Литва є однією із лідерок в ЄС по підтримці України щодо свого ВВП (1,2% або 1 млрд. євро). Також Вільнюс лобіює виділення більше коштів у довгостроковому бюджеті Європейського союзу на потреби ЗСУ та відновлення нашої країни від наслідків повномасштабної агресії рф. Попри виклики воєнного стану зміцнюється і ділове співробітництво, чому
22 серпня 2023 року відбулося розширене засідання Антикризового штабу стійкості економіки Українського Союзу промисловців і підприємців України в умовах воєнного стану, яке об’єднало представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, структурованих об’єднань та організацій підприємців і промисловців, а також представників профспілок України та Секретаріату Національної Торговельно-Промислової Палати.
Делегація з Литви включала в себе заступника міністра економіки та інновацій Вінкаса Юргутіса посла Литви в Україні Вальдемараса Сарапінаса та інших офіційних осіб. Ми відвідали Ірпінь та Бордянку, поспілкувалися із керівництвом цих міст. Приводом стало те, що ще до війни, у грудні 2022 року, УСПП та Центральне агентство управління проєктами
Рішення Нацбанку України підняти облікову ставку з 10% до 25% – прийняте в односторонньому порядку. Якщо найближчим часом не будуть запропоновані стимулюючі заходи по доступу бізнесу і промисловості до кредитів, адресний підхід в оподаткуванні, то воно в перспективі негативно відіб’ється на виробниках. Таку думку висловив президент Українського союзу промисловців і
Для сталого функціонування Об’єднаної енергетичної системи України у воєнних умовах необхідно назаконодавчому рівні передбачити забезпечення ТЕС резервним видом палива – природним газом. Про це йдеться в рішенні засідання Антикризового штаб допомоги промисловості і бізнесу. Штаб діє під егідою УСПП і Антикризової ради громадських організацій, в його структурі – представники уряду, НБУ,
Раніше в київському офісі Українського союзу промисловців і підприємців пройшло виїзне засідання Економічного Комітету Сейму Литви. Литовська сторона запропонувала вирішити проблему низьких обсягів експорту зернових залізничними шляхами (порівняно із експортом через морські порти). Йдеться про можливість розширення однієї з європейських колій, що йдуть через Польщу, до стандартів української з тим,
Мова йде про спрощення транзитних вантажоперевезень з ЄС до України і навпаки через територію Молдови. Зокрема, українська сторона пропонує максимально лібералізувати процедури поставки нафтопродуктів із Румунії. Днями на подібний крок пішла Польща, а сама Румунія і ще 9 країн ЄС скасували необхідність отримання дозволів для українських перевізників. Про це йшла
Економічні відносини Україна-Польща, незважаючи на війну і руйнування інфраструктури в Україні, утримуються на високому рівні. За перші три місяці цього року польський експорт скоротився всього на кілька відсотків, а ось український – навпаки зріс аж на 40%. Велика частка тут – це зернові і інша сировина. Такі дані озвучив на
Штаб створений під егідою українського Союзу промисловців і підприємців. У складі: представники уряду (заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов), ВРУ (голови профільних комітетів Данило Гетьманцев, Дмитро Наталуха), Нацбанку України (голова Ради Богдан Данилишин), Офісу Президента, обласних військових адміністрацій (голова Закарпатська ОВА Віктор Микита), Торгово-промислової палати, Будівельної палати,
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №387/2021 Питання Національної тристоронньої соціально-економічної ради 1. Відповідно до статті 13 Закону України «Про соціальний діалог в Україні» призначити КІНАХА Анатолія Кириловича Головою Національної тристоронньої соціально-економічної ради. 2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 17 лютого 2015 року № 87 «Питання Національної тристоронньої соціально-економічної ради».