За 10 місяців поточного року українські трудові мігранти переказали $10 млрд. Це більше експортної виручки аграріїв або металургів, що є базою вітчизняної зовнішньої торгівлі. Також це вдвічі більше, ніж прямі іноземні інвестиції: за 3 квартали 2021 сальдо тут склало 4,8 мільярдів доларів.
На цьому наголосив голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
Пандемія трохи призупинила відтік кадрів з України, але з весни 2021 року ця тенденція знову посилилася. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень, більше 3 млн. українців поїхали чи збираються на роботу за кордон.
Україна лідирує в Європі за показником кількості працездатного населення, що працює не на батьківщині. І факт того, що заробітчани підтримують платоспроможність внутрішнього ринку, є позитивним, проте втрати української економіки у зв’язку з трудовою міграцією в рази більші.
«Чимало із українців за кордоном, особливо тих, хто зайнятий не на сезонній праці, не планують повертатися додому. Те ж саме стосується і наших студентів в іноземних вузах. 2 роки тому ми провели дослідження спільно: 60% таких студентів не хоче повертатися в Україну», – зазначив голова Національної ради.
Український Дослідницький Соціальний Консорціум, що об’єднав більше 26 українських вишів та 4 громадські організації, подає ще більш вражаючу цифру – 90%.
«Наростає тенденція міграції сім’ями, бізнес міграції. Українці вже не просто заробляють гроші за кордоном, вони створюють там робочі місця, сплачують податки, у тому числі в пенсійні фонди, відтак, це втрачений людський капітал для України. Окрім того, що це прикро, це ще й серйозно впливатиме на темпи зростання нашої економіки в найближчі десятиліття», – переконаний Анатолій Кінах.
Наразі в Україні число працюючих та пенсіонерів зрівнялося 1:1. Солідарна система просто не витримує навантаження, а пенсійної реформи у повній мірі не відбулося.
«Пенсійний фонд дотаційний на 200 млрд. гривень. Принаймні стільки планується виділити на нього наступного року з бюджету. Це величезний тиск на останній, окрім того, не йдеться про кардинальне підвищення пенсій і соціальних виплат. 200, 400 і навіть 800 грн. доплат – це ніщо порівняно із постійною інфляцією, зростанням цін і тарифів», – підкреслив голова Національної ради.
Вихід він вбачає в модернізації ринку праці, увазі уряду до демографічних питань та максимальному стимулюванню самозайнятості в Україні. Лише працююча економіка може наповнювати бюджет, що, у свою чергу, покращить рівень і якість видатків з нього на освіту, медицину, соціальні виплати.
Національна рада виносить ці питання як пріоритетні в своїй роботі на 2022 рік. Також вони стануть темою першого засідання Національної ради, до участі в якому, окрім соціальних партнерів – уряду, роботодавців і профспілок, запрошується і Президент України.
Пріоритетні завдання: збереження і розвиток трудового потенціалу, індустріально-інноваційний розвиток, системні програми заохочення повернення трудових мігрантів, подолання демографічних проблем (колосального розриву між смертністю і народжуваністю, скорочення природної чисельності населення) тощо.