іншого, у ньому висловлюється сподівання, що після перемоги України відбудеться запланований візит Президента України до Литви, масштабний 7-ий Українсько-литовський економічний форум.
Ділова рада домовилася про створення робочої групи у сфері будівництва житла, також спільні проєкти в інженерній галузі.
Штаб створений під егідою українського Союзу промисловців і підприємців. У складі: представники уряду (заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов), ВРУ (голови профільних комітетів Данило Гетьманцев, Дмитро Наталуха), Нацбанку України (голова Ради Богдан Данилишин), Офісу Президента, обласних військових адміністрацій (голова Закарпатська ОВА Віктор Микита), Торгово-промислової палати, Будівельної палати, профспілок, роботодавців, галузевих асоціацій тощо.
Штаб концентрується на оперативному вирішенні проблемних питань українських експортерів, виробників, аграріїв в умовах воєнного стану, допомозі в релокації підприємств із зон бойових дій, підготовці пропозицій по нормативному забезпеченню даних процесів.
Президент УСПП Анатолій Кінах коротко окреслив ситуацію в економіці України. Війська рф усвідомлено нищать цивільну та транспортну інфраструктуру в країні, обстрілюють мирні міста, мінують поля і дороги. Це створює чималі безпекові, організаційні, фінансові виклики для бізнесу і промисловості. За підсумками 2022 року втрати України від війни, яку веде проти неї рф, можуть становити до 45% ВВП. Половина українців працездатного віку або втратили своє робоче місце, або отримують урізані чи нерегулярні виплати.
«Ми повинні ефективно використати комунікаційний майданчик Антикризового штабу, щоб оперативно вирішувати проблеми як загальноекономічні, так і кожного окремого підприємства, що звернеться до нас». Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий погодився із тим, що запас фінансової міцності в умовах війни в громадян вичерпується, а тому конче необхідно стимулювати відновлення виробництв. Зі свого боку профспілки активно допомагають внутрішньо переміщеним особам в гуманітарному плані. Для переселенців відкрито всі санітарно-курортні заклади профспілок і 7 тис. наших співгромадян знайшли там тимчасовий прихисток. Також Осовий високо оцінив ті результати, яких добилася Національна тристороння соціально-економічна рада (НТСЕР) у напрямі виключення рф із міжнародних організацій, лобіювання підтримки громадянським суспільством ЄС надання Україні статусу кандидата.
Сергій Тихонов поінформував, що представники Мінстратегпрому перебувають в регіонах країни для допомоги із релокацією промислових підприємств, розміщенням внутрішньо переміщених осіб.
«На сьогодні 360 підприємств переїхали в західні області, з них 94 на Закарпаття. Якщо на першому етапі половина всіх релокованих фірм – це були ІТ та легпром, то зараз 14% мають машинобудівні підприємства. Збільшилась кількість заявок від переробної галузі АПК». За його словами, ключовими потребами на даний час є: наявність фінансового інструменту від Нацбанку щодо викупу житла для ВПО, зміни в законодавство щодо земельних питань, індустріальних парків. За його словами, в Солотвино (Закарпатська обл.) незабаром буде зареєстрований перший за час війни індустріальний парк, що займатиметься меблевою промисловістю.
«Релокація підприємств повинна бути удосконалена на урядовому рівні. По суті, переїзд кожного виробництва – це окремий своєрідний бізнес-план. Але є речі, які мають передбачатися автоматично: доступ до сировинної бази, фінансів, налагодженість логістики, вирішення соціально-побутових проблем трудового колективу та їхніх сімей», – зазначив Анатолій Кінах
Представник УСПП в Харкові Едуард Набока домовився із Мінстратегпромом вирішувати низку подібних завдань для підприємства «Турбогаз», яка планує перемістити потужності на захід країни. «Є питання щодо дозволів на тимчасовий виїзд за кордон для фахівців, які обслуговують експортовані Україною товари авіа-, машинобудівної промисловості тощо. За підтримки УСПП був направлений відповідний лист до уряду, є доручення Прем’єр-міністра, але на практиці виконання поки немає. Варто пришвидшити цю роботу», – наголосив Едуард Набока.
Український союз промисловців вже на зв’язку із урядом з даного питання і має надію, що найближчими днями відрядження спеціалістів, як і бронювання фахівців на стратегічно важливих підприємствах – буде вирішене.
Антикризовий штаб також обговорив проєкти будівництва житла для внутрішніх переселенців. Своє бачення виклав президент Будівельної палати України Петро Шилюк. Він повідомив, що в умовно безпечних регіонах України галузь готова поновити роботу. Також, на його думку, оскільки в країні війна, то уряд повинен тимчасово регулювати ціноутворення на ринку.
«Для будівників тонна металу коштує 35 тис. грн., кіловат година електроенергії – 5,6 грн і т.д. Якщо держава не регулюватиме, то матимемо захмарні ціни на ринку, житло не буде доступним за ціною для українців. Обмежувати націнку на прибуток наразі потрібно у всіх галузях», – заявив П.Шилюк.
УСПП підтримує пропозиції Будівельної палати і після їх остаточного формулювання – направить в уряд. При цьому Анатолій Кінах звернув увагу, що паралельно треба врегулювати і перелік критичного імпорту. Окрім дійсно потрібних для армії, оборони, гуманітарних потреб і виробництва товарів комплектуючих, сюди віднесені навіть деякі фрукти і т.д.
«До 90% позицій довоєнного імпорту зараз входять до номенклатури «критичного». Це негативно впливає на вітчизняного товаровиробника», – переконані в діловому союзі.
Заступник гендиректора ТОВ «Нібулон» Михайло Різак порушив також питання, про яке вже раніше висловлювався УСПП: необхідність відновлення реєстрації податкових накладних та відшкодування ПДВ.
«Ці кошти підуть до АПК на польові роботи, також для підвищення пропускної спроможності пунктів пропуску на кордоні з країнами ЄС. Важливим є і бронювання с/г техніки. Є випадки, коли філії із земельним банком в 10 тис. га залишалися без бензовозів взагалі. Уряд має визначити мінімальні гарантії наявності техніки, спираючись на розрахунок потреб для аграрних господарств», – вважає Михайло Різак.
Переорієнтація логістики експорту з морської на автомобільну і залізничну – болюче питання для аграріїв, металургів, підприємств, орієнтованих на зовнішні ринки. До війни і блокування рф морських шляхів, 65% експорту йшло через порти.
За інформацією президента ТПП України Геннадія Чижикова, на складах в Україні перебуває 2 млн. тон соняшникової олії. За 2 тижні автотранспортом експортовано тільки 24 тис. тон, що є трохи більше 1%. Палата на постійному зв’язку із митницею та МінАПК.
«Маємо запропонувати нестандартні рішення для розширення пропускної спроможності пунктів пропуску. На складах в Україні зберігається велика кількість агросировини і продукції: зерна, олійних і тд. З новим врожаєм, ми занепокоєні, може виникнути проблема із його зберіганням. Тому ми зацікавлені в відновленні обсягів експорту, бо це і джерело надходження валюти», – відповів на це президент УСПП Анатолій Кінах.
Антикризовий штаб збиратиметься кожні 10 днів. До наступного засідання будуть напрацьовані спільні пропозиції по означеним питанням, а деякі (релокація названих підприємств, дозволи на тимчасові відрядження українських фахівців) – плануються бути вирішеними.
Антикризовий штаб є відкритим до співпраці, експерти, представники ділових асоціацій, органів влади, обласних військових адміністрацій – можуть доєднуватися до спільної роботи.
