Питання Національної тристоронньої соціально-економічної ради
1. Відповідно до статті 13 Закону України «Про соціальний діалог в Україні» призначити КІНАХА Анатолія Кириловича Головою Національної тристоронньої соціально-економічної ради.
2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 17 лютого 2015 року № 87 «Питання Національної тристоронньої соціально-економічної ради».
Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
У зверненні зазначено, що в Україні існує необхідність удосконалення соціального діалогу як засобу підвищення ефективності проведення реформ, що передбачено Угодою про Асоціацію Україна-ЄС та іншими документами, а одним з основних завдань Національної ради є вироблення консолідованої позиції Сторін соціального діалогу щодо стратегії економічного і соціального розвитку України та шляхів вирішення існуючих проблем у цій сфері.
НТСЕР у грудні минулого року вже зверталася до Глави держави з поданням на призначення Голови НТСЕР, проте звернення дотепер знаходиться на розгляді.
Оскільки на сьогодні є необхідність забезпечити повноцінне функціонування Національної ради, зокрема, шляхом вирішення питання щодо призначення її Голови, співголови Національної ради від Сторін профспілок, роботодавців та органів виконавчої влади звернулись до Президента України В. Зеленськго з проханням розглянути пропозицію Президії НТСЕР щодо призначення на посаду голови Анатолія Кінаха – голову Об’єднання організацій роботодавців України, очільника Українського союзу промисловців та підприємців, та ухвалити відповідне рішення.
Від Сторони профспілок звернення підписав Голова ФПУ, співголова НТСЕР Григорій Осовий.
На цьому наголосив голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
Пандемія трохи призупинила відтік кадрів з України, але з весни 2021 року ця тенденція знову посилилася. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень, більше 3 млн. українців поїхали чи збираються на роботу за кордон.
Україна лідирує в Європі за показником кількості працездатного населення, що працює не на батьківщині. І факт того, що заробітчани підтримують платоспроможність внутрішнього ринку, є позитивним, проте втрати української економіки у зв’язку з трудовою міграцією в рази більші.
«Чимало із українців за кордоном, особливо тих, хто зайнятий не на сезонній праці, не планують повертатися додому. Те ж саме стосується і наших студентів в іноземних вузах. 2 роки тому ми провели дослідження спільно: 60% таких студентів не хоче повертатися в Україну», – зазначив голова Національної ради.
Український Дослідницький Соціальний Консорціум, що об’єднав більше 26 українських вишів та 4 громадські організації, подає ще більш вражаючу цифру – 90%.
«Наростає тенденція міграції сім’ями, бізнес міграції. Українці вже не просто заробляють гроші за кордоном, вони створюють там робочі місця, сплачують податки, у тому числі в пенсійні фонди, відтак, це втрачений людський капітал для України. Окрім того, що це прикро, це ще й серйозно впливатиме на темпи зростання нашої економіки в найближчі десятиліття», – переконаний Анатолій Кінах.
Наразі в Україні число працюючих та пенсіонерів зрівнялося 1:1. Солідарна система просто не витримує навантаження, а пенсійної реформи у повній мірі не відбулося.
«Пенсійний фонд дотаційний на 200 млрд. гривень. Принаймні стільки планується виділити на нього наступного року з бюджету. Це величезний тиск на останній, окрім того, не йдеться про кардинальне підвищення пенсій і соціальних виплат. 200, 400 і навіть 800 грн. доплат – це ніщо порівняно із постійною інфляцією, зростанням цін і тарифів», – підкреслив голова Національної ради.
Вихід він вбачає в модернізації ринку праці, увазі уряду до демографічних питань та максимальному стимулюванню самозайнятості в Україні. Лише працююча економіка може наповнювати бюджет, що, у свою чергу, покращить рівень і якість видатків з нього на освіту, медицину, соціальні виплати.
Національна рада виносить ці питання як пріоритетні в своїй роботі на 2022 рік. Також вони стануть темою першого засідання Національної ради, до участі в якому, окрім соціальних партнерів – уряду, роботодавців і профспілок, запрошується і Президент України.
Пріоритетні завдання: збереження і розвиток трудового потенціалу, індустріально-інноваційний розвиток, системні програми заохочення повернення трудових мігрантів, подолання демографічних проблем (колосального розриву між смертністю і народжуваністю, скорочення природної чисельності населення) тощо.