Анатолій Кінах

Day: March 1, 2023

Економічна активність у 2023 році залишатиметься слабкою, але поступово пожвавлюватиметься в міру зниження безпекових ризиків. Ключовими проблемами, не пов’язаними безпосередньо із війною та руйнуваннями, залишаються адміністрування податків (блокування податкових накладних, труднощі із відшкодуванням ПДВ), різке підвищення деяких тарифів, збереження високої облікової ставки в 25% до 2024 року, недосконала система службових відряджень для бізнесу і виробників тощо.

Про це йшла мова на засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу при УСПП, участь в якому взяли голова профільного парламентського комітету Дмитро Наталуха, заступник міністра економіки Ігор Фоменко, заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов, керівники профільних асоціацій – Будівельної палати, Укрцемент, Укрмашбуд тощо, представники малого і середнього бізнесу.

Ключовими питаннями засідання стали удосконалення процедур з бронювання фахівців, а також із службових відряджень за кордон.

За наполяганням УСПП, інших ділових асоціацій, затверджено постанову Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року, згідно якої бізнес зможе забронювати військовозобов’язаних працівників, які є критично важливими, щоб підприємство продовжувало працювати. За місяць вже 300 підприємств визначено як критично важливі, щодня формуються відповідні накази в Мінекономіки, процедура запрацювала.

Уряд провів роз’яснювальні зустрічі із спеціалістами обласних військових адміністрацій та центральних органів влади по виконанню даної постанови, повідомив Ігор Фоменко.

Проте, за словами самого бізнесу, механізм бронювання потрібно удосконалювати і надалі, адже виникає багато нюансів. Наприклад, за критеріями визначення критично важливого підприємства, під один із них (експорт, що перевищує 32 млн.) не підпадають компанії, що складаються із кількох юридичних осіб, каже Вадим Чагаровський, голова Ради директорів «Союзу молочних підприємств України». Він пропонує, щоб за даним критерієм розглядався кінцевий бенефеціар, а не окрема юридична особа.

Щодо службових відряджень, то тут ситуація ще складніша. За опитуванням, проведеним УСПП серед своїх членів, близько 60% бізнесу стикаються із нею. Поза тим, відрядження для укладання контрактів, постачання обладнання, участі у виставках є життєво необхідними для ділової активності.

Так, очільник асоціації «Укрмашбуд» Володимир Саченко відмітив, що організація поїздок конструкторів і техніків вітчизняних підприємств за кордон є непростим завданням. Наші заводи постачають комплектуючі на замовлення в Німеччину, Швецію, Італію, проте разом із товаром необхідні спеціалісти, які налагодять роботу тієї чи іншої техніки чи банально проведуть передачу товару.

За цими напрямками УСПП продовжить співпрацювати із Мінекономіки та іншими структурами.

Другим питанням порядку денного стала підготовка до слухань в Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку на тему: «План відновлення України від наслідків війни». Захід пройде 16 березня за ініціативи Українського союзу промисловців і підприємців.

За словами голови Комітету Дмитра Наталухи, вже зараз необхідно формувати умови для пожвавлення ділової активності та сприятливий інвестиційний клімат, щоб після перемоги був притік капіталу в Україну. У цьому він погоджується із позицією УСПП, що потрібна розробка конкретних галузевих програм, чіткі дати, з тим, щоб План набув конкретики і робота з його реалізації була розпочата.

«Інакше втрата виробничого потенціалу, людських ресурсів тощо змусить внутрішніх інвесторів орієнтуватися на західні ринки, а не на національний», – сказав пан Наталуха.

Завдяки пожвавленню діалогу бізнесу із владою, за останній час вдалося досягти низки конкретних результатів. Так, за словами президента УСПП Анатолія Кінаха, пропозиції Антикризового штабу включені до проекту рішення РНБО в рамках підготовки засідання з питання забезпечення стійкості та розвитку національної економіки в умовах воєнного стану.

Серед них пропозиції щодо формування інфраструктури,  ліцензійної підготовки та оснащення вузькопрофільних фахівців з гуманітарного розмінування, підготовки комплексної Державної програми з визначення потреб переміщення (релокації) виробничих потужностей суб’єктів господарювання, проектування об’єктів інфраструктури, що потребують невідкладного відновлення тощо.

Разом із Правлінням Національного банку України ведеться підготовка спільного із діловими асоціаціями засідання щодо удосконалення грошово-кредитної політики, підсилення кредитування економіки.

«Ця система де-факто зруйнована, залишилися окремі кредитні лінії, такі як «Доступні кредити 5-7-9». Ми за них вдячні, але цього явно недостатньо. Більше 45% бізнесу відчуває постійний брак обігових коштів», – наголосив Анатолій Кінах.

Також в рамках засідання Антикризового штабу були обговорені і інші проблеми, що турбують виробників. Для аграріїв – це потреба розмінування значної частини територій, які не можуть поки бути засіяні. Молочна галузь виступає за перегляд системи тендерів в Прозоро в бік надання переваги виключно виробникам продукції, а не посередникам. Те ж саме стосується і контактів на постачання харчів для ЗСУ – їх виконавцями мають бути виробники цієї продукції.

Будівельна палата України пропонує об’єднати існуючу програму «єОселя» із механізмом компенсації (векселями) власникам зруйнованого через війну житла, передбаченого в нещодавно прийнятому законопроекті №7198.

Сформоване за підсумками засідання АШ рішення буде направлене уряду, парламенту, Офісу президента, а також стане в основі Комітетських слухань, подальшої комунікації з НБУ, ДПС України тощо.