Литва є однією із лідерок в ЄС по підтримці України щодо свого ВВП (1,2% або 1 млрд. євро). Також Вільнюс лобіює виділення більше коштів у довгостроковому бюджеті Європейського союзу на потреби ЗСУ та відновлення нашої країни від наслідків повномасштабної агресії рф.

Попри виклики воєнного стану зміцнюється і ділове співробітництво, чому сприяє активна робота двосторонньої Ділової ради Україна-Литва. Українську частину очолює віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Сергій Прохоров.

Серед партнерів УСПП – не лише бізнес-асоціації – Конфедерація промисловців Литви, ТПП Вільнюса тощо, але й Уряд Литовської Республіки (Центральне агентство з управління проєктами). Відтак, діловий союз виступив адміністратором проектів із відбудови соціальної інфраструктури на Київщині (школа в Бородянці та дитячий садок в Ірпені), профінансованих коштом литовських партнерів. 

Про підсумки співпраці в 2023 році та плани на наступний період йшлося на зустрічі президента УСПП Анатолія Кінаха із послом Литви в Україні Вальдемарасом Сарапінасом.

Сторони відзначили високу результативність спільних зусиль по нарощуванню торгово-економічного, інвестиційного співробітництва, а також реалізації гуманітарних проєктів в Україні.

У планах – на прикладі досвіду Литви масштабувати ці здобутки на інші держави ЄС та міжнародних донорів.

Бізнес обох країн активно долучається до роботи Міжурядової комісії, яка у вересні цього року провела перше засідання після тривалої перерви. Чимало пропозицій, поданих УСПП, Діловою радою, литовськими асоціаціями тощо було враховано в підсумкових рішеннях комісії.

Ділова рада моніторитиме хід їх реалізації.

Також на зустрічі було повідомлено про підсумкове в 2023 році засідання Ділової ради, яке планується в листопаді-грудні цього року.

Я вважаю, що для нас співпраця з Литвою дуже важлива – як в економічному, гуманітарному плані, так і в контексті адаптації їх досвіду вступу в ЄС. Це не лише про синхронізацію стандартів і регламентів, але й також про успішні стратегії просування інтересів національного бізнесу на ринку Євросоюзу.

Робоча зустріч була дуже плідною, адже сторони домовились про подальше удосконалення комунікацій, обмін інформацією та підтвердили взаємні наміри до спільної реалізації нових проєктів.